Рішення

від 21.08.2024 по справі 552/4440/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4440/23

Провадження №2-др/552/42/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Лебедєва Х.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача - адвокат Нестеренко Наталія Миколаївна, адвокат Ткаченко Анна Володимирівна,

відповідач - Автоколектив «Механізатор»,

представник відповідача - адвокат Кулішов Володимир Петрович,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Полтавська міська рада,

представник третьої особи - Вусик Максим Юрійович ,

розглянувши заяву представника відповідача, адвоката Кулішова Володимира Петровича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Автоколективу «Механізатор» про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Київського районного суду м.Полтави перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Автоколективу «Механізатор» про визнання права власності.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 30 липня 2024 року позов задоволено частково.

02 серпня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідача, адвоката Кулішова Володимира Петровича, про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій він просив ухвалити додаткове судове рішення по справі 552/4440/23, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Автоколективу «Механізатор» 15000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представником відповідача надано докази судових витрат відповідача.

Представником позивача, адвокатом Ткаченко А.В. надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

У даній заяві представник позивача посилалась на те, що розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявлений представником відповідача розмір витрат на правничу допомогу не відпадає зазначеним критеріям.

Адвокатом Кулішовим В.П. було виконано незначний обсяг роботи та виконаних послуг, що підтверджується його ж актом виконаних робіт та поданими процесуальними документами.

Оскільки адвокатом Кулішовим В.П. пред`явлені вимоги про стягнення коштів на оплату правничої допомоги, які є неспівмірними з реальними обсягами наданих послуг та складністю справи, просила в задоволенні заяви адвоката Кулішова В.П. про ухвалення додаткового рішення відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Доводи сторін щодо судових витрат викладені у їх заявах на адресу суду, докази понесених судових витрат надані, тому суд не вважає за необхідне викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2024 року у справі № 552/4440/23, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Автоколективу «Механізатор» про визнання права власності відмовлено, вирішено також питання щодо розподілу таких судових витрат як судових збір.

Питання щодо розподілу інших судових витрат сторін судом при ухваленні рішення не вирішувалось.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Під час розгляду справи представник відповідача Автоколективу «Механізатор». відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України повідомив суду, що протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення позивачем будуть надані докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Цивільна справа №552/4440/23 розглядалась судом у загальному позовному провадженні з повідомленням сторін. Рішення у справі ухвалено судом 30 липня 2024 року.

Заяву про розподіл судових витрат разом з доказами судових витрат відповідача представник подав у встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк.

У відзиві на позов відповідач вказував, що орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу становить 15000 грн.

Встановлено, що судові витрати позивача складають 15000 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами:

договором №б/н від 17.08.2023 про надання правової допомоги, яким розмір гонорару адвоката встановлено в розмірі 15000 грн. (а.с. 97);

квитанцією від 30.07.2024, що підтверджує сплату Автоколективом «Механізатор» гонорару адвоката у розмірі 5000 грн.,

квитанцією від 17.08.2024, що підтверджує сплату Автоколективом «Механізатор» гонорару адвоката у розмірі 10000 грн.,

розрахунком витрат за надані послуги від 30 липня 2024 року.

Позивачем доказів понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц роз`яснила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (Постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Згідно долучених до матеріалів справи доказів адвокатом відповідачу надані послуги на суму 15000 грн., які відповідач прийняв.

Проте, суд погоджується з доводами представника позивача, викладеними у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, щодо невідповідності даної суми судових витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності категорії справи, її складності, обсягу виконаної у справі адвокатом роботи.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу, і стягнути з позивача на користь відповідача 7000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Такий розмір судових витрат на переконання суду є співмірним категорії справи, її складності, обсягу виконаної у справі адвокатом роботи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось, в цій частині необхідно ухвалити додаткове рішення.

Враховуючи, що судом в задоволенні позову відмовлено, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

У зв`язку з цим з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 7000 грн. на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника відповідача, адвоката Кулішова Володимира Петровича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Автоколективу «Механізатор» 7000 грн. 00 коп. (сім тисяч гривень нуль копійок) на відшкодування витрат з оплати правничої допомоги.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач - Автоколектив «Механізатор», місцезнаходження: м. Полтава, вул.Яківчанська, буд. 10-г, код ЄДРПОУ 37863453,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Полтавська міська рада, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Повне судове рішення виготовлено 21 серпня 2024 року.

Головуючий О.А.Самсонова