Рішення

від 20.08.2024 по справі 280/4735/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Справа № 280/4735/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Планет Плюс»

до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Планет Плюс» (далі ТОВ «Грін Планет Плюс», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі Міндовкілля, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо залишення без розгляду заяви позивача для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, а саме: зразка рогів сайгаку від 12.11.2023 №31/12;

зобов`язати відповідача видати дозвіл Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення на експорт (CITES) до Китайської Народної Республіки 8550 кг рогів тварин виду Saiga Tatarica.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що позивач разом з заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення надавав копії цивільно-правових договорів, інших правочинів, за якими зразок набутий у власність або володіння та користування зразка рогів самця сайгаку, при цьому, такі заяви Міндовкіллям були залишені без розгляду. Вказує, що неодноразове залишення поданих документів на отримання дозволу CITES без розгляду є фактично бездіяльністю Міндовкілля по відношенню до законних очікувань позивача щодо отримання відповідного дозволу. Наголошує також, що неодноразове неповідомлення Міндовкіллям причин щодо неможливості видачі дозволу ставить позивача у ситуацію невизначеності.

Ухвалою суду від 28.05.2024 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою судді від 21.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 11.07.2024 направив відзив на позовну заяву (вх. №32303), у якому звертає увагу суду, що подана ТОВ «Грін Планет Плюс» до Міндовкілля заява не відповідає вимогам п. 7 Порядку видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 953, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (далі - Конвенція), а саме: у заяві не зазначено походження зразка (вилучення з природного середовища, народження в неволі або розведення чи вирощування в штучних умовах, імпорт з іншої країни, інтродукція з моря тощо), а тому відповідач керуючись п. 11 Порядку залишив вказану заяву без розгляду, про що повідомив позивача у строк, встановлений п. 7 Порядку. Щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Міндовкілля щодо залишення без розгляду заяви позивача підкреслює, що У зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують походження зразків CITES, з яких у 70-80 роках XX століття було виготовлено сувенірну продукцію, та законність набуття їх у власність або володіння та користування за часів СРСР, відповідно до п. 11 Порядку, зазначену заяву ТОВ «Грін Планет Плюс» було залишено без розгляду. Звертає увагу суду, що довідки про походження товару, долучені позивачем до заяви містять інформацію більше про спосіб набуття у власність рогів самців Сайгака степового у 2021 році та не містять достовірних доказів (документів) про їх походження, в них зазначається лише припущення про дати па дощечках сувенірної продукції, що в свою чергу не є доказом походження рогу. Зазначає, що експорт вказаної продукції не загрожує існуванню сайгака па теренах України, проте залишає відкритим питання щодо її походження. Враховуючи викладене, просить суд відмовити ТОВ «Грін Планет Плюс» в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

19.08.2024 на адресу суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №38671), в якій додатково наголошує, що за заявою позивача що відповідала по формі та змісту вимогам встановленим законодавством суб`єктом владних повноважень Міндовкілля відносно позивача не прийнято жодного рішення, передбаченого чинним законодавством, чим допущено протиправну бездіяльність. Отже, листи відповідача про залишення без розгляду заяв відповідача не можуть вважатися документами організаційно-розпорядчого характеру з основних питань діяльності, а відтак і рішеннями суб`єкта владних повноважень. Враховуючи викладене, на думку позивача, залишення без розгляду листами його заяв з доданими не може свідчити про їх належний розгляд та свідчить про допущену відповідачем бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення, за наслідками їх розгляду, у формі наказу. Стверджує, що позивач надав заяву для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 12.11.2023 №31/12, яка містить всі необхідні реквізити та інформацію визначену п. 7 Порядку, що фактично не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву. Вид і рід тварини до якого належить зразок що підлягає експорту, - рід: Сайгак лат.- (Saiga), вид: Сайгак лат.- (Saiga tatarica), включений до Додатку ІІ Конвенції. Разом з заявою від 12.11.2023 №31/12 надавав копії цивільно-правових договорів, за якими зразки рогів самця сайгаку набуті у власність, зокрема: копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_1 (на 250 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_2 (на 350 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_2 (на 450 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_2 (на 3300 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_3 , (на 4200 кг.). Таким чином, вважає, що позивачем виконано в повному обсязі вимоги що визначені в п.7 Порядку до додатків, що підтверджують походження зразка та законність набуття його у власність, оскільки мова йде про скуплену у населення сувенірну продукцію виготовлену з рогів тварин що загинули до ратифікації Україною Конвенції.

