Рішення

від 21.08.2024 по справі 500/2662/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2662/24

21 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення №UA403000/2024/000002/1 від 15.01.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000002/1 від 15.01.2024 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Контракту № SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019, Інвойсу №SAAE4023056-2 від 09.11.2023, Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" ввезено на митну територію України: Товар №1.Код ТН ЗЕД - 60053700 90 Сітка затінююча/ Sunshade net - трикотажне полотно основов`язаного переплетення пофарбоване (зеленого кольору), що виготовлено із синтетичних 100%), по всій довжині стрічкових ниток шириною не більше 2мм (поліетилен кромок присутні періодично розміщені отвори, що виконані в процесі виготовлення виробу; у рулонах шириною більше 30 см. Сфера застосування: для теплиць та для відкритого ґрунту; для створення декоративних та інших огорож територій від потрапляння прямих сонячних променів, у будівництві; для завішування будь-яких типів будівельних фасадів: ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 3X100 M, кількість - 300рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 M, кількість - 137рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 5X50 M, кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 M, кількість - 150рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 M, кількість - 150рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 M, кількість - 50рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 12X50 M, кількість - 20рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 M, кількість - 150рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 M, кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 M, кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 M, кількість - 58рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 M, кількість - 50рул. Торговельна марка: AGREEN. Країна виробництва: CN. Виробник: CNBM INTERNATIONAL CORPORATION; Товар №2. Код ТН ЗЕД - 60053700 90 Сітка затінююча/ Sunshade net - трикотажне полотно основов`язаного переплетення пофарбоване (зеленого кольору), що виготовлено із синтетичних стрічкових ниток шириною не більше 2мм (поліетилен 100%), по всій довжині кромок присутні періодично розміщені отвори, що виконані в процесі виготовлення виробу; у рулонах шириною більше 30 см. Сфера застосування: для теплиць та для відкритого ґрунту; для створення декоративних та інших огорож територій від потрапляння прямих сонячних променів, у будівництві; для завішування будь-яких типів будівельних фасадів: ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 1X100 M, кількість - 200рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 M, кількість - 391рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 M, кількість - 393рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 8X50 M, кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 M, кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 M, кількість - 50рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 M, кількість - 76рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 M, кількість - 50рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 M, кількість - 11рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 M, кількість - 164рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 M, кількість - 194рул. Торговельна марка: AGREEN. Країна виробництва: CN. Виробник: CNBM INTERNATIONAL CORPORATION. 12.01.2024, Тернопільською митницею було прийнято до митного оформлення товари зазначені вище та електронну митну декларацію №24UA403030000470U2. Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення про відмову коригування митної вартості товарів, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 3,96 дол. США/кг., аргументуючи наступним: «Згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 1052, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 09.01.2019 № SR-CNBM-20190109. Вага Нетто, заявлена до митного оформлення (33880,4 кг) не відповідає відомостям, зазначеним в пакувальному листі від 09.11.2023 №SAAE4023056-2 (33881,2 кг). Надані до митного оформлення прайс-листи CNBM INTERNATIONAL CORPORATION є не чинними на момент купівлі-продажу та подання декларації. Прайс-лист від 07.03.2023 року є чинним до 07.09.2023 року, прайс-лист від 03.04.2023 року є чинним до 03.10.2023 року, у той час як інвойс №SAAE4023056-2 укладено 09.11.2023 року. Наданий до митного оформлення висновок «ДП Держзовнішінформ» № 222/54 від 24.03.2019 не може бути взятий до уваги, оскільки втратив чинність 31.05.2019 року. Перевезення згідно з CMR від 28.12.2023 №б/н здійснювалося PE Melnyk Viktor, від 28.122023 №б/н - LLC ALIANS-TRA.NS, проте жодного договору який був би укладений з перевізником до митного оформлення не подано.». У зв`язку з прийнятим Рішенням, відповідач, 15.01.2024 виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2024/000020. Товариство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст,53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Ухвалою суду від 01.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Просить врахувати, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 05.09.2023 №UA100060/2023/421526 (товар - сітка безпеки затіняюча; країна виробництва Китай; умови поставки FOB) на рівні 3,96 дол. США/кг; товар №2 згідно з ЕМД від 05.09.2023 №UA100060/2023/421526 (товар - сітка безпеки затіняюча; країна виробництва Китай; умови поставки FOB) на рівні 3,96 дол. США/кг.».

