Рішення

від 21.08.2024 по справі 500/4125/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4125/24

21 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС у Тернопільській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» (далі - ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс», Товариство, відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» в сумі 190 474,16 грн за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 190 474,16 грн, який добровільно ним не погашено. Майно ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» перебуває у податковій заставі. З метою погашення податкового боргу позивачем здійснювалися заходи щодо його стягнення шляхом надіслання платіжних інструкцій, які повернуті банками без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, що стало підставою для звернення до суду для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Копію вказаної ухвали направлено на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-17), рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак поштове відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку без вручення, з відміткою досилається за місцем обслуговування, з проставленням календарного штемпеля 19.07.2024 (а.с.101).

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з пунктами 83, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020, у постанові від 23.11.2023 у справі №215/7312/20.

Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 19.07.2024.

Додатково 08.07.2024 відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі №500/4125/24 та про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.99).

Суд здійснив усі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи положення частини шостої статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» (код ЄДРПОУ 32386922) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Тернопільській області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.06.2024 (а.с.11-17).

Начальником Кременецького управління Головного управління ДПС у Тернопільській області прийнято рішення №1507/10-3/19-00-52-07 від 26.06.2020 про опис майна, що належить ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс», у податкову заставу (а.с.32).

На підставі вказаного рішення 20.03.2024 податковим керуючим складено акт опису майна ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» №50 (а.с.33).

ГУ ДПС у Тернопільській області відповідно до приписів пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах Товариства.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 по справі №500/4070/22 задоволено позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» про стягнення податкового боргу у загальній сумі 21 144,88 грн (а.с.60-66).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 по справі №500/3093/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» про стягнення податкового боргу у загальній сумі 58 148,53 грн (а.с.67-71).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 по справі №500/2765/19 задоволено позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» про стягнення податкового боргу у загальній сумі 47 576,07 грн (а.с.72-77).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 по справі №500/532/19 задоволено позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» про стягнення податкового боргу у загальній сумі 42 289,84 грн (а.с.78-82).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 по справі №1940/1331/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» про стягнення податкового боргу у загальній сумі 37 172,79 грн (а.с.83-85).

З метою виконання вказаних рішень контролюючим органом здійснювались заходи щодо погашення заборгованості, зокрема, були виставленні платіжні інструкції від 09.05.2024 №54884-13, №54883-13, від 28.03.2024 №52842-13, 09.05.2024 №54880-13, №54882-13, №54881-13, №54879- 13, від 28.03.2024 №52845-13, №52856-13, №52846-13, №52852-13, №52847-13, від 25.03.2024 №52223-13, від 19.02.2024 №50973-13, від 04.10.2023 №47014-13, від 18.12.2023 №49380-13, від 12.07.2023 №42432-13, від 18.12.2023 №49377-13 та інкасові доручення (розпорядження) від 31.05.2021 №44. Однак, зазначені платіжні інструкції та інкасове доручення повернені без виконання (а.с.41-59).

Позивач, покликаючись на наявність у ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» станом на 10.05.2024 податкового боргу в сумі 190 474,16 грн згідно з довідкою ГУ ДПС у Тернопільській області (а.с.18), а також на те, що заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Станом на 08.08.2024 заявлена у позовних вимогах сума податкового боргу не сплачена (а.с.107).

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою податкового боргу відповідачу засобами поштового зв`язку надіслано податкову вимогу форми Ю від 16.01.2018 №1081-17 на суму податкового боргу 5285,39 грн, яка була отримана відповідачем (а.с.86).

Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За змістом пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 95.3 статті 95 ПК України).

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі № 807/1621/15 та від 19.07.2022 у справі № 280/3620/20, яка в силу частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає обов`язковому застосуванню судом до спірних правовідносин.

У цій справі ГУ ДПС у Тернопільській області просить надати дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» в сумі 190 474,16 грн за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі. До позову надано довідку про наявність податкового боргу, за змістом якої за відповідачем станом на 08.08.2024 рахується заборгованість по платежу орендна плата з юридичних осіб в сумі 190 474,16 грн (основний платіж) (а.с.107).

Контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу з Товариства, в тому числі шляхом звернення до суду з позовними заявами до ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» про стягнення податкового боргу в межах суми 190 474,16 грн, зазначеної у довідці від 08.08.2024.

Долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» для погашення податкового боргу відсутні (а.с.41-59).

Зі змісту статті 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності коштів на банківських рахунках, за рахунок яких можливо було б погасити податковий борг, а так само доказів сплати податкового боргу.

З огляду на встановлені судом обставини та наведені норми податкового законодавства, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 190 474,16 грн за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задовольнити повністю.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Тернопільській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в розмірі 190474,16 грн (сто дев`яносто тисяч чотириста сімдесят чотири грн 16 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44143637).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» (вулиця Гайова, 44, місто Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32386922).

Повний текст рішення складено та підписано 21 серпня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.