Рішення

від 15.08.2024 по справі 607/11391/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2024 Справа №607/11391/24 Провадження №2/607/2611/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бумби М.І.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , поданого у його інтересах адвокатом Братівником Ігорем Васильовичем, до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат ,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Братівник І.В. в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», у якому просить стягнути з Тернопільського державного науково - технічного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_2 3 365,31 грн. - 3% річних та 7 041,88 грн. - інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання в період з 22.10.2022 року по 21.05.2024 року, згідно судового наказу № 607/11422/22 від 22 жовтня 2022 року.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача вказує на те, що 05 вересня 2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано судовий наказ №607/11422/22 про стягнення з Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» в користь ОСОБА_3 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 104 501,84 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2024 року, у справі № 607/11422/22 замінено стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_2 у судовому наказі № 607/11422/22 від 05 вересня 2022 року. Зазначає, що в силу вимог ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, а також відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України, ОСОБА_2 набув прав кредитора за зобов`язанням ТДНДП «Промінь» згідно судового наказу від 05 вересня 2022 року. Представник позивача вважає, що оскільки судове рішення не виконано, залишок заборгованості становить 44 501,84 грн., до відповідача слід застосувати приписи ч.2 ст. 625 ЦК України, за період з 22.10.2022 року по 21.05.2024 року, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» надала суду відзив на позовну заяву, де вказує на те, що згідно постанови державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 16 лютого 2024 року, у зв`язку зі смертю стягувача - ОСОБА_3 залишок несплаченого боргу стягувачу становив 44 501,84 грн. Вважають, що в силу вимог ст.ст. 1216 та 1219 ЦК України, ОСОБА_2 , як спадкоємець прав та обов`язків спадкодавця, набув право на отримання заборгованості по заробітній платі в сумі 44 501,84 грн. Зазначають, що сума коштів, яка підлягає до стягнення згідно судового наказу від 05 вересня 2022 року, у справі №607/11422/22, за своєю правовою природою, є вимогою, що виникла у зв`язку з порушенням підприємством трудового законодавства. З урахуванням зазначеного вважають, що позивач не вправі заявляти вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництво та регулюються трудовим законодавством. Вказують на те, що заявлені позивачем до стягнення з ТД НТП «Промінь» суми не входять до структури заробітної плати, не є обов`язковою виплатою, відшкодуванням, не були нараховані за життя спадкодавця, а також не входили до складу спадкового майна. Тому, вважають, що позивач не набув права нараховувати та заявляти вимоги щодо стягнення з підприємства 3% річних та інфляційних за період до вступу у спадщину, тобто з 22.10.2022 - 03.04.2024 та зазначають, що позивачем отримано свідоцтво на спадщину за законом 04 січня 2024 року. Також вважають, що заявлені позивачем вимоги є похідними від основного зобов`язання, що виникли з трудових правовідносин, тому, в даному випадку, приписи частини другої статті 625 ЦК України, не застосовується. Після проведення заміни стягувача у судовому наказі у справі №607/11422/22, на підставі ухвали суду від 03.04.2024 р., відповідачем, в порядку виконання судового рішення, сплачено ОСОБА_2 залишок заборгованості із виплати заробітної шити у розмірі 44501,84 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2474 від 18.04.2024 та платіжною інструкцією №2689 від 22.05.2024. На підставі наведеного, у задоволенні позову просять відмовити.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача - адвокат Братівник І.В. в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача в суд надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити.

Представник Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» в судовому засіданні заявлені вимог не визнала, проти їх задоволення заперечила із підстав, наведених у відзиві. У задоволенні позову просить відмовити повністю.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що 05 вересня 2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано судовий наказ №607/11422/22 про стягнення з Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» в користь ОСОБА_3 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 104 501,84 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

16 лютого 2024 року державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку зі смертю стягувача - ОСОБА_3 . Залишок несплаченого боргу стягувачу становить 44 501,84 грн.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Згідно Постанови від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17 Верховний Суд зазначив, що виходячи з аналізу зазначених правових норм (статей 1218, 1219, 1219 ЦК України), предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2024 року, у справі № 607/11422/22, заяву ОСОБА_2 про заміну стягувача у судовому наказі № 607/11422/22 задоволено, замінено стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_2 у вказаному судовому наказі.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, суд вважає, що ОСОБА_2 , як правонаступник та спадкоємець, успадкував право вимоги залишку заборгованості згідно судового наказу від 05 вересня 2022 року у сумі 44 501,84 грн.

У порядку виконання судового рішення - судового наказу №607/11422/22 від 05 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, відповідачем сплачено ОСОБА_2 залишок несплаченого боргу на загальну суму 44 501,84 грн., згідно платіжної інструкції №2474 від 18.04.2024 на суму 22 500, 00 грн. та платіжної інструкції№2689 від 22.05.2024 на суму 22 001,84 грн.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України. Отже, приписи цього розділу поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої ЦК України). Тобто, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством».

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі №711/4010/13-ц зазначила, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висловленого у зазначеній постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 іншого висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_2 , поданого у його інтересах адвокатом Братівником І.В., до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат слід відмовити у повному обсязі. При цьому, суд зазначає, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_3 , правонаступником якого є позивач та відповідачем належать до трудових правовідносин, а саме право особи на отримання винагороди за працю, що підтверджено виданим 05 вересня 2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області судовий наказом №607/11422/22 про стягнення із Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» в користь ОСОБА_3 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 104 501,84 грн. Відтак, вимоги ч.2 ст.625 ЦК України на дані правовідносини не поширюються. При цьому, як уже зазначалось судом позивач успадкував право після смерті свого батька ОСОБА_3 на отримання усіх сум нарахованої та не виплаченої заробітної плати, яку було стягнуто на підставі вказаного судового наказу. Також, судом із доказів, які надав відповідач з`ясовано, що залишок несплаченого боргу по заробітній платі на загальну суму 44 501,84 грн. було виплачено відповідачем згідно платіжної інструкції №2474 від 18.04.2024 на суму 22 500, 00 грн. та платіжної інструкції№2689 від 22.05.2024 на суму 22 001,84 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , поданого у його інтересах адвокатом Братівником Ігорем Васильовичем, до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складене 20 серпня 2024 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан