Ухвала

від 20.08.2024 по справі 320/38481/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

20 серпня 2024 року м.Київ №320/38481/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ" до Головного управління Держродспоживслужби в м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» до Головного управління Держродспоживслужби в м.Києві, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 72/4833 від 31 липня 2024 року Головного управління Дежпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу.

14.08.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої позивач просить:

- заборонити Головному управлінню Дежпродспоживслужби в м. Києві вчиняти дії щодо передачі до виконавчої служби на примусове виконання Постанови № 72/4833 від 31 липня 2024р. Головного управління Дежпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу, до прийняття рішення в адміністративній справі про визнання протиправною та скасування Постанови №72/4833 від 31 липня 2024 року.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №72/4833 від 31 липня 2024р. Головного управління Дежпродспоживслужби в м. Києві є протиправною. Оскільки вона є виконавчим документом, то підлягає примусовому виконанню. Тому, на думку представника позивача, задля запобігання можливості стягнення з позивача штрафних санкцій, необхідно застосувати саме такі заходи забезпечення позову.

Дана заява була передана судді Відділом ДЗК суду для подальшого розгляду 20.08.2024.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви про забезпечення позову представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, виходячи з наступного.

Так, суд погоджується, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, який може бути переданий до державної виконавчої служби (приватного виконавця) для примусового виконання.

Втім, представником позивача не зазначено та не підтверджено, які саме негативні наслідки матиме Товариство внаслідок пред`явлення до виконання спірної постанови та, як наслідок, не підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Суд зазначає, що представником позивача не надано доказів того, що у випадку стягнення грошових коштів за спірною постановою, це призведе до незворотних наслідків для позивача або їх повернення (грошових коштів) буде неможливим або ускладненим.

Крім того, представником позивача не зазначено, яким чином пред`явлення до виконання спірної постанови може вплинути на здійснення господарських діяльності позивача.

Таким чином, суд вказує, що позивачем, не зазначено відповідних підстав та не надано належних доказів, які б підтверджували ті обставини, які ним зазначено у заяві про забезпечення позову, які передбачені ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, суд зазначає, що позивачем у своїй заяві про забезпечення позову не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам і не підтверджено таких обставин належними та допустимими доказами.

Крім того, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позовної заяви. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про правомірність дій чи бездіяльності відповідача, що є предметом спору. Оцінка діям чи бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями150-154,241-243,294,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ З КЛІМАТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лисенко В.І.