Ухвалою суду від 20.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного договору № SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019, укладеного між компанією «CNBM INTERNATIONAL CORPORATION» (Китай) та ТОВ «СПАНРАЙЗ» (Україна) згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № SAAE4023056-2 від 09.11.2023, позивачем на митну територію України ввезено товари «Сітка затінююча ...».

12 січня 2024 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA403030000470U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар 1. «Сітка затінююча/ Sunshade net - трикотажне полотно основов`язаного переплетення пофарбоване (зеленого кольору), що виготовлено із синтетичних стрічкових ниток шириною не більше 2мм (поліетилен 100%), по всій довжині кромок присутні періодично розміщені отвори, що виконані в процесі виготовлення виробу; у рулонах шириною більше 30 см. Сфера застосування: для теплиць та для відкритого ґрунту; для створення декоративних та інших огорож територій від потрапляння прямих сонячних променів, у будівництві; для завішування будь-яких типів будівельних фасадів; ЩІЛЬНІСТЬ: 36 ГМ2 РОЗМІР: 3X100 M , кількість - 300рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 36 ГМ2 РОЗМІР: 4X50 М , кількість - 137рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 36 ГМ2 РОЗМІР: 5X50 М , кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М , кількість - 150рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М , кількість - 150рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М , кількість - 50рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 12X50 М , кількість - 20рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М , кількість - 150рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М , кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М , кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М, кількість - 58рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М, кількість - 50рул, Торговельна марка: AGREEN Країна виробництва: CN Виробник: CNBM INTERNATIONAL CORPORATION.».

Товар 2. «Сітка затінююча/ Sunshade net - трикотажне полотно основов`язаного переплетення пофарбоване (зеленого кольору), що виготовлено із синтетичних стрічкових ниток шириною не більше 2мм (поліетилен 100%), по всій довжині кромок присутні періодично розміщені отвори, що виконані в процесі виготовлення виробу; у рулонах шириною більше 30 см. Сфера застосування: для теплиць та для відкритого ґрунту; для створення декоративних та інших огорож територій від потрапляння прямих сонячних променів, у будівництві; для завішування будь-яких типів будівельних фасадів: ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 1X100 М , кількість - 200рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М, кількість - 391рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М , кількість - 393рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 8X50 М , кількість - 100рул,ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М , кількість - 100рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М , кількість - 50рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М, кількість - 76рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М, кількість - 50рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М, кількість - 11рул, ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М , кількість - 164 рул., ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М , кількість - 194рул. Торговельна марка: AGREEN Країна виробництва: CNВиробник: CNBMINTERNATIONAL CORPORATION.».

Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403030000470U2 від 12.01.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Вага нетто, заявлена до митного оформлення (33880,4 кг) не відповідає відомостям, зазначеним в пакувальному листі від 09.11.2023 №SAAE4023056-2 (33881,2 кг). 2. Надані до митного оформлення прайс-листи CNBM INTERNATIONAL CORPORATION є не чинними на момент купівлі-продажу та подання декларації. Прайс-лист від 07.03.2023 року є чинним до 07.09.2023 року, прайс-лист від 03.04.2023 року є чинним до 03.10.2023 року, у той час як інвойс №SAAE4023056-2 укладено 09.11.2023 року. 3. Наданий до митного оформлення висновок «ДП Держзовнішінформ» № 222/54 від 24.03.2019 не може бути взятий до уваги, оскільки втратив чинність 31.05.2019 року. 4. Перевезення згідно з CMR від 28.12.2023 №б/н здійснювалося PE Melnyk Viktor, від 28.12.2023 №б/н - LLC ALIANS-TRANS, проте жодного договору який був би укладений з перевізником до митного оформлення не подано.

Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

В зв`язку із цим, митницею 12.01.2024 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Відповідно до поданих Вами товаросупровідних документів встановлено наступні розбіжності: надані до митного оформлення прайс-листи CNBM INTERNATIONAL CORPORATION є не чинними на момент подання декларації. Прайс-лист від 07.03.2023 року є чинним до 07.09.2023 року, прайс-лист від 03.04.2023 року є чинним до 03.10.2023 року, у той час як інвойс №SAAE4023056-2 укладено 09.11.2023 року. Наданий до митного оформлення висновок «ДП Держзовнішінформ» № 222/54 від 24.03.2019 року втратив чинність 31.05.2019 року. Тому, відповідно до встановлених вищезазначених розбіжностей, прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог частин 2, 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 , року №4495-VI, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.». На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додатково не було надано жодного документа.

Листом № 14/01/01 від 14.01.2024 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2024/000002/1 від 15.01.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, при розрахунку не враховані в повному обсязі транспортні витрати та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На запит митного органу декларантом повідомлено митний орган у відмові надання додаткових документів. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 09.01.2019 №SR-CNBM-20190109. Вага нетто, заявлена до митного оформлення (33880,4 кг) не відповідає відомостям, зазначеним в пакувальному листі від 09.11.2023 № SAAE4023056-2 (33 881,2 кг). Надані до митного оформлення прайс-листи CNBM INTERNATIONAL CORPORATION є не чинними на момент купівлі-продажу та подання декларації. Прайс-лист від 07.03.2023 року є чинним до 07.09.2023 року, прайс-лист від 03.04.2023 року є чинним до 03.10.2023 року, у той час як інвойс № SAAE4023056-2 укладено 09.11.2023 року. Наданий до митного оформлення висновок «ДП Держзовнішінформ» № 222/54 від 24.03.2019 не може бути взятий до уваги, оскільки втратив чинність 31.05.2019 року. Перевезення згідно з CMR від 28.12.2023 №б/н здійснювалося PE Melnyk Viktor, від 28.12.2023 №б/н - LLC ALIANS-TRANS, проте жодного договору який був би укладений з перевізником до митного оформлення не подано. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 05.09.2023 №UA100060/2023/421526 (товар - сітка безпеки затіняюча; країна виробництва Китай; умови поставки FOB) на рівні 3,96 дол. США/кг; товар №2 згідно з ЕМД від 05.09.2023 №UA100060/2023/421526 (товар - сітка безпеки затіняюча; країна виробництва Китай; умови поставки FOB) на рівні 3,96 дол. США/кг.».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України. Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

У цій справі позивачем до митної декларації №24UA403030000470U2, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №SAAE4023056-2 від 09.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) №SAAE4023056-2 від 09.11.2023; коносамент №QN23110060 від 15.11.2023; автотранспортна накладна №б/н від 28.12.2023; автотранспортна накладна №б/н від 28.12.2023; сертифікат про походження товару №23C1100A1295/02545 від 16.11.2023; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №КТ-UAl 00000-0027 -2021 від 06.04.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару №1356 від 27.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №1357 від 27.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №1358 від 27.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4528678 від 19.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4530343 від 27.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4530347 від 27.12.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №418954 від 28.12.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №418954/1 від 28.12.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 03.04.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 07.03.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 142000-3103-0257 від 21.12.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №222/54 від 27.03.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 06.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019; договір про надання послуг митного брокера № 15-03-19 від 15.03.2019; договір (контракт) про перевезення №5 від 28.12.2023; договір (контракт) про перевезення №88475 від 19.10.2017; інші некласифіковані документи - 22UA100380313664U5 від 02.112022; інші некласифіковані документи - 23UA205140053511U6 від 07.07.2023; інші некласифіковані документи - UA100380/2022/361781 від 14.09.2022; інші некласифіковані документи - Етикетка від 06.02.2023; інші некласифіковані документи - Інформація з мережі інтернет від 07.02.2023; інші некласифіковані документи - Податкові накладні від 07.02.2023; інші некласифіковані документи - Рішення суду 320/1377/19 від 16.04.2019; інші некласифіковані документи - Рішення суду 320/2696/19 - інші некласифіковані документи - Рішення суду 320/2806/19 - інші некласифіковані документи - Рішення суду 320/3009/19 від 28.10.2019; від 28.10.2019; від 09.01.2020; - інші некласифіковані документи - Рішення суду 320/3362/19 від 05.08.2019; інші некласифіковані документи - Технологія виробництва від 06.022023; копія митної декларації країни відправлення №310120230515874493 від 10.11.2023; копія митної декларації країни відправлення № 310120230515874504 від 10.11.2023.

У відповідності до п.2.5 контракту №SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019, оплата здійснюється покупцем у відповідності з цим контрактом передоплатою або по факту отримання товару.

Крім цього, суд вважає, що оскільки предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то документами, в яких зазначається вартість товару є: специфікація №1 та №2 від 09.11.2023 на поставку затіняючих сіток від компанії "CNBMINTERNATIONAL CORPORATION" (Китай) на ім`я ТОВ-"СПАНРАЙЗ" (УКРАЇНА) відповідно до Інвойсу №SAAE4023056-2 від 09.11.2023 (разом для першого контейнера 36806,80 USD, разом для другого контейнера 38036,51 USD), інвойс №SAAE4023056-2 від 09.11.2023 (умови поставки FOB Нінгбо, умови оплати 30 днів після фактичного отримання товарів). На думку суду, ці та додаткові документи дали можливість відповідачу пересвідчитись у правильності заявленої декларантом ціни товару, у зв`язку із чим митний орган необґрунтовано в оскаржуваному рішенні вказує про ненадання документів, що підтверджують митну вартість товару.

Разом із тим, пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Таким чином, пакувальний лист жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників. Відтак, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги доводи представника позивача з приводу наявності технічної помилки у документі, адже, на думку суду, зміст відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом.

Іншою підставою для невизнання заявленої митної вартості товарів відповідач вказує, що надані до митного оформлення прайс-листи CNBM INTERNATIONAL CORPORATION є не чинними на момент купівлі-продажу та подання декларації. Прайс-лист від 07.03.2023 року є чинним до 07.09.2023 року, прайс-лист від 03.04.2023 року є чинним до 03.10.2023 року, у той час як інвойс № SAAE4023056-2 укладено 09.11.2023 року.

З цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.

Крім того, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців і жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.

Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд враховує, що відповідачу було надано Довідки про транспортні витрати №№418954, 418954-1 від 28.12.2023.

Як слідує із заявки №5 на організацію транспортування і експедирування вантажу до Договору на ТЕО №88475 від 19.10.2017 ТОВ "Ламан Шипінг" ("Експедитор") з одного боку і ТОВ "СПАНРАЙЗ" ("Клієнт"), склали справжню заявку про організацію транспортування і експедирування вантажу в контейнері 40HQ, із зазначенням послуг перевезення вантажу та їх вартості.

У сукупності наведеного вище, на переконання суду, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000002/1 від 15.01.2024, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України.

Крім цього, відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до витрат пов`язаних із розглядом справи, крім інших, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3. ст.132).

Згідно із статтею 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім цього, згідно з частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ "СПАНРАЙЗ" та Адвокатським Бюро "Повразюк та партнери" укладено Договорі №002-МВ про надання правничої допомоги від 20.03.2024.

Зокрема, цим договором визначено фіксовану суму гонорару - 10000,00 грн.

Вказані витрати підтверджено документами, наявними в матеріалах даної справи, зокрема: рахунком на оплату №028 від 20.03.2024, платіжною інструкцією №371 від 25.03.2024, Актом (звітом) прийому наданих послуг до договору №002-МВ про надання правничої допомоги від 20.03.2024.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Надані адвокатські послуги охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, без обґрунтування неминучості в такому розмірі.

Водночас враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібним предметом спору та подібними мотивами тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову, а тому, на думку суду, підготовка позову у даній справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Враховуючи наведене вище, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, суд дійшов висновку про те, що стягнута має бути сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.01.2024 за UA403000/2024/000002/1

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" судовий збір у розмірі 6524 (шість тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн. 10 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 21 серпня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" (місцезнаходження: вул. Луценка Дмитра, 15, м. Київ,03193 код ЄДРПОУ 41482988);

відповідач - Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.