Рішення

від 21.08.2024 по справі 911/393/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2024Справа № 911/393/24

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 911/393/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" стягнення 76 713,73 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" про стягнення 76 713,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди № 0003-АСК від 16.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" про стягнення 76 713,73 грн передано, на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України, за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.04.2024 була надіслана до електронного кабінету сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету сторін.

За приписами ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

16.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" (орендар) було укладено договір оренди №0003-АСК, відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у тимчасове платне користування (надалі - оренда) Об`єкт оренди: нежитлові приміщення, загальною площею - 40 кв.м., разом із послугою розміщення автотранспорту Орендаря у кількості 10 (десяти) одиниць згідно зі Схемою розташування автотранспорту (Додаток №2), а Орендар зобов`язується прийняти Об`єкт оренди у встановлений в даному Договорі термін, і розпочати його використовувати згідно з умовами даного Договору.

Місце знаходження Об`єкту оренди: перший поверх будівлі, літера «К», розташованої за адресою 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 16-А. (п.1.2 договору)

Згідно з п.1.6 договору, Строк оренди починається з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту в оренду та триватиме до 31 грудня 2020 року.

У відповідності до умов п.3.1 договору, Орендодавець передає Орендарю Об`єкт оренди на підставі Акту прийому-передачі (в орендне користування), в якому вказується опис технічного стану, кінцевий розмір площі і технічні специфікації.

Орендар передає Орендодавцю Об`єкт оренди в день закінчення строку дії даного Договору або дострокового припинення даного Договору. Передача Об`єкту оренди від Орендаря до Орендодавця оформлюється підписанням Акту прийому-передачі (повернення) Об`єкту оренди (п.3.2 договору).

Відповідно до п.п.4.1-4.3 договору, Орендар зобов`язаний вносити плату за користування Об`єктом оренди (надалі - "Орендна плата") на умовах, обумовлених у Додатку Nє 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. Крім платежів по орендній платі, Орендар повинен компенсувати Орендареві витрати на оплату спожитих комунальних послуг в розмірах та в порядку, визначених у Додатку №1 до цього Договору. Орендар сплачує Орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором та Додатком №1 до цього Договору, за весь строк фактичного користування по день повернення Об`єкту оренди.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати Орендної плати та інших платежів за цим Договором, в т.ч. поповнення забезпечувального платежу (на умовах даного Договору) або компенсації комунальних платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Додатком №1 до договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 сторони узгодили розмір орендної плати.

Згідно із пунктом 1.1 додатку, розмір орендної плати за весь Об`єкт оренди згідно Договору за один календарний місяць становить 1 040,00 доларів США без ПДВ, що на дату укладання цього Додатку (16.09.2020р.) згідно з курсом НБУ (28,0556 грн. за 1 долар США) становить 29 177,82 грн. без ПДВ, ПДВ 20%- 5 835,56 грн, разом з ПДВ - 35 013,38 грн.

Пунктом 1.1.1 додатку передбачено, що розмір орендної плати, визначений п. 1.1. цього Додатку, підлягає автоматичному перерахунку згідно зі встановленим курсом НБУ Орендарем станом на дату здійснення оплати. Відсутність рахунку Орендодавця не є підставою для звільнення Орендаря від сплати орендної плати чи інших платежів.

У пункті 1.2 додатку сторони погодили, що Орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (авансова оплата). Орендна плата за перший календарний місяць оренди сплачується Орендарем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати укладання Акту приймання-передачі Об`єкту оренди, у розмірі:

- за перший місяць оренди розраховується на дату укладання відповідного Акту приймання-передачі, відповідно до п. 1.3.2. цього Додатку;

- за наступний повний календарний місяць оренди у розмірі, передбаченого п. 1.1. цього Додатку. Усі подальші платежі з оплати Орендної плати сплачуються Орендарем у передбаченому п. 1.2. цього Додатку порядку.

Додатковою угодою №1 від 31.03.2021 до договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 сторони дійшли взаємної згоди продовжити дію Договору та змінити його умови у зв`язку з чим домовились внести зміни в п. 1.6. Договору та викласти його в наступній редакції: « 1.6. Строк оренди починається з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту в оренду та триватиме до 31 жовтня 2021 року.». Сторони домовились, що за період з 01 квітня 2021 року по 31 серпня 2021 року, місячна орендна плата складає 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 копійок) в тому числі ПДВ. Сторони домовились, що за період з 01 вересня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, місячна орендна плата складає 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень, 00 копійок) в тому числі ПДВ. Сторони домовились, що Орендна плата за період з 01 січня 2021 року по 31 жовтня 2021 року сплачується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця до 31 грудня 2021 року.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у тимчасове платне користування Об`єкт оренди: нежитлові приміщення, загальною площею - 40 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі, літера «К» за адресою 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 16-А, що підтверджується Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 16.09.2020 року.

