Постанова
від 14.08.2024 по справі 914/2618/16
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2618/16(914/1194/23)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників: Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Гижка О. Л.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп" - Маліка Я. П.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп"

про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 31.07.2024 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 914/2618/16(914/1194/23)

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп"

2) Арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича

3) Української Універсальної біржі "Капітал"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

про витребування майна та визнання правочинів недійсними

у межах справи № 914/2618/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профстоун"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк, скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області у межах справи № 914/2618/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (далі - ТОВ "Протеїн-Продакшн", Боржник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп" (далі - Товариство), арбітражного керуючого Струця М. П., Української універсальної біржі "Капітал" та Боржника про витребування майна та визнання правочинів недійсними.

Спір розглядався господарським судом у межах справи про банкрутство Боржника у порядку вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) із присвоєнням єдиного унікального номера справі 914/2618/16(914/1194/23).

Господарський суд Львівської області рішенням від 29.08.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23) відмовив у позові повністю.

Додатковим рішенням від 15.09.2023 Господарський суд Львівської області задовольнив частково заяву Товариства про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат; стягнув з Банку на користь Товариства 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та відмовив у задоволенні решти вимог заяви.

Постановами від 29.02.2024 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2023 у цій справі.

Додатковою постановою від 28.03.2024 у справі Західний апеляційний господарський суд задовольнив частково заяву Товариства про стягнення витрат на правничу допомогу; стягнув з Банку на користь Товариства 120 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та відмовив у задоволенні заяви в іншій частині.

Не погодившись з наведеними судовими рішеннями у справі. Банк оскаржив їх у касаційному порядку.

Верховний Суд постановою від 31.07.2024 касаційну скаргу Банку залишив без задоволення; рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №914/2618/16(914/1194/23) змінив у мотивувальних частинах, виклавши їх в редакції цієї постанови; у решті судові рішення залишив без змін.

Іншими постановами від 31.07.2024 Верховний Суд касаційні скарги Банку залишив без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2023, постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 914/2618/16(914/1194/23) залишив без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

До Верховного Суду надійшла заява Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №914/2618/16(914/1194/23).

Заяву мотивовано понесенням Товариством витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду Верховним Судом в касаційному порядку судових рішень у цій справі та необхідністю відшкодування таких витрат за рахунок скаржника у загальному розмірі 394 000,00 грн.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Банком подано до Верховного Суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі, згідно якого скаржник просить: прийняти та врахувати заперечення під час розгляду заяви; відмовити у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у розмірі 394 000,00 грн; у разі, якщо суд прийде до висновку про повне чи часткове задоволення заяви, - зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу у відповідності до частин п`ятої, шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Касаційне провадження (з розгляду заяви)

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.08.2024 для розгляду зазначеної вище заяви у справі №914/2618/16(914/1194/23) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Жуков С.В.

Ухвалою від 08.08.2024 Верховний Суд від 20.12.2023 призначив до розгляду заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/2618/16(914/1194/23) в судовому засіданні на 14.08.2024 о 11:00 год.

У судовому засіданні 14.08.2024 взяли участь представники Товариства та Банку, які надали пояснення щодо суті вимог поданої заяви.

Щодо суті заяви про ухвалення додаткового рішення

Розглянувши заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове її задоволення з таких підстав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Підпункт "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України передбачає зазначення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України).

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що у відзивах Товариства було зазначено про те, що орієнтовний розмір судових витрат, які Товариство понесло та очікує понести у зв`язку із розглядом касаційних скарг Банку у суді касаційної інстанції становить 394 000,00 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатів, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами та здійснених ним витрат, буде надано Товариством до суду у строки та в порядку, визначеному ГПК України.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).

Оскільки Товариство зробило відповідну заяву у судовому засіданні 31.07.2024, обрахунок процесуального строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу здійснюється з дати ухвалення постанови Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постанови Верховного Суду у справі № 914/2618/16(914/1194/23) ухвалено 31.07.2024 за участі представників Товариства.

Отже, встановлений процесуальним законом строк для подання Товариством доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу становив до 05.08.2024 включно.

Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, що містить докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано Товариством 05.08.2024, тобто в межах встановлених процесуальним законом строків.