У свою чергу, представником відповідача через систему «Електронний суд» до матеріалів справи долучені заперечення на відповідь на відзив (вх. №38942 від 20.08.2024), у яких зауважує, що позивачем до заяви не надано документів, що підтверджують походження зразка, тобто не дотримано вимог Порядку. Звертає увагу суду, що довідки про походження товару, долучені позивачем до заяви містять інформацію більше про спосіб набуття у власність рогів самців Сайгака степового у 2021 році та не містять достовірних доказів (документів) про їх походження, а зазначається лише припущення про дати на дощечках сувенірної продукції, що в свою чергу не є доказом походження рогу. У зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують походження зразків СІТЕS, з яких у 70-80 роках ХХ століття було виготовлено сувенірну продукцію, та законність набуття їх у власність або володіння та користування за часів СРСР, відповідно до п. 11 Порядку, зазначену вище заяву ТОВ «Грін Планет Плюс» було залишено без розгляду, про що поінформовано заявника листом Міндовкілля від 09.02.2024 № 25/2-11/1975-23. Також зазначає, що позивач у відповіді на відзив акцентує увагу на листі Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена від 16.09.2021 №114/443, проте інформацію зазначену у ньому наводить частково, вказуючи лише про те, що лист містить інформації, що експорт вказаної продукції не загрожує існуванню сайгака на теренах України, при цьому, не надає аргументованих пояснень щодо її походження, про що також вказано у цьому листі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Грін Планет Плюс» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 11.08.2021. Основний вид діяльності позивача 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Позивач звернувся до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 20.08.2021 № 2/20.

Міндовкілля листом від 28.08.2021 № 25/7-13/18447-21 залишило вищевказану заяву без розгляду відповідно до п. 11 Порядку видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 953.

Позивач звернувся до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 10.09.2021 № 2/10.

У листі Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена від 16.09.2021 № 114/443 (копія міститься у матеріалах справи), отриманого у відповідь на лист Міндовкілля від 27.08.2021 №25/7-13/18360-21 щодо експорту похідних від тварин виду сайгак (Saiga Tatarica) за заявою ТОВ «Грін Планет Плюс», повідомлено, що на півдні України (у т.ч. на території Кримського півострова) останніх диких сайгаків відмічали впродовж 80-х рр. XIX століття. Відтак у стані природної волі сайгак у Криму не зустрічається близько 140 років. Натомість наприкінці 2013 р. до НПП «Чарівна Гавань» (Тарханкутський пів-в) з біосферного заповідника «Асканія Нова» було завезено 8 ос. сайгака (4 самці та 4 самки) 6-місячного віку з метою розведення на території спеціально обладнаного вольєру. Попри певний успіх з відтворення виду на початкових етапах, до 2022 року усі тварини загинули. В довідці від ФОП ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ «Грін Планет Плюс» ОСОБА_4 йдеться про 250 кг рогів сайгака. Враховуючи пересічну масу однієї пари рогів близько 500 г, можна гадати про 500 самців сайгака, які були забиті, або загинули з невідомих причин 35-55 років, тому (згідно з висновками гр. ОСОБА_1 ). З огляду на вік дериватів та ймовірну чисельність тварин, від яких їх було отримано, вказано, що роги мають походження поза межами Криму, оскільки у другій половині XX ст. сайгаків (тим більше в такій кількості ) на території півострова не існувало. Таким чином, зазначено, що експорт вказаної продукції не загрожує існуванню сайгака на теренах України, проте залишає відкритим питання щодо її походження.

Міндовкілля листом від 20.09.2021 № 25/7-13/20012-21 залишило заяву позивача від 10.09.2021 № 2/10 без розгляду відповідно до п. 11 Порядку.

Позивач звернувся до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 04.10.2021 № 2/04, на яку Міндовкілля листом від 25.10.2021 № 25/7-13/22631-21 надало відповідь позивачу.

Позивач звернувся до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 31.01.2023 № 2/31/2.

Міндовкілля листом від 09.02.2023 № 25/2-11/1975-23 залишило вищевказану заяву без розгляду відповідно до п. 11 Порядку у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують походження зразків CITES, з яких «у 70-80 роках ХХ століття» було виготовлено сувенірну продукцію, та законність набуття їх у власність або володіння та користування попередніми власниками «за часів СРСР».

В подальшому, ТОВ «Грін Планет Плюс» листом від 20.04.2023 № 301/20 звернулось до Інституту зоології ім. 1.1. Шмапьгаузена, в якому просило надати висновок щодо відсутності негативного впливу та будь-яких ризиків від продажу придбаних у населення деривативів давно загиблих тварин на існуючу популяцію сайгака (Saiga Tatarica) на території України.

У відповідь Інститут зоології ім. 1.1. Шмальгаузена листом від 08.05.2023 № 114/204 повідомив про те, що позивачу слід звернутися з заявою і необхідним пакетом документів для отримання дозволу на експорт похідних від тварини виду сайга до адміністративного органу України (Міндовкілля), який в свою чергу, в разі необхідності, направить відповідне звернення до Наукового органу.

Також, у листі від 11.05.2023 №2/11 позивач просив у Міндовкілля повідомити, які саме документи необхідно додатково надати Товариству для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни та флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Міндовкілля у листі від 31.05.2023 № 25/2-111/8522-23 повідомило про те, що про підстави залишення без розгляду заяв для видачі дозволів/сертифікатів CITES на вивезення за кордон похідних тварин виду Saiga Tatarica походженням «з часів СРСР» позивача було проінформовано листами від 28.08.2021 №25/7-13/18447-21 та від 09.02.2023 №25/2-11/1975-23.

Так, ТОВ «Грін Планет Плюс» звернулось до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 12.11.2023 № 31/12, , а саме зразка рогів сайгаку загальною вагою 1000 кг. Походження зразку з інших ареалів. У 1950-х роках чисельність виду становила понад 2 млн особин, що мешкали в степах і напівпустелях СРСР (Росія та Казахстан), вказані деривативи широко використовувались як сувенірна продукція чи її складові частини, на сьогоднішній день на території України у населення зберіглась велика кількість сувенірної продукції виготовленої з рогів самців Сайгака степового за часів СРСР. Позивачем організовано закупку вказаних рогів у населення з метою їх експорту. Вказана сувенірна продукція виготовлена 30-50 років тому у 1970-1980х роках, а отже вплинули на сучасний стан популяції Сайгака степового на території України, що підтверджується висновками науковців. Спосіб набуття зразка у власність: ТОВ «Грін Планет Плюс» купила вказану партію рогів за договорами поставки у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які в свою чергу згідно наданих довідок про походження товару придбавали їх на ринках, через дошки оголошень, а також знаходячи продавців через соціальні мережі та спеціалізовані сервіси. Переважна більшість рогів - сувенірна продукція часів колишнього СРСР так і приватні колекції фізичних осіб того періоду.

Листом Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля від 17.11.2023 № 11/11-04/1906-23 залишило вищевказану заяву відповідно до п. 11 Порядку без розгляду у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують походження зразків CITES, з яких за «часів радянського союзу» було виготовлено сувенірну продукцію, та законність набуття їх у власність або володіння та користування попередніми власниками.

Позивач звернувся до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які с об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 20.11.2023 № 31/20.

Листом Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля від 29.11.2023 № 11/11-04/1996-23 залишило вищевказану заяву без розгляду.

Позивач повторно звернувся до Міндовкілля із заявою для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 23.11.2023 № 31/23, проте отримав лист Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля від 29.11.2023 № 11/11-04/1996-23, яким відповідно до п. 11 Порядку залишило вищевказану заяву без розгляду.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо залишення без розгляду його заяви для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, а саме: зразка рогів сайгаку від 12.11.2023 №31/12, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Україна є Стороною Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (далі Конвенція) з моменту набрання чинності Закону України від 14.05.1999 № 662-XIV «Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення».

Відповідно до п. 2 статті VII CITIES в тому випадку, коли Адміністративний орган держави, яка експортує чи реекспортує, переконався в тому, що зразок був придбаний до того, як положення цієї Конвенції стали чинними для даного зразка, положення ст. III, IV й V не застосовуються до даного зразка, якщо Адміністративний орган видасть сертифікат, який це засвідчує.

Вимоги щодо видачі документа дозвільного характеру відповідно до п. 2 ст. VII CITIES встановлено Резолюцією Conf 13/6 (Rev. CoP18)*, доступно за посиланням https://cites.org/sites/default/files/documents/COP/19/resolution/C-Res-13-06-R18.pdf).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародні договори» встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов`язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами міжнародних договорів України їхніх зобов`язань.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про адміністративні послуги» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж передбачені законодавством України у сфері надання адміністративних послуг, застосовуються правила міжнародного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1822 «Про заходи щодо забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у зв`язку з її приєднанням до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення» (далі Постанова № 1822) визначено Міндовкілля Адміністративним органом України з питань виконання вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення щодо видів дикої фауни і флори, які є об`єктами регулювання цієї Конвенції (за винятком осетрових видів риб і виробленої з них продукції), з правом видачі відповідних дозволів та сертифікатів.

Пунктом 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614 (далі Положення № 614), передбачено, що Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.

Згідно з п. 2 Положення № 614 Міндовкілля у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

У силу пп. 85, 93 п. 4 Положення № 614 Міндовкілля відповідно до покладених на нього завдань:

забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного і рослинного світу, біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів, формування, збереження та використання екологічної мережі, біологічної та генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель з питань, зокрема, реалізації об`єктів тваринного світу, конфіскованих або безоплатно вилучених внаслідок порушення вимог законодавства в частині ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин та інших об`єктів тваринного світу; ввезення в Україну і вивезення за її межі об`єктів тваринного і рослинного світу, крім генетично модифікованих організмів.

видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, крім осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначено Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі Закон), за приписами абзацу 6 ст. 41 якого порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, необхідність проведення якої встановлюється міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, здійснюється в порядку, передбаченому цими міжнародними договорами.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 953 затверджено Порядок видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції (далі Порядок), який визначає процедуру видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених, зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції.

Форму дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.02.2012 № 107, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №990/21302.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку дозволи на імпорт та експорт зразків, а також сертифікати на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків видає Адміністративний орган України, яким є Міндовкілля - щодо всіх зразків, за винятком осетрових риб і виробленої з них продукції, та Держрибагентство - щодо осетрових риб і виробленої з них продукції.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволів та сертифікатів здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією.

Дозвіл видається на імпорт чи експорт зразків, включених до додатка I Конвенції, а також на експорт зразків, види яких включено до додатків II і III Конвенції.

За приписами п. 7 Порядку для отримання дозволу або сертифіката заявник подає до Адміністративного органу України відповідну заяву, в якій зазначається:

прізвище, ім`я та по батькові, місце постійного проживання, номер телефону або факсу заявника - фізичної особи;

повне найменування, місцезнаходження, номер телефону або факсу заявника - юридичної особи;

прізвище, ім`я та по батькові, місце постійного проживання, номер телефону або факсу експортера, імпортера зразка українською та англійською або французькою чи іспанською мовами - для фізичної особи;

повне найменування, місцезнаходження, номер телефону або факсу експортера, імпортера зразка українською та англійською або французькою чи іспанською мовами - для юридичної особи;

мета експорту, імпорту, реекспорту чи інтродукції з моря зразка (комерційне використання, наукові дослідження, циркові гастролі, поповнення колекції зоопарків, ботанічних садів, музеїв чи приватних осіб, мисливські трофеї тощо);

назва виду і роду тварини або рослини, до якого належить зразок, латинською (у разі, коли його латинська назва має синоніми, зазначається назва, за якою вид включений до додатків Конвенції) та українською мовами;

опис зразка (живі тварини із зазначенням у міру можливості статі, віку, номера мітки (у разі наявності) або рослини, шкури, опудала, тушки, черепи, роги, ікла, ікра осетрових риб, насіння, корені, бульби, цибулини, бульбоцибулини, кореневища, інші частини, а також вироби з тварин чи рослин) із зазначенням його кількості або ваги;

походження зразка (вилучення з природного середовища, народження в неволі або розведення чи вирощування в штучних умовах, імпорт з іншої країни, інтродукція з моря тощо);

спосіб набуття зразка у власність або володіння та користування;

строк здійснення імпорту, експорту, реекспорту чи інтродукції з моря зразка.

До заяви додаються документи, що підтверджують походження зразка та законність набуття його у власність або володіння та користування. Залежно від способу набуття зразка у власність або володіння та користування подаються такі документи:

витяг з державної книги племінних тварин або журналу реєстрації штучного розведення тварин, вирощування рослин із зазначенням дати і місця розведення чи вирощування, племінних номерів та власних кличок тварин (у разі наявності), а у разі, коли зразок належить до виду, який включено до додатка I Конвенції, - дані про його батьківські особини до другого покоління;

засвідчені в установленому порядку копії цивільно-правових договорів, інших правочинів, за якими зразок набутий у власність або володіння та користування;

копія дозволу Адміністративного органу країни, до якої експортується або реекспортується зразок, якщо він належить до виду, включеного до додатка I Конвенції.

Пунктом 10 Порядку визначено, що Адміністративний орган України протягом 30 днів розглядає подані заявником документи та видає йому відповідний дозвіл або сертифікат чи надсилає обґрунтовану відмову.

При цьому, згідно з п. 11 Порядку у разі подання заявником документів з порушенням вимог цього Порядку його заява про видачу дозволу або сертифіката залишається без розгляду, про що він повідомляється у тижневий строк з дня реєстрації відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до Міндовкілля із заявами для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, проте відповідачем вказані заяви позивач були залишені без розгляду із посиланням на п. 11 Порядку (у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують походження зразків CITES, з яких за «часів радянського союзу» було виготовлено сувенірну продукцію, та законність набуття їх у власність або володіння та користування попередніми власниками).

Разом із цим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач надав заяву для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення від 12.11.2023 №31/12, яка містить всі необхідні реквізити та інформацію визначену п. 7 Порядку, що відповідачем не спростоване. Вид і рід тварини до якого належить зразок що підлягає експорту, - рід: Сайгак лат.- (Saiga), вид: Сайгак лат.- (Saiga tatarica), включений до Додатку ІІ Конвенції. Разом з заявою від 12.11.2023 №31/12 надавав копії цивільно-правових договорів, за якими зразки рогів самця сайгаку набуті у власність, зокрема: копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_1 (на 250 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_2 (на 350 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_2 (на 450 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_2 (на 3300 кг), копію договору поставки зразків від ФОП ОСОБА_3 (на 4200 кг). Походження зразків з інших ареалів. У 1950-х роках чисельність виду становила понад 2 млн особин, що мешкали в степах і напівпустелях СРСР (Росія та Казахстан), вказані деривативи широко використовувались як сувенірна продукція чи її складові частини, на сьогоднішній день на території України у населення зберіглась велика кількість сувенірної продукції виготовленої з рогів самців Сайгака степового за часів СРСР. Позивачем організовано закупку вказаних рогів у населення з метою їх експорту. Вказана сувенірна продукція виготовлена 30-50 років тому у 1970-1980х роках, а отже вплинули на сучасний стан популяції Сайгака степового на території України, що підтверджується висновками науковців. Спосіб набуття зразка у власність: ТОВ «Грін Планет Плюс» придбало вказану партію рогів за вищевказаними договорами поставки у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які в свою чергу згідно з наданих довідок про походження товару придбавали їх на ринках, через дошки оголошень, а також знаходячи продавців через соціальні мережі та спеціалізовані сервіси. Переважна більшість рогів - сувенірна продукція часів колишнього СРСР так і приватні колекції фізичних осіб того періоду.

Правомірність вищезазначених правочинів випливає зі статті 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача, що заява ТОВ «Грін Планет Плюс» від 12.11.2023 №31/12 не відповідала вимогам п. 7 Порядку, у зв`язку із чим суд не вбачає підстав для залишення вказаної заяви без розгляду відповідно до п. 11 Порядку.

Крім того, у силу п. 9 Порядку передбачена можливість отримання висновку наукового органу України, а саме у разі існування потенційної загрози виживанню виду внаслідок міжнародної торгівлі його зразками дозвіл або сертифікат видається за наявності позитивного висновку відповідного наукового органу України з питань виконання Конвенції. Висновок готується після одержання звернення Адміністративного органу України або заявника.

У висновку наукового органу зазначається:

оцінка рівня загрози виживанню відповідного виду внаслідок запланованого експорту чи імпорту зразка;

оцінка спроможності імпортера чи експортера забезпечити належні умови утримання живого зразка в Україні (особливо тих, що належать до видів, включених до додатка I Конвенції);

пропозиція щодо доцільності обмеження імпорту чи експорту живого зразка;

інша інформація, необхідна для прийняття рішення про видачу дозволу або сертифіката.

Судом враховано, що ще у 2021 році Міндовкілля отримало висновок Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, який є Науковим органом України в розумінні конвенції відповідно до якого експорт вказаної продукції не загрожує існуванню сайгака на теренах України. Вказаний висновок викладено в листі Інституту на адресу Міндовкілля від 16.09.2021 №114/443.

При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вищевказаною протиправною бездіяльністю Міндовкілля щодо не розгляду по суті заяви ТОВ «Грін Планет Плюс» для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, а саме: зразка рогів сайгаку від 12.11.2023 №31/12, а не бездіяльністю щодо залишення без розгляду заяви позивача для отримання дозволу.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У позовній заяві ТОВ «Грін Планет Плюс» просить суд зобов`язати Міндовкілля видати дозвіл Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення на експорт (CITES) до Китайської Народної Республіки 8550 кг рогів тварин виду Saiga Tatarica, однак, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, з огляду на таке.

Суд, перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено закріплений Конституцією України принцип розподілу влади. Суд не повинен підміняти адміністративний орган, не повинен вирішувати справу по суті і приймати по ній рішення замість адміністративного органу.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства».

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); п. 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); п. 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); п. 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, з урахуванням Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями (вільним розсудом, адміністративним розсудом) СВП розуміють такі повноваження, які передбачають можливість СВП самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів рішення або дій.

Зважаючи на те, що у даному випадку судом встановлено, що відповідач не розглядав заяву позивача по суті порушеного у ній питання щодо отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, а саме: зразка рогів сайгаку, тобто не реалізував надані йому законом дискреційні повноваження відносно вирішення питання про наявність або відсутність підстав для отримання позивачем такого дозволу згідно з приписами Порядку, суд, за таких обставин, не може втручатися у дискрецію Міндовкілля та зобов`язувати останнє безпосередньо видати ТОВ «Грін Планет Плюс» дозвіл без розгляду звернення останнього з цього приводу по суті самим відповідачем.

Отже, з метою відновлення порушеного права позивача, суд, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву ТОВ «Грін Планет Плюс» про отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, а саме: зразка рогів сайгаку від 12.11.2023 №31/12, та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду з урахуванням висновків суду, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «Грін Планет Плюс» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міндовкілля пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Планет Плюс» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд., 8а, офіс, 9, код ЄДРПОУ 44213295) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, код ЄДРПОУ 43672853) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо не розгляду по суті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Планет Плюс» для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, а саме: зразка рогів сайгаку від 12.11.2023 №31/12.

Зобов`язати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розглянути по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Планет Плюс» для отримання дозволу на імпорт та експорт зразків і видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, а саме: зразка рогів сайгаку від 12.11.2023 №31/12, та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду з урахуванням висновків суду.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Планет Плюс» суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак