Рішення

від 19.08.2024 по справі 926/1603/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1603/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гурин Микола Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 52, код ЄДРПОУ 32160607)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» (58023, м.Чернівці, вул. Руська, буд. 259, кв. 55, код ЄДРПОУ 39212408)

про стягнення заборгованості в сумі 138947,92 грн

Представники сторін:

від позивача - Оплачко В.О. - адвокат;

від відповідача - не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» про стягнення заборгованості в сумі 138947,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у лютому 2022 між сторонами була досягнута домовленість про виготовлення та поставку «Арматурного каркасу КП-0.8-20» в кількості 10 штук. На виконання даної домовленості позивачем було виставлено Рахунок-фактуру №18 від 07.02.2022 на загальну суму 823740,00 грн.

З огляду на початок повномасштабної збройної агресії проти України та введенням в Україні воєнного стану, взаємовідносини між сторонами призупинились до червня 2022.

17.06.2022 відповідачем перераховано на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» авансовий платіж на загальну суму 20000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 01.01.2022- 31.12.2022.

Після довгих перемовин, сторони домовились знизити кількість замовлених одиниць товару до 5 штук.

11.01.2023 позивач відвантажив, а відповідач отримав «Арматурний каркас КП-0.8- 20» в кількості 5 штук на загальну суму 411870,00 грн, що підтверджується Видатковою накладною №1 від 11.01.2023, яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

За домовленістю сторін оплата в розмірі 391870,00 грн мала бути виконана в повному обсязі рівними частинами до 30.06.2023 включно.

Однак, незважаючи на домовленість, відповідачем були виконані платежі в період з лютого 2023 по листопад 2023 на загальну суму лише 260000,00 грн, що підтверджується банківською випискою, яка містяться у матеріалах справи.

Враховуючи наведене, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 131870,00 грн.

24.04.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №1 про погашення заборгованості за видатковою накладною №1 від 11.01.2023 на суму 131870,00 грн, однак дана вимога залишена відповідачем без будь-якого реагування.

Крім того, за неналежне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних в сумі 3772,46 грн та інфляційні втрати в сумі 3305,46 грн.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

2. Рух справи

14.06.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№1603.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в один день з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання по суті призначено на 09.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2024 відкладено розгляд справи по суті на 06.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.08.2024 відкладено розгляд справи по суті на 19.08.2024.

15.08.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№2428).

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал через систему «Електронний суд».

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву, у встановлений судом строк, не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Згідно видаткової накладної №1 від 11.01.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» передало товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» товар, а саме: Арматурний каркас КП-0,8-20 в кількості 5 штук на загальну суму 411870,00 грн з ПДВ.

Дана видаткова накладна підписана представниками сторін та скріплена їхніми печатками. Крім того, в накладній зазначено, що договір усний по замовленню покупця №18 від 07.02.2022.

Також факт передачі товару підтверджується копіями податкових накладних №4 від 17.06.2022 на суму 20000,00 грн та №1 від 11.01.2023 на суму 391870,00 грн.

Як зазначено позивачем та вбачається із наданих доказів, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 280000,00 грн, що підтверджується копіями банківських виписок, а саме 17.06.2022 відповідачем було внесено аванс на суму 20000,00 грн, 02.02.2023 була здійснена оплата переданого товару на суму 70000,00 грн, 13.04.2023 - 20000,00 грн, 21.04.2023 - 10000,00 грн, 17.05.2023 - 10000,00 грн, 25.05.2023 - 10000,00 грн, 08.06.2023 - 10000,00 грн, 21.07.2023 - 20000,00 грн, 11.08.2023 - 20000,00 грн, 30.08.2023 - 20000,00 грн, 15.09.2023 - 20000,00 грн, 10.11.2023 - 20000,00 грн, 24.11.2023 - 20000,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 131870,00 грн.

24.04.2024 позивач направив відповідачу лист-вимогу №1 в якій вимагав сплатити заборгованість протягом семи днів від дня одержання листа-вимоги, що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 131870,00 грн, 3% річних в сумі 3772,46 грн та інфляційних втрат в сумі 3305,46 грн.

4. Позиція суду по суті спору

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст.639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Ураховуючи наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що сторони, у порядку ст.205, 207, 639 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб шляхом поставки позивачем відповідачу товару (Арматурного каркасу КП-0,8-20) і прийняття відповідачем таких товару.

Правовідносини сторін підпадають під правове регулювання главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено наявною в матеріалах справи видатковою накладною №1 від 11.01.2023 на виконання взятих на себе зобов`язань, позивач поставив відповідачу товар, а саме: Арматурний каркас КП-0,8-20 в кількості 5 штук на загальну суму 411870,00 грн з ПДВ.

Видаткова накладна підписана відповідачем без зауважень та заперечень.

Підписання відповідачем видаткової накладної, яка у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також факт передачі товару підтверджується копіями податкових накладних №4 від 17.06.2022 на суму 20000,00 грн та №1 від 11.01.2023 на суму 391870,00 грн.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У розумінні наведеної норми, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Ураховуючи наведене, з огляду на приписи ч.1 ст.692 ЦК України, строк оплати поставленого відповідачу товару є таким, що настав.

Як підтверджено наданими позивачем доказами відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 280000,00 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, обґрунтованою є пред`явлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 131870,00 грн.

При цьому, у зв`язку із тим, що відповідач порушив свої зобов`язання в частині своєчасного здійснення оплати за отриманий товар, позивач нарахував відповідачу три проценти річних в розмірі 3772,46 грн та інфляційні втрати в розмірі 3305,46 грн.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважаться таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 3772,46 грн та інфляційних втрат у сумі 3305,46 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

5. Висновки суду.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленої заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та відповідає адекватним фактичним обставинам справи.

6. Розподіл судових витрат.

Як зазначено в позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача 3028,00 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною четвертю статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Інтереси позивача в суді представляв адвокат Оплачко В.О. згідно ордеру серії АІ №1634320 та на підставі договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №0624/5Е від 11.06.2024.

Пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу (адвокатські послуги) щодо стягнення заборгованості за договором з ТОВ «Євроінтербуд» по видатковій накладній №1 та представництва інтересів Замовника в якості Позивача в Господарському суді Чернівецької області, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Пунктом 4.1. - 4.3. договору про надання правової допомоги передбачено, що за надані послуги Замовник сплачує Виконавцеві плату в розмірі 10000,00 гривень без ПДВ. Замовник сплачує Виконавцеві плату у вигляді авансу. Розрахунок наданих послуг складається з опрацювання матеріалів, підготовка та подача позовної заяви до суду, супровід справи в суді, незалежно від кількості судових засідань; підготовка та подача необхідних процесуальних документів - 10000,00 грн.

Згідно з пунктами 1.2., 5.1. договору про надання правової допомоги на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується Сторонами протягом 3 (трьох) діб. Замовник здійснює прийняття наданих послуг, шляхом підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 11.06.2024. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується після розгляду справи в Господарському суді Чернівецької області, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Згідно платіжної інструкції №3459 від 14.06.2024 ОСОБА_1 отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» 10000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за адвокатські послуги зг.рах. №40 від 13.06.2024 та договору про надання правової допомоги №0624/5Е від 11.06.2024, без ПДВ».

Суд зауважує, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами та не заперечував факт їх надання.

Своєю чергою суд вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу 10000,00 грн, яка понесена позивачем дійсною, необхідною та співмірною зі складністю цієї справи та наданим обсягом послуг у суді, а тому визнає витрати обґрунтованими та розумними.

Відтак, за результатами дослідження поданих представником позивача доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 129 ГПК України, дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» 3028,00 грн судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., що на переконання суду, є співмірною із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 232, 233, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» (58023, м.Чернівці, вул. Руська, буд. 259, кв. 55, код ЄДРПОУ 39212408) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятий елемент» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 52, код ЄДРПОУ 32160607) основний борг в сумі 131870,00 грн, 3% річних в сумі 3772,46 грн, 3305,46 грн інфляційних втрат, 3028,00 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 21.08.2024

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.