Таким чином, оскільки у постановах Верховного Суду від 31.07.2024 у цій справі містяться висновки щодо розподілу судових витрат лише зі сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне здійснити за заявою Товариства розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, шляхом ухвалення цього додаткового рішення.

Так, згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Водночас загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас, чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що у подальшому були відображені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постановах від 19.02.2022 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Схожих критеріїв дотримується Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Лавентс проти Латвії", "Ніколова проти Болгарії", "Єчюс проти Литви").

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України","East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У справі, що розглядається, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі Товариство визначило розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 394 000,00 грн.

На підтвердження вказаних витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України заявником надано такі документи: копію Договору № 21/04-23 про надання юридичної допомоги від 21.04.2023 (далі Договір); копію Додаткової угоди № 2 від 25.04.2024 до Договору; копію Акта прийому-передачі робіт (послуг) від 01.08.2024 до Договору та Додаткової угоди № 2 від 25.04.2024 (далі - Акт прийому-передачі робіт (послуг)); копії Свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю Лабатюка Я.М. та Маліка Я.П.; Ордер на надання правничої (правової) допомоги Лабатюка Я.М.; Ордер на надання правничої (правової) допомоги Маліка Я.П.; копію платіжної інструкції АБ "Південний" № 14271 від 02.08.2024; ряд роздруківок рейтингу юридичних компаній, судову практику.

З наданих документів судом встановлено, що між Товариством (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЕКВІТІ" (далі - Адвокатське об`єднання) було укладено Договір, пунктом 1.1. якого визначено, що Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання захищати права і законні інтереси Клієнта та надавати Клієнту необхідну юридичну допомогу.

Положенням пункту 1.2. Договору визначено, що в процесі виконання цього Договору Адвокатське об`єднання, в особі своїх співробітників, користується всіма правами та виконує всі обов`язки представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" тощо.

Додатковою угодою № 2 від 25.04.2024 до Договору було доповнено пункт 1.1 Договору підпунктом 1.1.6 у такій редакції: "1.1.6. представництво інтересів Клієнта в справі № 914/2618/16 (914/1194/23) в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду та підготовка для подачі до суду касаційної інстанції всіх необхідних процесуальних документів, в тому числі, але не виключно, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв, клопотань, скарг та інших необхідних процесуальних документів"

Окрім того, викладено статтю 3 Договору № 21/04-23 про надання необхідної юридичної допомоги в новій редакції, фактично доповнивши її положеннями щодо оплати за послуги із представництва інтересів Клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

За змістом пункту 3.5 Договору визначено, що за надання послуг, передбачених пунктом 1.1.6 Договору, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання Винагороду, розмір якої є фіксованим і становить 394 000 грн, що еквівалентно 10 000,00 доларів США.

Із платіжної інструкції АБ "Південний" № 14271 від 02.08.2024 простежується факт перерахування Товариством на користь Адвокатського об`єднання 394 000,00 грн.

Пункт 3.7 Договору (у редакції Додаткової угоди № 2 від 25.04.2024) передбачає, що Клієнт приймає Послуги, надані за Договором, за Актом (актами) прийому-передачі послуг. Клієнт зобов`язаний підписати два примірники Акту прийому-передачі послуг не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання від Адвокатського об`єднання, та один примірник невідкладно повернути Адвокатському об`єднанню.

Відповідно до положень пункту 3.8. Договору з моменту підписання Акту прийому- передачі згідно пункту 3.7. Договору, послуги вважаються наданими у повному обсязі та належним чином.

Актом прийому-передачі робіт (послуг) сторони підтвердили, що Адвокатським об`єднанням на надання Товариству правничої допомоги затрачено 58 год, що включає:

- підготовку відзиву на касаційну скаргу Банку на рішення Господарського Львівської області від 29.08.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 914/2618/16 (914/1194/23) - 26,5 год (з них: аналіз та опрацювання касаційної скарги - 4 год; дослідження га надання правової оцінки доводам Банку, викладеним у касаційній скарзі - 3 год; формування стратегії захисту інтересів Клієнта командою юристів - 1 год; пошук релевантної судової практики - 5 год; написання відзиву на касаційну скаргу - 11 год; друк та відправка відзиву на касаційну скаргу іншим учасникам справи засобами поштового зв`язку - 2 год; подання відзиву на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 30 хв);

