ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.08.2024Справа № 910/5990/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ясін-2007»простягнення 12 197, 11 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:
без виклику.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» (далі також - позивач, ТОВ «Вольт Постач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясін-2007» (далі також - відповідач, ТОВ «Ясін-2007») про стягнення суми боргу за договором № 200720Я про постачання електричної енергії споживачу від 20.07.2020 в розмірі 9 940,94 грн, пені в розмірі 1 799,06 грн, 3% річних в розмірі 172,45 грн, інфляційних втрат в розмірі 284,66 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5990/24, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, матеріали справи мітять докази того, що відповідач отримав ухвалу суду від 22.05.2024 в особистому кабінеті в системі «Електронний суд» 22.05.2024.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясін-2007» (як споживачем) було укладено договір № 200720Я про постачання електричної енергії споживачу (далі також - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Як вбачається з п. 2.2 договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність.
Відповідно до пункту 3.1 договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
У розділі 5 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником в рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем.
Відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції до договору (яка є додатком № 2 до договору), оплата електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника згідно реквізитів, зазначених в договорі та/або розрахункових документах: 100% оплата фактичного обсягу не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання рахунку; розрахунковим періодом за комерційною пропозицією є календарний місяць.
Згідно з п. 8 Комерційної пропозиції до договору, постачальник до 12 числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює Акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та в цей же строк надає його споживачу засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору. Споживач зобов`язаний протягом двох робочих днів підписати Акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та один примірник підписаного Акту повернути постачальнику. У разі неповернення Акту протягом 10 календарних днів Акт вважається погодженим.
Відповідно до п. 13 Комерційної пропозиції до договору, договір діє до 31.12.2020 року (включно). Договір вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 30 днів до дня його закінчення. У разі продовження дії договору споживач зобов`язаний надати постачальнику Заяву на ліміт постачання електричної енергії на наступний період дії договору. У разі неподання такої Заяви постачальник має право вважати замовленими обсяги електричної енергії, визначені споживачем у останній поданій споживачем річній Заявці.
Як стверджує позивач, протягом січня - грудня 2023 року ТОВ «ВОЛЬТ ПОСТАЧ» поставляло відповідачу електричну енергію в обсягах та на умовах, визначених договором.
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що протягом всього часу постачання відповідач частково здійснював платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 9 940, 94 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, протягом січня-грудня 2023 позивач поставляв відповідачу електричну енергію в обсягах та на умовах, визначених договором, що підтверджується копіями Актів приймання-передачі електричної енергії за період 2023 року, копіями рахунків на оплату та копіями платіжних інструкцій.
За січень - липень сторонами здійснювались відповідні розрахунки, наслідком чого стало підписання 31 липня 2023 року акту звірки, яким підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31 липня 2023 року в сумі 930,41 грн.
Підпис відповідача, в свою чергу, підтверджує згоду відповідача про обсяги та вартість поставленої електроенергії за січень-липень 2023 року включно.
Акти приймання-передачі електричної енергії за період серпень-грудень 2023 року включно відповідач позивачеві не повертав, однак вартість частково сплачував.
Відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції до договору, Акти приймання-передачі електричної енергії за вище вказані періоди вважаються автоматично погодженими відповідачем. Рахунки на оплату вартості спожитої електроенергії надсилалися відповідачеві разом з Актами приймання передачі електричної енергії.
Обсяги поставленої та спожитої відповідачем електроенергії за період серпень-грудень 2023 року також підтверджуються даними Оператора системи розподілу, копії яких додаються до позовної заяви.
18 січня 2024 року ТОВ «Вольт Постач» на електронну адресу відповідача надіслало лист із Актом звірки взаємних розрахунків за період 2023 року, яким просило відповідача підписати такий Акт та повернути його будь-яким доступним способом позивачу, а також повідомило, що не підписання Акту та/або ненадання заперечень щодо змісту Акту протягом п`яти робочих днів свідчитиме про повну згоду відповідача із даними, зазначеними в такому Акті.
Як вбачається із доводів позивача, станом на дату подання позову відповідачем не було надано відповіді на лист позивача, Акт звірки взаємних розрахунків за 2023 рік не повернуто.
Отже, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач, в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання з внесення оплати за послуги з постачання електричної енергії у розмірі 9 940,94 грн.
Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі або спростовували наявність такої заборгованості, суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 9 940,94 грн за послуги з постачання електричної енергії.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 284,66 грн інфляційних втрат, 172,45 грн 3% річних та 1 799,06 грн пені.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до Комерційної пропозиції (яка є додатком № 2 до договору), у разі недотримання порядку та строків проведення розрахунків визначених комерційною пропозицією та договором, в тому числі попередньої оплати та оплати додатково заявлених обсягів купівлі-електричної енергії, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також сплатити 3 відсотки річних та суму інфляційних втрат відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що він здійснений арифметично вірно, а відтак вимоги щодо стягнення 1 799,06 грн пені підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він здійснений арифметично вірно, а відтак вимоги щодо стягнення 284,66 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних, суд дійшов висновку про те, що останній здійснено вірно. Суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 172,45 грн 3% річних.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясін-2007» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 35208934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15; код ЄДРПОУ 42056129) заборгованість в розмірі 9 940,94 грн, пеню в розмірі 1 799,06 грн, 3% річних в розмірі 172,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 284,66 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2024 року.
Суддя Ю.О.Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2024 |
Оприлюднено | 22.08.2024 |
Номер документу | 121125214 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні