Ухвала

від 21.08.2024 по справі 300/5886/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"21" серпня 2024 р. справа № 300/5886/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Вей" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Василь Хітько, діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Вей", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, за змістом якого просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: від 28.08.2023 № 9414141/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.07.2021; від 28.08.2023 №9414143/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 30.07.2021; від 28.08.2023 № 9414142/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 30.07.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 6 від 15.07.2023 датою її подання на реєстрацію - 23.09.2021; податкову накладну № 25 від 30.07.2023 датою її подання на реєстрацію - 23.09.2021; податкову накладну № 37 від 30.07.2023 датою її подання на реєстрацію - 23.09.2021.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Вей" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

14.08.2024, на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2024, представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Подана заява мотивована тим, що введення воєнного стану, повітряні тривоги, систематичне відключення електроенергії, нестабільна робота комп`ютерних систем та відсутність доступу до мережі Інтернет, негативно вплинули на своєчасну реалізацію права звернення до суду з даним позовом. Окрім того, звернуто увагу суду, що на підприємстві відсутній окремий наказ про покладення обов`язків щодо реєстрації податкових накладних на відповідну особу, однак, бухгалтер ТзОВ «Бетон-Вей» не володіє юридичним законодавством та не є юристом, та не знала, що після залишення без задоволення скарг 18.09.2023 слід в подальшому рішення регіональної комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 28.08.2023 № 9414141/43947840, від 28.08.2023 №9414143/43947840, від 28.08.2023 № 9414142/43947840 про відмову у реєстрації податкових накладних № 6 від 15.07.2021, № 25 від 30.07.2021 та № 37 від 30.07.2021 оскаржувати в суді. На директора ТОВ «Бетон- Вей», також не покладалося обов`язку у веденні бухгалтерського та податкового обліку, обов`язків юриста.

Надаючи оцінку вказаним доводам представника позивача, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом частин 1 та 2 статтіф 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пунктом 56.18 статті 56 вказаного Кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України, шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас, до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року (справа № 640/20468/18) здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Згідно висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 2 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119, у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а в разі використання процедура адміністративного оскарження - 3 місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 року у справі № 420/5508/20.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач оскаржує до суду рішення регіональної комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: від 28.08.2023 №9414141/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.07.2021; від 28.08.2023 №9414143/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 30.07.2021; від 28.08.2023 № 9414142/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 30.07.2021.

При цьому, вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, що підтверджується рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2023 за № 68531/43947840/2, № 68609/43947840/2, № 68577/43947840/2.

Отже, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: від 28.08.2023 №9414141/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.07.2021; від 28.08.2023 №9414143/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 30.07.2021; від 28.08.2023 № 9414142/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 30.07.2021, як досудовим порядком вирішення спору. Відтак, строк звернення до суду з цим позовом становив тримісячний строк з дня отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванням Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2023 № 68531/43947840/2, № 68609/43947840/2, № 68577/43947840/2.

При цьому, позивач не заперечує отримання вказаних рішень контролюючих органів у встановлені ПК України строки та спосіб.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Так, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України регламентує Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року за № 520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відтак, позивачем ще 28.08.2023, в крайньому випадку 29.08.2023, отримано через електронний кабінет рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: від 28.08.2023 №9414141/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.07.2021; від 28.08.2023 №9414143/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 30.07.2021.

Відтак, строк звернення до суду з цим позовом становив тримісячний строк з дня отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги щодо рішень комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: від 28.08.2023 №9414141/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.07.2021; від 28.08.2023 №9414143/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 30.07.2021, тобто 18.12.2023.

В той же час, позов складений та підписаний представником позивача 24.07.2024 та направлений до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 26.07.2024, що підтверджується відміткою на конверті поштового відділення.

Таким чином, позивачем подано позов з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.

Щодо посилання позивача на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, повітряних тривог, відсутністю працівників на робочих місяцях, неможливістю доступу до робочого кабінету позивачем, систематичне відключення електроенергії, нестабільна робота комп`ютерних систем та відсутність доступу до мережі Інтернет, суд зазначає таке.

Суддя враховує той факт, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який і триває на даний час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно із частинами 1-4 статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Суддя звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Івано-Франківський окружний адміністративний суд здійснює правосуддя.

Зокрема, суддя зауважує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, м. Івано-Франківськ, де знаходиться позивач, не було активних бойових дій з 24.02.2022.

Також суддя вважає за доцільне зазначити, що у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Суддя враховує, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, існує загроза ракетних обстрілів країни, через що наявна велика кількість "Повітряних тривог" та періодичні відключення електроенергії.

Разом з тим, суддя зазначає, що введення на території України воєнного стану, як підстава пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не може бути визнана поважною, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку для звернення з позовом до суду у всіх абсолютно випадках.

Не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення такого строку такі підстави як повітряні тривоги та відсутність електроенергії, оскільки повітряні тривоги та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, зокрема, на території м. Івано-Франківської області.

Крім того, тривоги оголошуються у регіонах України по-різному, та не носять постійного, безперервного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 540/1285/22.

Враховуючи наведені обставини та те, що активних бойових дій в вказаному вище районі не велося, повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, міжміський та міський транспорт, відділення пошти та суди працювали, суддя вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не наведено та не доведено.

Доводи позивача про неможливість вирішення питання щодо подання вказаної позовної заяви у відповідні строки в порядку адміністративного оскарження, у зв`язку із відсутністю відповідальної особи або юриста в штаті підприємства, є необгрунтованими, оскільки, як уже зазначено вище, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення регіональної комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: від 28.08.2023 №9414141/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.07.2021; від 28.08.2023 №9414143/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 30.07.2021; від 28.08.2023 № 9414142/43947840 про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 30.07.2021, як досудового порядку вирішення спору, що також доводить його певну правову обізнаність в цій сфері.

Посилання позивача на скорочений робочий час бухгалтера ТзОВ «Бетон-Вей», як на підставу неможливості вчасно звернутися до суду з цим позовом, є також необґрунтованими і з огляду на те, що такі скорочення не були постійними, мали тимчасовий характер, не тривали протягом усього часу, та особа перебувала на робочому місці протягом 7 місяців, відтак не було перешкодою для звернення до суду особи за захистом своїх прав.

Підсумовуючи викладене, позивачем не наведено обґрунтованим причин, підтверджених належними доказами, об`єктивної неможливості оскарження вказаних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в судовому порядку в тримісячний строк з дати отримання рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2023, як і жодним чином не підтверджено неможливості звернення до суду на протязі більш ніж 7 місяців з даним позовом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (пункт 47, заява № 3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такі обставини з підтверджуючими доказами щодо поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом більше ніж на 7 місяців позивач ні до позовної заяви, ні до заяви про поновлення строків звернення до суду з цим позовом не надав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивачем в заяві про поновлення строків звернення до суду з цим позовом, наданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в порядку статті 122 КАС України, не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка подала позовну заяву.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Вей" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.