Ухвала

від 20.08.2024 по справі 456/4025/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 456/4025/23

провадження № 61-11697ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верчанської гімназії Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про стягнення недоплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь недораховану та недоплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року в розмірі 55 630,42 грн.

Стрийський міськрайонний суд Львівської області рішенням від 27 лютого 2024 року позов задовольнив частково. Стягнув з Верчанської гімназії Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 недораховану та недоплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року в розмірі 17 782,07 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Львівський апеляційний суд постановою від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

07 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року скасувати та рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року змінити частково стягнувши з відповідача на її користь 55 630,42 грн.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Ціна позову в цій справі становить 55 630,42 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Разом із цим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верчанської гімназії Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про стягнення недоплаченої заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов