Ухвала

від 12.08.2024 по справі 2-1791/2010

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 2-1791/2010

Провадження №: 6/336/642/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни, про примусовий привід боржника по цивільній справі №2-1791/2010,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла подання старшого державного виконався ОСОБА_1 , про примусовий привід боржника по цивільній справі №2-1791/2010.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заяву слід повернути з наступних підстав.

Відповідно до статті 438 Цивільного процесуального кодексу України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.

Таким чином, згідно з вказаними положеннями, подання державного виконавця про привід боржника розглядається судом з дотриманням вимог визначених Розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Враховуючи те, що розділом VІ «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не передбачено залишення без руху, повернення заяви, а відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено право суду застосовувати закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Як роз`яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» заяви та подання державних виконавців мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК України.

Учасниками справи про примусовий привід боржника виконавчого провадження, окрім заявника, зазначено також боржника ОСОБА_2 та стягувач ОСОБА_3 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі № 591/1581/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Норми закону щодо надіслання подання іншим учасникам справи спрямовані на забезпечення прав заінтересованих осіб бути обізнаними щодо розгляду судом питань, які стосуються їх прав та враховують скорочені строки розгляду таких клопотань. Разом з тим, в порушення вище зазначених норм чинного законодавства, старший державний виконавець не надає докази надіслання (надання) подання про примусовий привід боржника іншим учасникам справи (провадження).

Окрім того, подання старшого державного виконавця не відповідає вимогам визначеним статями 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з положень ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Державний виконавець - є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, поставлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб) виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Працівникам органів державної виконавчої служби, зазначеним у частині першій цієї статті, видаються посвідчення, зразок і порядок видачі яких затверджуються Міністерством юстиції України.

Працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов`язки, передбачені законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

При зверненні до суду з відповідним поданням старшим державним виконавцем не надано документів на підтвердження своїх повноважень.

Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. (ч.3 ст.58 ЦПК України)

Поняття «самопредставництво» не є тотожним з поняттям «представництво за довіреністю».

Верховний Суд (справа №260/988/18) пояснив це наступним чином: представництво юридичної особи виражається через доручення та видачу довіреності на вчинення дій, тоді як для самопредставництва необхідні лише внутрішні документи юридичної особи (положення, трудовий договір тощо). Головна відмінність полягає у тому, хто і на підставі якого документа здійснює представництво: у випадку самопредставництва це залучення особи, яка має безпосереднє відношення до підприємства, а її повноваження вже передбачені у внутрішніх документах. Що ж до представництва, то це залучення будь-якої третьої особи, що супроводжується формуванням нового документа - довіреності

Так, самопредставництво надає юридичній особі можливість представляти свої інтереси внутрішнім працівникам без залучення сторонніх адвокатів та радників. Більше того, для самопредставництва достатньо лише 2-ох документів: документ, що передбачає повноваження особи, яка займає певну посаду, представляти інтереси юридичної особи без довіреності, та документ на підтвердження того, що уповноважена особа займає відповідну посаду.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни про привід боржника, подано особою, яка не має повноважень для звернення до суду, оскільки не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження посади державного виконавця (наказу про прийняття на посаду, посвідчення державного виконавця), а також довіреності виданої державному виконавцю.

Відповідно до п. 1, ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни, про примусовий привід боржника по цивільній справі №2-1791/2010, повернути заявнику.

Керуючись, статтями 183, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни, про примусовий привід боржника по цивільній справі №2-1791/2010- повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.А. Галущенко