Претензією №1 від 14.06.2021 позивач вимагав у відповідача сплати заборгованості за договором у розмірі 139726,06 грн., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, яка була отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується відповідним підписом на листі.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 позивач надав послуги з оренди приміщення, а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується актами №41 від 30.04.2021 на суму 5000 грн., №249 від 31.10.2021 на суму 50000 грн., №36 від 31.03.2021 на суму 2386,12 грн., №22 від 31.03.2021 на суму 34592,57 грн., №15 від 28.02.2021 на суму 9433,25 грн.

На виконання умов договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 орендар повернув, а орендодавець в свою чергу прийняв нежитлові приміщення, загальною площею - 40 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі, літера «К» за адресою 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 16-А, що підтверджується Актом прийому-передачі (повернення) об`єкта оренди від 31.10.2021 року.

Згідно з п.4 акту, підписанням цього акту орендар визнає і підтверджує, що на дату укладення даного акту він має заборгованість перед орендодавцем у розмірі 79729,06 грн. та зобов`язується оплатити її до 31.12.2021.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 50 000 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" 3% річних у розмірі 4 470,96 грн. та інфляційні втрати у розмірі 22 242,77 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як установлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України установлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як убачається з наданих суду доказів, на виконання умов договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020, орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у тимчасове платне користування Об`єкт оренди: нежитлові приміщення, загальною площею - 40 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі, літера «К» за адресою 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 16-А, що підтверджується Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 16.09.2020 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 надав послуги з оренди приміщення, а відповідач, у свою чергу, прийняв вказані послуги, про що свідчать акти №41 від 30.04.2021 на суму 5000 грн., №249 від 31.10.2021 на суму 50000 грн., №36 від 31.03.2021 на суму 2386,12 грн., №22 від 31.03.2021 на суму 34592,57 грн., №15 від 28.02.2021 на суму 9433,25 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

На виконання умов договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020 орендар повернув, а орендодавець в свою чергу прийняв нежитлові приміщення, загальною площею - 40 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі, літера «К» за адресою 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 16-А, що підтверджується Актом прийому - передачі (повернення) об`єкта оренди від 31.10.2021 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Згідно з п.4 акту, підписанням цього акту орендар визнає і підтверджує, що на дату укладення даного акту він має заборгованість перед орендодавцем у розмірі 79729,06 грн. та зобов`язується оплатити її до 31.12.2021.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків №108 від 31.10.2021 за січень 2021-жовтень 2021 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" становить 79 729,06 грн.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18.

За таких підстав, суд приймає до уваги акт звірки взаємних розрахунків №108 від 31.10.2021 в якості належного та допустимого доказу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги умови Договору оренди №0003-АСК від 16.09.2020, суд приходить до висновку, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" по сплаті орендної плати за період користування приміщенням з січня по жовтень 2021 року станом на момент розгляду даної справи настав.

При цьому, при зверненні до суду з вказаним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" зазначало, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" перед позивачем по орендній платі становить 50000 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" по орендній платі за договором оренди №0003-АСК від 16.09.2020 становить 50 000 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів, відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" по орендній платі у розмірі 50 000,00 грн.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 50 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 01.02.2021 по 24.01.2024 у розмірі 4 470,96 грн. та інфляційні втрати у розмірі 22 242,77 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання за загальний період з 01.02.2021 р. по 24.01.2024 р. у розмірі 4 470,96 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом із цим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання, в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 01.02.2021 по 24.01.2024 у розмірі 22 242,77 грн. вважає, що ця частина позовних вимог також підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртум Строй" (07405, Київська обл., місто Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, прим. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 40317544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністративно-складський комплекс "Кудрявський" (вул. Кудрявська, 16-А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 19364615) заборгованість у розмірі 50 000,00 грн, 3% річних - 4470 грн. 96 коп., інфляційні втрати - 22 242 грн. 77 коп. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.08.2024.

Суддя А.І. Привалов