Рішення

від 21.08.2024 по справі 910/5262/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2024Справа № 910/5262/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу №910/5262/24

за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр"

до Приватного підприємства "Фірма центр М"

про стягнення 66 809,10 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фірма центр М" про стягнення 60 809,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 2073-ПР/23/3 на виконання робіт (надання послуг) від 01.08.2023, внаслідок чого виникла заборгованість за виконані позивачем роботи в розмірі 57882,41 грн, за прострочення сплати якої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України додатково нараховані 3% річних - 1050,09 грн та інфляційні втрати в розмірі 1876,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до Єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: бул. Шевченка Тараса, 33, м. Київ, 01032.

Втім, ухвала суду була повернута відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи про відсутність особи за адресою місцезнаходження вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.05.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

01.08.2023 між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" (за договором - Виконавець) та Приватним підприємством "Фірма центр М" (за договором - Замовник) укладено Договір №2073-ПР/23/3 на виконання робіт (надання послуг) (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Замовник надає матеріали і доручає, а Виконавець на підставі заявок Замовника бере на себе обов`язки по виконанню комплексних лабораторних досліджень проб флюїдів, бурових та цементних розчинів, нафти, конденсату, обробці та дослідженню кернового матеріалу, організації топографо-геодезичних і маркшейдерських робіт у процесі будівництва та експлуатації свердловин, газогідродинамічних досліджень в свердловинах нафтогазових площ та родовищ та ін.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт, передбачених п.1.1. договору, визначається в кожному конкретному випадку на основі фактично виконаного та узгодженого із замовником обсягу робіт та вартості одиничних розцінок на види робіт, зазначених у «Протоколі погодження договірних цін», який є невід`ємним додатком до договору.

Згідно з п. 3.1. Договору, здавання-приймання виконаних робіт (послуг) оформлюється актом здавання-приймання робіт, який підписується сторонами договору.

Протягом п`яти днів з моменту підписання акту здавання-приймання виконаних робіт Замовник зобов`язується проводити розрахунки з Виконавцем (п. 2.2. Договору).

У п. 6.1. визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками обох Сторін, скріплення печатками Сторін, за умови погодження його ПрАТ «Надра України» та діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Також сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору №2073-ПР/23/3 від 01.08.2023 - Протокол погодження договірних цін.

Як свідчать матеріали справи, 28.08.2023 між позивачем та відповідачем було підписано без будь-яких зауважень і скріплено печатками сторін Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) згідно договору №2073-ПР/23/3 від 01.08.2023 на загальну суму 57 882,41 грн.

Отже, виходячи з умов п. 2.2. Договору, у відповідача виник обов`язок протягом п`яти днів з моменту підписання акту здавання-приймання виконаних робіт оплатити надані позивачем послуги.

Однак, відповідача свої зобов`язання за договором щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв`язку з чим 26.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих № 213 від 24.01.2024 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 57882,41 грн. Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач кошти за виконані роботи у строк, встановлений договором, не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду і просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 57882,41, а також нараховані за період прострочки з 03.09.2023 по 29.02.22024, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 1050,09 грн та інфляційні втрати в розмірі 1876,60 грн.

Відповідач під час розгляду справи відзив на позовну заяву суду не подав і позовні вимоги не оспорив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору №2073-ПР/23/3 від 01.08.2023, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 57882,41 грн, , що підтверджується долученими до матеріалів справи Актом № 1 від 28.08.2023 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) згідно договору №2073-ПР/23/3 від 01.08.2023.

Враховуючи, що відповідачем були прийняті надані позивачем послуги без будь-яких зауважень та претензій шляхом підписання вказаного акту приймання-передачі виконаних робіт, у відповідача виник обов`язок здійснити їх оплату у визначений договором строк.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з умовами п. 2.2. Договору, Замовник зобов`язується проводити розрахунки з Виконавцем протягом п`яти днів з моменту підписання акту здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 57882,41 грн та будь-яких доказів щодо неможливості виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на вищенаведене та встановлення судом факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором у розмірі 57882,41 грн, вимога позивача про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Крім того, позивачем нараховані за період прострочки з 03.09.2023 по 29.02.22024, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 1050,09 грн та інфляційні втрати в розмірі 1876,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у розумінні частини 1 статті 612, частини 2 статті 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, після спливу строку, визначеного з урахуванням п.2.2. Договору.

Суд, перевіривши розрахунки позивача в частині заявлених сум інфляційних втрат і 3% річних, дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма центр М" (бул. Шевченка Тараса, 33, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 13948025) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" (вул. Бірюзова Маршала (Решетилівська) буд., 53, м. Полтава, 36007; код ЄДРПОУ 01432552) заборгованість у розмірі 57882 грн 41 коп., 3% річних 1050 грн 09 коп., інфляційні втрати - 1876 грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.08.2024.

Суддя А.І. Привалов