Рішення

від 31.07.2024 по справі 495/6811/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6811/24

Номер провадження 2/495/3761/2024

31 липня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засіданн я Кракатиця В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, у якому позивач ОСОБА_1 просить суд:

- Визнати дійсним договір купівлі-продажу, земельної ділянки № 12 (дванадцять), масив № НОМЕР_1 (тридцять три), загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 5120882000:01:002:0619, що розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, укладений 15.05.2023року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 , масив № НОМЕР_1 , загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 5120882000:01:002:0619, що розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що він, ОСОБА_1 , 15.05.2023 року уклав у простій письмовій формі з ОСОБА_2 (далі Відповідач), договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_2 , масив № НОМЕР_1 , загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 5120882000:01:002:0619, що розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну Відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №001327 від 05 листопада 2002 року.

Земельну ділянку № НОМЕР_2 , розташовану у масиві № НОМЕР_1 на території Випасненської сільської ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, він придбав у ОСОБА_2 за 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), які Відповідач отримала після підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 7 Договору, після його підписання, сторони зобов`язалися у п`яти денний строк звернутися до нотаріуса, для його посвідчення. Однак, через погане самопочуття ОСОБА_2 в обумовлений період, а саме з 15 травня 2023 року по 19 травня 2023 року для підписання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки до нотаріальної контори так і не з`явився. На сьогоднішній день позивач має намір розпоряджатися належною йому на підставі договору купівлі-продажу, земельною ділянкою, однак позивачу в силу ст. ст. 203, 657 Цивільного кодексу України стало відомо, що договір має бути посвідчений нотаріально, недодержання нотаріальної форми такого договору у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов даного договору, були передані та сплачені грошові кошти в повному обсязі, договір був підписаний сторонами, спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 з моменту укладання договору.

Ухилення від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору купівлі-продажу позбавляє позивача можливості належним чином укласти правочин. Згідно домовленості, сторони не тільки домовились між собою щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, а й повністю виконали всі умови, пов`язані з купівлею-продажем вказаного нерухомого майна, однак, договір купівлі-продажу до цього часу нотаріально не посвідчений.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.07.2024 року відкрито провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у позові міститься заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти вирішення справи за його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги позивача визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

В судовому засіданні було встановлено що ОСОБА_1 , (далі - Позивач), 15.05.2023 року уклав у простій письмовій формі з ОСОБА_2 (далі Відповідач), договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_2 , масив № НОМЕР_1 , загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 5120882000:01:002:0619, що розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №001327 від 05 листопада 2002 року.

Земельну ділянку № НОМЕР_2 , розташовану у масиві № НОМЕР_1 , на території Випасненської сільської ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивач придбав у ОСОБА_2 за двадцять тисяч гривень 00 копійок, які ОСОБА_2 отримала після підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 7 Договору, після його підписання, сторони зобов`язалися у п`яти денний строк звернутися до нотаріуса, для його посвідчення. Однак, через погане самопочуття ОСОБА_2 в обумовлений період, а саме з 15 травня 2023 року по 19 травня 2023 року для підписання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки до нотаріальної контори так і не з`явився. На сьогоднішній день позивач має намір розпоряджатися належною йому на підставі договору купівлі-продажу, земельною ділянкою, однак позивачу в силу ст. ст. 203, 657 Цивільного кодексу України стало відомо, що договір має бути посвідчений нотаріально, недодержання нотаріальної форми такого договору у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов даного договору, були передані та сплачені грошові кошти в повному обсязі, договір був підписаний сторонами, спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 з моменту укладання договору.

Ухилення від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору купівлі-продажу позбавляє позивача можливості належним чином укласти правочин. Згідно домовленості сторони не тільки домовились між собою щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, а й повністю виконали всі умови, пов`язані з купівлею-продажем вказаного нерухомого майна, однак, договір купівлі-продажу до цього часу нотаріально не посвідчений.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 334 ЦК України встановлює, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно з ч.1 ст.132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Як вбачається з ч.1 ст.657 ЦК України та ч.1 ст.132 ЗК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2023 року, копія якого міститься в матеріалах цивільної справи, підлягав нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. ст. ч. 1 ст.220,640,657 ЦК України- договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, на підставі частини 2статті 220 ЦК Українитакий договірможе бутивизнаний судомдійсним,при умові,якщо сторонидомовилися щодоусіх істотнихумов договору,що підтверджуєтьсяписьмовими доказами,і відбулосяповне абочасткове виконаннядоговору,але однаіз сторінухилилася відйого нотаріальногопосвідчення.У цьомуразі наступненотаріальне посвідченнядоговору невимагається.Договір,який підлягаєнотаріальному посвідченнюабо державнійреєстрації,є укладенимз моментуйого нотаріальногопосвідчення абодержавної реєстрації,а вразі необхідностіі нотаріальногопосвідчення,і державноїреєстрації -з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 220 ЦК України визначено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 328, 392, 657 ЦК України, так як право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ніш документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, беручи до уваги вищевказані факти, обставини справи та визнання позову відповідачкою, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, визнавши договір купівлі-продажу дійсним та право власності на земельну ділянку за позивачем.

Керуючись ст. 4, 12-13, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, земельної ділянки № 12 (дванадцять), масив № НОМЕР_1 (тридцять три), загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 5120882000:01:002:0619, що розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, укладений 15.05.2023року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 , масив № НОМЕР_1 , загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 5120882000:01:002:0619, що розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області від 28 травня 2002 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Д. Анісімова