Постанова

від 13.08.2024 по справі 463/3921/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/3921/24

Провадження №3/463/1299/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року суддя Личаківськогорайонного судум.Львова НорН..В.розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,яка надійшлаз Львівськогокомунального підприємства«Муніципальна варта»про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянка України,проживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,за ч.1ст.160Кодексу Українипро адміністративніправопорушення, -

встановив:

01.05.2024 року від Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до за ч. 1 ст.160 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії МВ № 6632 від 14.03.2024 року вбачається, що 14.03.20204 року о 15:35 год. за адресою АДРЕСА_2 виявлено гр. ОСОБА_1 , яка здійснювала торгівлю з рук в невстановленому місці продовольчими товарами, на тротуарі без дозволу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.

До суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - Русенка Р.І., який зазначає, що на фото, що є додатками до протоколу про адміністративне правопорушення серії МВ № 6632, складеного 14.03.2024 року інспектором ЛКП «Муніципальна варта» Львівської міської ради ОСОБА_2 , зображена не ОСОБА_1 , а гр-ка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 (по сусідству з ОСОБА_1 ).

Також представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , в судовому засіданні було долучено копії закордонного паспорта ОСОБА_1 , згідно з якими ОСОБА_1 з 25.01.2024 року - 16.04.2024 року перебувала поза межами території України, а відтак фізично не могла здійснювати торгівлю у місті Львові.

Відповідно до вимогст.280 КпАП Україниорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст.9 КпАП Україниадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, відповідно дост.251 КпАП Українидоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Разом зтим,як вбачаєтьсяз долученихдо протоколуфотознімків,на такихзображена неОСОБА_1 , а інша особа.

Більше того, з копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , суддею встановлено, що ОСОБА_1 25.01.2024 року перетнула державний кордон України у пункті пропуску «Медика» та повернулася в Україну лише 16.04.2024 року, тобто 14.03.2024 на вказану у протоколі дату вчинення адміністративного правопорушення перебувала за межами території України.

У розумінні Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до положеньст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку працівники патрульної поліції), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає не лише не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 14.03.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.160 КпАП України, а й повністю спростованими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, та приходить до висновку, що у відповідності до вимог п.1 ч.1ст.247 КпАП Українипровадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.247,283,284 КУпАП, -

постановив:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 160 КпАП України- закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через місцевий суд.

Суддя Нор Н.В.