- підготовку відзиву на касаційну скаргу Банку на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №914/2618/16(914/1194/23) - 8 год (з них: аналіз та опрацювання касаційної скарги - 1,5 год; дослідження га надання правової оцінки доводам Банку, викладеним у касаційній скарзі - 1 год; формування стратегії захисту інтересів Клієнта командою юристів - 30 хв; пошук релевантної судової практики - 30 хв; написання відзиву на касаційну скаргу - 2 год; друк та відправка відзиву на касаційну скаргу іншим учасникам справи засобами поштового зв`язку - 2 год; подання відзиву на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 30 хв);

- підготовку відзиву на касаційну скаргу Банку на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі №914/2618/16(914/1194/23) - 8 год (з них: аналіз та опрацювання касаційної скарги - 1,5 год; дослідження га надання правової оцінки доводам Банку, викладеним у касаційній скарзі - 1 год; формування стратегії захисту інтересів Клієнта командою юристів - 30 хв; пошук релевантної судової практики - 30 хв; написання відзиву на касаційну скаргу - 2 год; друк та відправка відзиву на касаційну скаргу іншим учасникам справи засобами поштового зв`язку - 2 год; подання відзиву на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 30 хв);

- написання письмових пояснень щодо неможливості врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02,2024 року у справі № 910/2592/19 - 11,5 год (з них: аналіз та опрацювання постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 - 2 год; дослідження та надання правової оцінки доводам Банку, викладеним у запереченнях на відзиви інших учасників справи, в основу яких покладена постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі Ка 910/2592/19 - 2 год; пошук релевантної судової практики - 2 год; написання письмових пояснень - 5 год; подання письмових пояснень до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 30 хв);

- участь двох представників 31.07.2024 у судових засіданнях в приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 4 год (з них: участь при розгляді касаційної скарги на судові рішення по суті спору - 3 год (2 представники*1,5 год); участь при розгляді касаційної скарги на судові рішення щодо судових витрат за першу інстанцію - 30 хв (2 представники*15 хв); участь при розгляді касаційної скарги на судові рішення щодо судових витрат за апеляційну інстанцію - 30 хв (2 представники*15 хв)).

Пунктом 2 Акта прийому-передачі робіт (послуг) сторони, зокрема, підтвердили, що загальна вартість наданих послуг у відповідності до положень пункту 3.5 Договору у редакції Додаткової угоди № 2 від 25.04.2024 становить 394 000,00 грн.

Наявними у матеріалах справи доказами (платіжною інструкцією АБ "Південний" №14271 від 02.08.2024) підтверджується факт перерахування Товариством на користь Адвокатського об`єднання 394 000,00 грн.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір таких витрат не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Так, Верховний Суд враховує, що Банком подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі, згідно якого останній просить відмовити у задоволенні заяви Товариства щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у розмірі 394 000,00 грн, а у разі, якщо суд прийде до висновку про повне чи часткове задоволення заяви, - зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу у відповідності до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

На обґрунтування поданих заперечень Банк, серед іншого, стверджує, що Акт прийому-передачі робіт (послуг) не підтверджує сам по собі зазначеного в цьому акті переліку робіт та витраченого часу. При цьому вказаний Акт містить явні неузгодженості з іншими наданими документами, у ньому зазначені, вочевидь, абсолютно дивні та суперечливі речі, наприклад, на аналіз та опрацювання касаційних скарг, дослідження та надання правової оцінки доводам Банку, викладеним у касаційних скаргах та формування стратегії захисту інтересів клієнта командою юристів витрачено13,6 год, коли по суті зазначені етапи є складовою одного цілого. На пошук релевантної судової практики Товариством витрачено 6 год, при цьому Банк зазначає, що як під час розгляду в суді першої інстанції позовної заяви Товариством у своєму відзиві на позовну заяву, так і у відзивах на апеляційні та касаційні скарги здійснювалось посилання, у тому числі, на одні й ті ж самі постанови Верховного Суду. На написання відзивів, нібито, витрачено 15 год, при цьому самі відзиви на касаційні скарги по суті та по змісту, є аналогічним відзивам на позовну заяву та апеляційні скарги, а на їх відправку (тобто технічну роботі) витрачено 7,5 год. Із Заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що Товариством витрачено 11,5 годин сукупно на письмові пояснення щодо неможливості врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, при цьому таких письмових пояснень Банк не отримував та такі пояснення відсутні в підсистемі "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Наведені вище обставини, на переконання Банку, в сукупності свідчать про необґрунтованість та безпідставність, як заявленого розміру витрат на правничу допомогу, так і взагалі наявність підстав для їх визначення та розподілу.

