Рішення

від 21.08.2024 по справі 910/4880/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2024Справа № 910/4880/24

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/4880/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС-ГРУПП"до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" стягнення 189 543,67 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАС-ГРУПП" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" про стягнення 189 543,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №310 на виконання робіт від 21.05.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 180 264,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 9,82 грн, інфляційні втрати - 6325,38 грн та 3% річних у сумі 2944,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 відкрито провадження у справі №910/4880/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 29.04.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач 02.05.2024 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.04.2024.

При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/4880/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 29.04.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

21.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд" (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компас-Групп" (за договором - виконавець) було укладено Договір № 310 на виконання робіт, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується протягом строку дії цього Договору виконати роботи на об`єкті замовника: виготовлення та монтажу скляних конструкцій, наведених у Додатку №1, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та своєчасно сплатити за них грошові кошти, згідно графіку робіт і фінансування (Додаток №2). До складу робіт, що виконуються за цим договором не входить облаштування робіт з примикання. Примикання є окремим видом робіт, що не є предметом цього договору.

У п. 1.2. договору сторони визначили, що всі зміни та доповнення (що стосуються кількості, асортименту, ціни, умов тощо) до даного договору оформлюються шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1.2 договору, виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи та надати замовнику послуги у повному обсязі (включаючи готову конструкцію, склопакети до неї та монтажні роботи) не пізніше 85-ти робочих днів з дати отримання виконавцем передоплати, за умови наявності узгодження зі сторони замовника конструктивних рішень. Роботи виконуються з матеріалів виконавця.

Відповідно до п. 3.1. договору, роботи виконуються на об`єкті замовника: Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. П.Лумумби, 12 в Печерському районі м. Києва (вул. Іонна Павла ІІ, 12).

У п. 4.1 договору зазначено, що загальна ціна Договору становить 900 000,00 (дев`ятсот тисяч грн. 00 коп.), у т. ч. ПДВ, що на момент укладання договору є еквівалентом 27027,02 євро, згідно до міжбанківського курсу продажу євро за даними сайту minfin.com.ua.

Замовник вносить плату виконавцю у строки, згідно графіка робіт та фінансування, зазначеного у Додатку № 2 до цього договору (п. 4.2. договору).

Згідно п. 5.10.1. договору, приймання виконаних виконавцем робіт проводиться шляхом підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. Якщо строк виконання Робіт триває більше одного місяця, приймання виконаних робіт замовником проводиться щомісячно відповідно до умов цього договору, з урахуванням фактичного об`єму виконання робіт на об`єкті.

Умовами п. 5.10.3. договору визначено, що замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від виконавця Акту приймання виконаних робіт зобов`язаний прийняти виконані належним чином Роботи, підписати Акт приймання виконаних робіт та повернути його виконавцю в одному примірнику, або в цей самий строк надати виконавцю обґрунтовану письмову відмову в прийнятті Робіт.

Відповідно до п. 9.1., договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Підписанням договору сторони засвідчують, що досягли згоди по всім істотним його умовам, укладення договору є свідомим і відповідає цілям і меті кожної сторони.

Крім того, сторони підписали до Договору №310 на виконання робіт від 21.05.2021 Додаток № 1 «Роботи з улаштування конструкцій з алюмінієвого профілю Reynaers», в якому визначили вартість кожного з видів робіт та вартість матеріалів, Додаток № 2 «Графік робіт та фінансування» та Додаток № 3 «Умови гарантійних зобов`язань».

Також 15.09.2021 між сторонами була підписана Додаткова угода № 1, якою збільшена загальна ціна Договору на 132 490,00 грн.

29.10.2021 сторони підписали Додаткову угоду №2, якою доповнено перелік робіт і матеріалів за договором, внаслідок чого збільшено загальну суму договору на 6564,00 грн.

Як зазначає позивач, усі, передбачені договором роботи ТОВ «КОМПАС-ГРУПП» виконані в повному обсязі і прийняті технічним наглядом з боку замовника, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень Актами приймання виконаних робіт №1 від 29.09.2023 за вересень 2023 року на суму 900 000,00 грн, №2 від 29.09.2023 за вересень 2023 року на суму 132 489,77 грн, №3 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 6 564,00 грн та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3).

Отже, виходячи з умов пп. 2.2.1., 5.10.3. договору та Додатку №2 до договору остаточна оплата здійснюється замовником після підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт, в строк не пізніше 5 (п`яти) календарних днів від дати підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт.

Таким чином, за актами приймання виконаних робіт №1 і № 2 від 29.09.2023 за вересень 2023 року, відповідач мав розрахуватися у строк до 04.10.2023 (включно), а за актом № 3 від 30.11.2023 - у строк до 05.11.2023 (включно).

Відповідач свої зобов`язання щодо проведення передплати за договором та додатковою угодою №1 виконав частково, сплативши на рахунок позивача 31.05.2021 - 720 000,00 грн та 16.09.2021 - 115 803,77 грн.

У подальшому, в порушення взятих на себе зобов`язань щодо проведення остаточної оплати не пізніше 5 (п`яти) календарних днів від дати підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт, відповідач сплатив позивачу 21.12.2023 - 6 300,00 грн, 29.02.2024 - 10 000,00 грн, 08.03.2024 - 6 686,00 грн, що підтверджується доданими до позовної заяви виписками по рахунку позивача.

Таким чином, як свідчать матеріали справи позивач виконав роботи за договором на загальну суму 1 039 053,77 грн, а відповідач сплатив - 858 789,77 грн, відповідно виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 180 264,00 грн.

13.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача лист за № 73/24 від 13.03.2024 з вимогою погасити суму боргу в розмірі 180 264,00 грн протягом 7-ми днів. Вказаний лист був направлений з описом вкладення, що підтверджується відповідним описом від 13.03.2024 та накладною №0813402259168, долученими до матеріалів справи.

Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.6.3 Договору, у разі безпідставного прострочення сплати за виконані роботи або виконувані роботи по етапах, Замовник зобов`язаний виплатити пеню Виконавцю у розмірі 0,01% від вартості конструкцій та виробів чи не оплачених робіт, за кожен календарний день прострочення.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду за захистом порушених прав і просить суд стягнути з заборгованість у розмірі 180 264,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 9,82 грн, інфляційні втрати - 6325,38 грн та 3% річних у сумі 2944,47 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас-Групп" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №310 на виконання робіт від 21.05.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як установлено, судом спірні правовідносини сторін виникли на підставі правочину, який за своєю правовою природою є договором підряду.

При цьому, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компас-Групп" було укладено Договір № 310 на виконання робіт від 21.05.2021 відповідає приписам цивільного законодавства, оскільки сторони у встановленому порядку досягли згоди щодо всіх істотних умов даного виду договорів.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З наданих позивачем доказів, судом установлено, що позивачем виконано роботи за договором на загальну суму 1 039 053,77 грн, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень Актами приймання виконаних робіт №1 від 29.09.2023 за вересень 2023 року на суму 900 000,00 грн, №2 від 29.09.2023 за вересень 2023 року на суму 132 489,77 грн, №3 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 6 564,00 грн та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), а відповідачем, у свою чергу, оплачено виконані роботи частково на загальну суму 858 789,77 грн, про що свідчать додані до позовної заяви виписки по рахунку позивача.

Таким чином, у відповідача існує перед позивачем заборгованість на суму 180 264,00 грн.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 180 264 00,00 грн. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 9,82 грн, інфляційні втрати - 6325,38 грн та 3% річних у сумі 2944,47 грн, розраховані за порушення строків виконання зобов`язань за загальний період з 05.10.2023 по 05.04.2024 та враховуючи проведені відповідачем у цей період оплати.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.3 Договору, у разі безпідставного прострочення сплати за виконані роботи або виконувані роботи по етапах, Замовник зобов`язаний виплатити пеню Виконавцю у розмірі 0,01% від вартості конструкцій та виробів чи не оплачених робіт, за кожен календарний день прострочення.

Суд, здійснивши розрахунок пені, як з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, так і відповідно до умов п. 6.3. укладеного сторонами договору, дійшов висновку, що сторони передбачили розмір пені менший, ніж визначено чинним законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені також підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевстановелні обставини, суд дійшов висновку про прозадоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ""Центромістобуд" (вул. Бориспільська, буд. 7, Київ, 02090; код ЄДРПОУ 40902007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас-Групп" (вул. Б.Хмельницького, будинок № 26-в, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200; код ЄДРПОУ 38310657) заборгованість у розмірі 180 264,00 грн, пеню - 9 грн 82 коп., інфляційні втрати - 6325 грн 38 коп., 3% річних - 2944 грн 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.08.2024.

Суддя А.І. Привалов