Рішення

від 28.06.2024 по справі 917/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 Справа № 917/84/24

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс", вул. Героїв - Чорнобильців, 9 а, м. Полтава, 36000

до Фізичної особи - підприємця Мікоян Сусанни Володимирівни, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів в сумі 17 155,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику представників сторін

До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАТРАНС» з позовом до фізичної особи - підприємця Мікоян Сусанни Володимирівни про стягнення заборгованості за Договором суборенди частини нерухомого майна № 58 (нежитлового приміщення) торгівельний павільйон № 8 від 01.09.2020 у розмірі 17 155,00грн, з яких: основний борг - 6 979,09 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 09 копійок); пеня - 6 646,21 грн. (шість тисяч шістсот сорок шість гривень 20 копійок); штраф - 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок); інфляційні збитки - 2 935,44 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять п`ять гривен 44 копійки); 3% річних - 594,27 грн. (п`ятсот дев`яносто чотири гривні 27 копійок).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не повністю оплатив суборенду та витрати за користування комунальними послугами за Договором суборенди частини нерухомого майна № 58 (нежитлового приміщення) торгівельний павільйон № 8 від 01.09.2020.

Ухвалою від 16.01.2024 суд відкрив провадження у справі № 917/84/24, визнав справу малозначною, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи. Встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач вищезазначену ухвалу суду отримав, що підтверджується поштовим повідомленням. У встановлений судом строк відзив на позов не надав. У зв`язку з цим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАТРАНС» (надалі - Позивач) та фізичною особою - підприємцем Мікоян Сусанною Володимирівною (надалі - Відповідач) був укладений Договір суборенди частини нерухомого майна № 58 (нежитлового приміщення) торгівельний павільйон № 8 (надалі - Договір). За умовами цього Договору, Позивач надав Відповідачу в суборенду (тимчасове користування) частину нерухомого майна (нежитлове приміщення), а саме торгівельний павільйон № 8 загальною площею 15,0 кв.м., який розташований за адресою: Полтавська область, м. Полтава, площа Слави,5, для розміщення магазину мобільних телефонів (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Право на передачу в суборенду зазначеного приміщення належить Позивачу на підставі Договору оренди № 31 від 01 вересня 2020р.

01 вересня 2020 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі (додаток № 1 до Договору), на підставі якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування Об`єкт суборенди - частину нерухомого майна (нежитлове приміщення).

Додатковою угодою «Розрахунок оплати» від 01 вересня 2020 до Договору, сторонами були узгоджені розмір орендної плати за користування Об`єктом суборенди та розмір відшкодування вартості комунальних послуг, а саме Відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату у розмірі 250,00 грн. за один квадратний метр приміщення, тобто 3750,00 грн у місяць (250,00 грн. х 15,0 кв.м.), та відшкодовувати Позивачу вартість комунальних послуг: вартість електроенергії відповідно до показників лічильника згідно тарифу ТОВ «Полтаваенергозбут», водопостачання та водовідведення згідно тарифу водоканалу за 1 куб.м., за Інтернет 150,00 грн. у місяць, вивіз побутових відходів з розрахунку 24,00 грн. у місяць. Гарантійний внесок у розмірі місячної орендної плати становить 3 750,00 грн.

Термін дії Договору був узгоджений до 31 серпня 2021 року включно (пункт 3.1. Договору).

Позивач зазначає, що з 01 березня 2021 року Відповідач звільнила орендоване приміщення без попереднього повідомленні та підписання документів про повернення приміщення з суборенди.

Таким чином, за період суборенди з 01.09.2020 по 28.02.2021 Відповідачеві була нарахована суборендна плата, яка разом з комунальними витратами склала 26 209,94 ґрн. (двадцять шість тисяч двісті дев`ять гривень 94 копійки).

Так, Позивачем були надані Відповідачу рахунки на оплату суборендної плати та відшкодування комунальних витрат: рахунок № 455 від 30.09.2020 р. на суму 4123,43 грн., рахунок № 582 від 31.10.2020р. на суму 4102,49 грн., рахунок № 779 від 30.11.2020 р. на суму 4491,79 грн., рахунок № 969 від 31.12.2020 р. на суму 4879,81 грн., рахунок № 204 від 31.01.2021 р. на суму 3556,87 грн., рахунок № 430 від 28.02.2021 р. на суму 5055,55 грн., разом на загальну суму 26209,94 грн.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що в суму орендної плати не входить компенсація вартості комунальних послуг.

Відповідно до умов пункту 5.6. Договору, суборендна плата оплачується суборендарем щомісячно не пізніше 25-го числа на підставі виставленого орендарем рахунку в період з 20 по 25 число поточного місяця. Суборендар зобов`язаний оплатити рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його отримання. Рахунок являється підтверджуючим актом приймання - передачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що у разі відсутності у суборендаря рахунку на оплату суборендної плати та/або рахунку на компенсацію комунальних та вартість експлуатаційних послуг, за будь-якими причинами, суборендар зобов`язаний сплатити зазначені платежі у термін, визначений в пункті 5.6 Договору за реквізитами п.16 даного Договору.

Пунктом 5.9. Договору передбачено, що вартість комунальних послуг: електропостачання, водовідведення, опалення, вивіз побутових відходів, інтернет та інше визначаються на підставі показників окремих лічильників, установлених за рахунок Суборендаря (Відповідача), а якщо лічильники не встановлені - витрати обчислюються пропорційне площі об`єкта суборенди відносно площі будівлі, в якій розташований об`єкт суборенди та зазначаються в додатковій угоді до Договору. Відповідач був зобов`язаний компенсувати Позивачу витрати на комунальні послуги протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку.

Позивач у позові вказує на те, що незважаючи на умови Договору, станом на 05.01.2024 Відповідачем було сплачено лише 19 230,85 грн.

Таким чином, станом на 05 січня 2024 року сума несплаченої заборгованості по оплаті суборендної плати та витрат за користування комунальними послугами складає 6 979,09 грн.

Позивач 25.07.2023 направив Відповідачу Претензію № 17/7 від 17.07.2023 з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 6979,09 грн., що підтверджується відповідною поштовою накладною № 3601102340129 від 25.07.2023 та Описом вкладення до цінного листа.

Також, разом з претензією Відповідачу був надісланий Акт звірки взаємних розрахунків за період вересень 2020 - червень 2023 у двох примірниках, з проханням підписати його та повернути один примірник на адресу Позивача.

Позивач зазначає, Відповідач відповіді на претензію не надав, Акт звірки взаємних розрахунків не підписав, суму боргу не сплатив, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статтей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань щодо сплати суборендної плати та компенсації комунальних та вартості експлуатаційних послуг.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до положень статтей 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, при цьому строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до умов пункту 5.6. Договору, суборендна плата оплачується суборендарем щомісячно не пізніше 25-го числа на підставі виставленого орендарем рахунку в період з 20 по 25 число поточного місяця. Суборендар зобов`язаний оплатити рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його отримання. Рахунок являється підтверджуючим актом приймання - передачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що у разі відсутності у суборендаря рахунку на оплату суборендної плати та/або рахунку на компенсацію комунальних та вартість експлуатаційних послуг, за будь-якими причинами, суборендар зобов`язаний сплатити зазначені платежі у термін, визначений в пункті 5.6 Договору за реквізитами п.16 даного Договору.

Позивачем були надані Відповідачу рахунки на оплату суборендної плати та відшкодування комунальних витрат: рахунок № 455 від 30.09.2020 р. на суму 4123,43 грн., рахунок № 582 від 31.10.2020р. на суму 4102,49 грн., рахунок № 779 від 30.11.2020 р. на суму 4491,79 грн., рахунок № 969 від 31.12.2020 р. на суму 4879,81 грн., рахунок № 204 від 31.01.2021 р. на суму 3556,87 грн., рахунок № 430 від 28.02.2021 р. на суму 5055,55 грн., разом на загальну суму 26209,94 грн.

Відповідачем дані рахунки були оплачені частково, а саме у розмірі 19 230,85грн

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем становить 6 979,09 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6 979,09 грн. по Договору суборенди частини нерухомого майна № 58 (нежитлового приміщення) торгівельний павільйон № 8 від 01.09.2020. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, неоспорена відповідачем та підлягає задоволенню.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання даного Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і цим Договором.

На підставі положень пункту 10.5. Договору, за прострочення оплати платежів з суборендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, сум коригування суборендної плати на індекс інфляції, Орендар має право вимагати, а Суборендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь період прострочення.

Також сторони Договору, керуючись пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 10.5.1. Договору узгодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 6 646,21грн. за період з 01.03.2021 по 31.12.2023.

Здійснивши перерахунок пені, з врахуванням зазначеного позивачем у позовній заяві періоду, судом встановлено, що розмір пені становить 6 639,71 грн (за період з 27.10.2023 по 31.12.2023 сума пені становить 397,33 грн, а не 403,83 грн, як зазначено в розрахунку позивача). Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 10.6 Договору, у випадку прострочення оплати платежів з суборендної плати, витрат на утримання Об`єкту суборенди та компенсації комунальних послуг, сум коригування плати на індекс інфляції, більше, ніж на 5 (п`ять) календарних днів Орендар додатково має право, а Суборендар за такою вимогою зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

З врахуванням зазначеного, вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 000 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем нараховано інфляційні збитки за період 01.03.2021 по 30.11.2023 у розмірі 2 935,44 грн. та 3% річних за період з 01.03.2021 по 31.12.2023 у розмірі 594,27 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України)

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 6 979,09 грн. основного боргу, 6 639,71грн. - пені, 1 000,00грн. - штрафу, 2 935,44грн. інфляційних збитків та 594,27грн. - 3% річних. В іншій частині вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мікоян Сусанни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватранс" (вул. Героїв -Чорнобильців,9а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 30297033) заборгованість за Договором суборенди частини нерухомого майна № 58 (нежитлового приміщення) торгівельний павільйон № 8 від 01.09.2020, а саме: 6 979,09 грн. основного боргу, 6 639,71грн. - пені, 1 000,00грн. - штраф, 2 935,44грн. інфляційних збитків та 594,27грн. - 3% річних, а також 3 028,00 грн. витрати на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.