Ухвала

від 16.08.2024 по справі 991/7269/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 991/7269/24

Провадження № 1-кс/991/7299/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Промхімскло» на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть скарги

1.1. 12 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду звернувся директор ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).

Скарга обґрунтована тим, що 24 липня 2024 року директор ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, втім відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, заявника не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

1.2. 15 серпня 2024 року представник НАБУ ОСОБА_4 скерував слідчому судді заперечення щодо скарги, у яких просив відмовити у її задоволенні. Представник НАБУ повідомив, що заява про вчинення кримінального правопорушення надійшла від ОСОБА_3 та була зареєстрована. За результатами її розгляду встановлено, що в ній не викладено достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. У судове засідання скаржник не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов`язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.

2.2. Представник НАБУ у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду скарги також повідомлений належний чином. У надісланих на адресу суду письмових запереченнях просив розглянути скаргу за його відсутності. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, письмові заперечення представника НАБУ, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення

24 липня 2024 року директор ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.

Як зазначено у заяві, 01 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 із клопотанням № 1-09 про виконання процесуальних дій, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року (справа № 757/17733/20), якою було задоволено його скаргу та зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості за його заявою від 15 квітня 2020 року, проте прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 (1) не повідомив заявника про результати розгляду клопотання, (2) не виніс постанову про повну або часткову відмову у його задоволенні, тобто не вчинив дії, які він мав виконати у визначений КПК України строк.

Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 382, ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 364 КК України.

Щодо повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду

3.2. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на слідчого обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Зокрема, цими нормативно-правовими актами передбачено, що до ЄРДР підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Викладене свідчить про наявність у слідчого та прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов`язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з`ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

3.3. Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов`язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов`язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):

- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);

- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.

3.4. На думку ОСОБА_3 , наведені ним обставини свідчать про наявність у діях прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 382, ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 364 КК України.

Отже, заява директора ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_3 містить твердження про вчинення кримінальних правопорушень, як підсудних Вищому антикорупційному суду за критерієм кваліфікації та суб`єкта, так і непідсудних.

Аналізуючи наведені у заяві відомості на предмет наявності в них ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, слідчий суддя виходить з диспозиції цієї норми кримінального закону, яка передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди чи тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Слід виокремити дві ключові ознаки цього кримінального правопорушення:

- його мета - це одержання неправомірної вигоди;

- наслідком дій особи є завдання істотної шкоди чи тяжких наслідків, які згідно з приміткою до цієї статті носять матеріальний характер, тобто можуть бути оцінені у грошовому еквіваленті.

ОСОБА_3 не навів жодних відомостей, які б свідчили про те, що дії прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 були спрямовані на одержання будь-якої неправомірної вигоди та завдали шкоди матеріального характеру.

Також ОСОБА_3 повідомив про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 таких кримінальних правопорушень, як невиконання судового рішення та самоправство. Втім, оцінка та перевірка цих фактів може бути здійснена у встановленому законом порядку та, вочевидь, виходить за межі компетенції слідчого судді Вищого антикорупційного суду у межах розгляду цієї скарги. Враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3, 4 ст. 382, ч. 1 ст. 356 КК України, не підсудні Вищому антикорупційному суду, у слідчого судді відсутні повноваження давати оцінку діям уповноважених осіб щодо (не)реєстрації відомостей про них у ЄРДР. Втім, враховуючи, що кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості часткового закриття провадження з розгляду скарги, слідчий суддя відмовляє у її задоволенні і в цій частині.

3.5. Слідчий суддя наголошує, що лише наявність у повідомленні конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у детектива обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність бездіяльності з боку уповноважених осіб НАБУ, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Промхімскло» на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1