Верховний Суд, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини шостої статті 126 ГПК України, розглянув заперечення Банку на заяву Товариства та зазначає, що доводи щодо неспівмірності визначеної заявником суми частково знаходять своє підтвердження та є підставою зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, через недотримання вимог стосовно співмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

У контексті зазначеного колегія суддів керується тим, що справа не є особливо складною, ураховуючи, що спір щодо нерухомого майна, що було реалізовано 27.09.2019 на аукціоні з продажу майна Боржника, вже розглядався в межах справи №914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн" і одним із відповідачів у такому спорі було Товариство. Так, за результатами розгляду вказаного спору по суті були прийняті відповідні судові рішення, у яких судами першої та апеляційної інстанцій було надано правову оцінку усім доводам Банку (що за змістом є близькими до аргументів позовної заяви у цій справі) щодо наявності підстав для визнання недійсними результатів аукціону та укладених за їх наслідком договорів купівлі-продажу майна Боржника, підстав для повернення переможцем аукціону відповідного рухомого та нерухомого майна Боржникові, у зв`язку з чим судами перевірялись обставини додержання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) щодо порядку підготовки та проведення такого аукціону (зокрема й порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків проведення аукціону). При цьому з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, підставою для зміни мотивувальної частини постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі № 914/2618/16 було обрання позивачем неналежного способу захисту порушених прав у спірних правовідносинах. Відтак у цій справі Банк з метою захисту своїх прав та інтересів, що стосуються реалізованого на тому ж таки аукціоні нерухомого майна, звернувся повторно до суду, однак із визначенням позовних вимог з урахуванням викладеного у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 висновку Великої Палати Верховного Суду щодо ефективності способу захисту порушених прав позивача саме у спірних правовідносинах.

Отже, у представників Товариства була можливість використовувати відповідні судові рішення у справі № 914/2618/16, посилаючись на уже встановлені господарськими судами обставини щодо наявності/відсутності порушення ліквідатором чи організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо порядку підготовки та проведення спірного аукціону.

У цьому зв`язку вбачається необґрунтованим обсяг витраченого адвокатами часу на аналіз та опрацювання касаційної скарги, дослідження та надання правової оцінки доводам касаційних скарг Банку, пошук релевантної судової практики, написання відзивів на касаційні скарги та ін. у загальному рахунку 58 год.

Крім того, Верховний Суд бере до уваги обґрунтованість доводів Банку, викладених у запереченнях на заяву, про те, що у відзивах на касаційні скарги Товариство посилається, зокрема, на ті самі постанови Верховного Суду (викладені у них правові висновки), якими мотивував доводи у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу.

Зважаючи на викладене вище, ураховуючи заперечення Банку на заяву Товариства про розподіл судових витрат та дискреційні повноваження, надані суду положеннями частини п`ятої статті 129 ГПК, колегія суддів дійшла висновку про те, що у цій справі наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 75 000,00 грн, оскільки цей розмір є документально підтвердженим, обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

У іншій частині заявлений розмір витрат, на переконання суду, не є співмірними з урахуванням складності справи, витраченого часу та обсягом наданих послуг, а тому задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

З урахуванням наведених мотивів, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та присудження до стягнення з Банку на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 75 000,00 грн.

Керуючись статтями 25, 129, 240, 244, 300, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/2618/16(914/1194/23) задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп" (25491, м. Кропивницький, смт. Нове (3), вул. Ливарна, буд. 10, ідентифікаційний код 43162821) 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Львівської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.08.2024
Оприлюднено22.08.2024
Номер документу121126272
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/2618/16

Ухвала від 07.01.2025

Господарське

Господарський суд Львівської області

Морозюк А.Я.

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Морозюк А.Я.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Морозюк А.Я.

Постанова від 05.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Постанова від 05.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Морозюк А.Я.

Ухвала від 01.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 17.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Морозюк А.Я.

Ухвала від 04.10.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні