ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року справа №200/6780/20-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
секретар судового засідання - Кобець О.А.,
за участю: представника позивача - Середи О.Я.,
представника відповідача 1 - Торгіної Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс», Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 травня 2024 року у справі № 200/6780/20-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Офісу великих платників податків ДПС про стягнення пені на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (далі ТОВ «Тар Альянс», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУДПС у Донецькій області, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі відповідач 2) про стягнення з державного бюджету України на користь товариства пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 10 228 994,40 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №200/6780/20-а, позов - задоволено, стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ «Тар Альянс» (ЄДРПОУ: 33853132) пеню на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 10228 994 гривні 40 копійок (т. 2 а.с. 102-109, 222-225).
Постановою Верховного Суду від 18 січня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року - скасовано, справу №200/6780/20-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 110-120).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року залучено в якості третього відповідача у справі Офіс великих платників податків Державної податкової служби.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області, Офісу великих платників податків Державної податкової служби в частині стягнення пені за період з 19.11.2013 по 26.08.2019 - залишено без розгляду.
Визнано поважними причини пропуску Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» строку звернення до адміністративного суду в частині стягнення пені за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 та з 27.08.2019, поновивши в цій частині строк звернення до суду (т. 3 а.с. 203-207).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 травня 2024 року позов задоволений частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (ідентифікаційний код 33853132, 84609, Донецька область, м.Горлівка, вул.Умова, 1/1) пеню за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 (включно) у розмірі 214712 грн. 11 коп., за період з 27.08.2019 по 10.07.2020 (включно) у розмірі 990417 грн. 51 коп. на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 4 а.с. 9-12).
Ухвалою від 15 травня 2024 року виправлено описку допущену в тексті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі №200/6780/20.
Вважати вірним в абзаці другому описової частини дату рішення Донецького окружного адміністративного суду «від 04 жовтня 2021 року» замість вказаної «від 07 червня 2019 року».
Замість абзацу мотивувальної частини рішення:
«Облікова ставка Національного банку України в період з 16.07.2016 по 12.08.2023 (28 календарних днів) становила 7% , з 13.08.2013 по 18.11.2013 (98 календарних днів) 6,5 %, з 27.08.2019 по 05.09.2019 (10 календарних днів) 17 %, з 06.09.2019 по 24.10.2019 (49 календарних днів) 16,5 %, з 25.10.2019 по 12.12.2019 (49 календарних днів) 15,5 %, з 13.12.2019 по 30.01.2020 (49 календарних днів) 13,5%, з 31.01.2020 по 12.03.2020 (11 календарних днів) 11 %, з 13.03.2020 по 23.04.2020 (10 календарних днів) 10 %, з 24.04.2020 по 11.06.2020 (8 календарних днів) 8%, з 12.06.2020 по 10.07.2020 (6 календарних днів) 6% згідно рішень Правління НБУ від 18.07.2019 №493-рш, від 05.09.2019 №645-рш, від 24.10.2019 №797-рш, від 12.12.2019 №925-рш, від 30.01.2020 №76-рш, від 12.03.2020 №172-рш, від 23.04.2020 №286-рш, від 11.06.2020 №397-рш.»
вважати вірним абзац наступного змісту:
«Облікова ставка Національного банку України в період з 16.07.2013 по 12.08.2013 (28 календарних днів) становила 7% , з 13.08.2013 по 18.11.2013 (98 календарних днів) 6,5 %, з 27.08.2019 по 05.09.2019 (10 календарних днів) 17 %, з 06.09.2019 по 24.10.2019 (49 календарних днів) 16,5 %, з 25.10.2019 по 12.12.2019 (49 календарних днів) 15,5 %, з 13.12.2019 по 30.01.2020 (49 календарних днів) 13,5%, з 31.01.2020 по 12.03.2020 (42 календарних днів) 11 %, з 13.03.2020 по 23.04.2020 (42 календарних днів) 10 %, з 24.04.2020 по 11.06.2020 (49 календарних днів) 8%, з 12.06.2020 по 10.07.2020 (29 календарних днів) 6% згідно рішень Правління НБУ від 18.07.2019 №493-рш, від 05.09.2019 №645-рш, від 24.10.2019 №797-рш, від 12.12.2019 №925-рш, від 30.01.2020 №76-рш, від 12.03.2020 №172-рш, від 23.04.2020 №286-рш, від 11.06.2020 №397-рш.» (т. 4 а.с. 16).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та задовольнити позов в повному обсязі через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначив, що 28 лютого 2024 року ухвалою суду (суддя Бабаш Г.П.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» в частині стягнення пені за період з 19.11.2013 по 26.08.2019 залишено без розгляду. Визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» строку звернення до адміністративного суду в частині стягнення пені за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 та з 27.08.2019. Поновлено строк звернення в цій частині. Закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд в частині позовних вимог щодо стягнення пені за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 та з 27.08.2019 по 10.07.2020.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 справу передано на розгляд судді Кошкош О.О., яка ухвалою від 1 квітня 2024 року прийняла до розгляду адміністративну справу № 200/6780/20-а в частині позовних вимог щодо стягнення пені за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 та з 27.08.2019 по 10.07.2020 та призначила розгляд вказаної вище частини справи по суті на 2 травня 2024 року.
Надалі рішенням суду вказану вище частину позовних вимог судом було задоволено, а решта вимог позивача залишилася нерозглянутою. Наведене вище свідчить про порушення судом першої інстанції процесуальних норм щодо порядку розгляд даної справи та ухвалення рішення яке не відповідає меті і завданню адміністративного судочинства, унеможливлює судовий захист прав та інтересів позивача щодо істотної частини заявлених у даному випадку позовних вимог.
У даному випадку суддею Бабаш Г.П судовий розгляд справи №200/6780/20-а по суті відповідно до норм КАС України не було розпочато, а судове засідання з розгляду по суті даної справи у встановлений законодавством строк розпочато не було. Відтак, після зміни складу суду у даній справі суддя Кошкош О.О. не мала підстав і не ухвалювала процесуального рішення про повторний початок розгляду справи №200/6780/20-а по суті. Натомість судом першої інстанції в ухвалі від 01.04.2024 року було вирішено «прийняти до розгляду адміністративну справу в частині позовних вимог щодо стягнення пені за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 та з 27.08.2019 по 10.07.2020.
За відсутності розпочатої стадії розгляду справи №200/6780/20-а по суті і, відповідного процесуального рішення про її повторний розгляд по суті, зміна складу суду першої інстанції обумовила наявність підставі об`єктивну необхідність у проведенні новим складом суду першої інстанції підготовчого судового засідання задля виконання завдань підготовчого провадження.
В даному випадку завдання адміністративного судочинства могло і мало бути реалізоване з дотриманням завдань, які у адміністративному судочинстві реалізуються суддею, у провадженні якого перебуває справа на стадії підготовчого провадження.
Втім рішення про проведення підготовчого провадження і відповідні процесуальні дії складом суду, який розглянув і вирішив дану справу (її частину) взагалі здійснені не були. Зокрема в контексті даної справи в ході підготовчого провадження могло і мало бути встановлено обставини і фати, які свідчать про фіксацію поважності причин пропуску позивачем процесуальних строків за проміжок часу, який судом першої інстанції розглянуто не було.
Таким чином, процесуальні дії суду першої інстанції унеможливили всебічне і повне з`ясування обставин даної справи, здійснення судочинства і захист прав позивача у відповідності з нормами законодавства України.
Відповідно до постанови Верховного суду від 18 січня 2024 року справу №200/6780/20- а направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на необхідність вирішити питання поновлення строку звернення до суду, з урахуванням висновків щодо застосування статей 122, 123 КАС України, висловлених в цій постанові та здійснити розгляд справи у відповідній частині.
У даній справі було залишено без розгляду частину заявлених у даній справі позовних вимог. При цьому дослідження питань щодо обґрунтованості пропуску у даному випадку строків давності для звернення до суду на стадії підготовчого провадження здійснювалось суддею Бабаш Г.П. без врахування низки важливих для справи обставин і, відповідно з хибними висновками щодо обгрунтованості причин пропуску позивачем загального строку для звернення до суду з вимогами заявленими у даній справі. При цьому висновки судді ОСОБА_1 зроблені з зазначеного питання порушують принцип верховенства права і перешкоджають позивачу у можливості скористатись правом на ефективний судовий захист свого порушеного права.
Попри те, що на розгляд судді Кошкош О.О. дана справа потрапила до відкриття процедури розгляду справи по суті, процесуальні дії, передбачені для стадії підготовчого провадження новим складом суду першої інстанції взагалі не здійснювались, що унеможливило збір, аналіз і врахування новим складом суду першої інстанції фактів і обставин, які свідчать про поважність пропуску позивачем загального строку на заявлення вимог, що були заявлені у даній справі і про наявність чинного судового рішення апеляційного адміністративного суду про поновлення позивачу права на звернення до суду з всіма заявленими у даній справі вимогами.
Обґрунтовуючи своє процесуальне рішення залишити без розгляду частину позовних вимог ТОВ «Тар Альянс» (про стягнення пені за період з 19.11.2013 р. по 26.08.2019 р.) судом першої інстанції (с. Бабаш Г.П.) було зазначено, що 25.06.2014 року, на думку судді Бабаш Г.П., відпала причина, яка зумовлювала зупинення провадження у справі №805/16891/13-а раніше ініційованій позивачем щодо стягнення пені за липень 2012 року.
В даному випаду ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. провадження у справі №805/16891/13-а про стягнення пені було зупинено до вирішення справи № 805/16876/13-а (справи за позовом ТОВ «Тар Альянс» про стягнення бюджетної заборгованості за липень 2012). Відтак, відомості щодо стану розгляду справи №805/16876/13-а (за позовом ТОВ «Тар Альянс» про стягнення бюджетної заборгованості за липень 2012) мають значення для висновку щодо ставлення позивача до захисту свого права на стягнення пені за липень 2012 року в межах справи №805/16891/13-а та вчинення дій, необхідних для поновлення провадження у ній або заявлення нового позову (за відсутності можливості відновити матеріали і поновити провадження і неможливості захистити свої права у межах вже ініційованої справи про стягнення пені).
На думку судді Бабаш Г.П., викладену в ухвалі від 28.02.2024р., ТОВ «Тар Альянс» мало звернутись до Донецького окружного суду адміністративного суду з заявою про поновлення провадження у попередній справі про стягнення пені на бюджетну заборгованість з ПДВ за липень 2012 р.(№805/16891/13-а) після винесення 25.06.2014 року Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвали у справі №805/16876/13-а (про стягнення пені).
Представником позивача суду першої інстанції (у складі судді Бабаш Г.П.) було надано пояснення, та акцентовано, що позивач не звертався до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про поновлення провадження у зупиненій справі №805/16891/13-а оскільки Вищим адміністративним судом (ухвали від 17.07.2014 року та від 18.08.2014, роздруківки з ЄДРСР додаються) на підставі касаційної скарги податкового органу було зупиненено виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій по справі №805/16876/13-а.
Таким чином, після винесення 25.06.2014 року Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвали у справі №805/16876/13-а розгляд цієї справи не було завершено, а підстава до вирішення якої зупинялось провадження у попередній справі про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за липень 2012 р. (№805/16891/13-а) не настала. Отже, всупереч думці судді ОСОБА_1 , у позивача були відсутні підстави для як обов`язок так і підстави ініціювати відновлення провадження у первісній справі про стягнення пені (№805/16891/13-а). Новим складом суду першої інстанції (с. Кошкош О.О.) підготовче провадження у даній справі не проводилося, а зазначені вище обставини і судові рішення взагалі не досліджувалися.
Касаційний розгляд скарг Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів по справі № 805/16876/13-а тривав до 17 жовтня 2019 року, коли Верховний суд ухвалив постанову (роздруківка додається) про залишення цих скарг без задоволення, а постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року, а ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі № 805/16876/13-а без змін.
Наведене вище свідчить, що всупереч зробленим у підготовчому провадженні висновкам суду першої інстанції, ані у 2014 році, ані у 2015 році розгляд справи №805/16876/13-а не було завершено, а обставини, які були підставою для зупинення провадження у попередній справі про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за липень 2012 р. (№805/16891/13-а) тривали до жовтня 2019 року.
Наведене свідчить, що за вказаних вище обставин у позивача не було жодних підстав ініціювати поновлення провадження у зупиненій на той час справі про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за липень 2012 р. (№805/16891/13-а).
Відтак не існує жодних підстав обґрунтовано стверджувати, що позивач допускав недобросовісну реалізацію своїх процесуальних прав і не вчиняв у справі №805/16891/13-а належних процесуальних дій на захист свого права на стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за липень 2012 року.
За відсутності передумов для поновлення провадження у ініційованій позивачем справі про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за липень 2012 р. сам лише факт відновлення функціонування Донецького окружного адміністративного суду з січня 2015 року жодним чином не спростовує доводів позивача про добросовісне використання ним процесуальних прав та наміру використати запущений механізм захисту свого права на стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за липень 2012 року.
В контексті справи №805/16891/13-а позивач був учасником, стороною судового процесу, яка не визначає і не відповідає ані за зберігання матеріалів судової справи, ані за їх відновлення. Відтак ані у 2014 році, ані станом на початок 2015 року позивач не був і не мав бути обізнаним по місцеперебування матеріалів судових справ, які перебували у віданні Донецького окружного адміністративного суду на час захоплення приміщення суду представниками терористичних угрупувань.
Висновок про неможливість відновлення матеріалів ініційованої раніше справи №805/16891/13-а про стягнення пені за липень 2012 р. було зроблено Донецьким окружним адміністративним судом в ухвалі від 05.03.2020р. Правильність цього висновку підтверджено Першим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.05.2020р. Наведене обґрунтовано свідчить про безпідставність висновку про неповажність причин звернення до суду з заявленими у даній справі вимогами і залишення без розгляду частини з них.
Крім того, питання про поновлення позивачу процесуального строку на звернення до суду з заявленими у даній справі вимогами (в цілому, а не лише у окремій їх частині) вирішено чинним і остаточним рішенням апеляційного адміністративного суду. Так на стадії первісного розгляду даної справи позивачем 06.10.2020р. була подана заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
У вказаній заяві позивач просив поновити право на звернення до суду з вимогами про стягнення пені, заявленими у даній справі в цілому, а не лише у окремій частині позову, а саме з вимогами про стягнення пені у сумі 10 228 994,4 грн., розрахованими за проміжок з 16.07.2013 по 12.06.2020 р.) і заявленими до стягнення у 2020 році через обмеження можливості реалізовувати свої процесуальні права на стягнення пені в умовах зупинення, а надалі - втрати провадження, по справі № 805/16891/13-а.
Судом першої інстанції наведена заява не була розглянута. Натомість висновки щодо поважності пропуску позивачем строків для звернення до суду з заявленими у даній справі вимогами (в цілому) зробив суд апеляційної інстанції в ухвалі від 08.04.2020 року (роздруківка зазначеного судового рішення з ЄДРСР додається), який вказавши, що вважає, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважними, задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Тар Альянс» і направив для дану справу до суду першої інстанції в цілому.
Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та відмовити у задоволенні позову, через через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не досліджено належним чином строк звернення позивача до суду з вимогами в частині стягнення пені на суму бюджетної заборгованості за період з листопада 2013 року по липень 2020 року, що призвело до порушення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. .
Щодо стягнення пені на суму заборгованості з відшкодування ПДВ за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 у сумі 214 712,11 грн (справа №805/16891/13-а), апелянт зазначив, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.
Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Як вбачається з встановлених обставин справи №200/6780/20-а, сума бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року в розмірі 7 840 128,00 грн, щодо повернення якої позивач заявив позовні вимоги, набула статусу узгодженої в день набрання законної сили ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 по справі №805/3119/13-а, а саме 12.06.2014.
Тому, висновок суду про те, що сума бюджетного відшкодування набула статус узгодженої за ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 по справі №805/3119/13-а є безпідставним, оскільки остання була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2014 року. За таких обставин, судом першої інстанції неправомірно задоволені вимоги позивача в частині спору про стягнення пені період з 16.07.2013 по 18.11.2013 в розмірі 214 712,11 гривень.
Щодо стягнення пені на суму заборгованості з відшкодування ПДВ за період з 27.08.2019 по10.07.2020 у сумі 990 417,51 гривень, апелянт, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного суду в постанові від 16.02.2023 у справі №803/1149/18, зазначив, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогою про стягнення з бюджету на його користь пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Апелянт зазначив, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року у справі №805/3119/13-а набула чинності з дати винесення по даній справі апеляційним судом ухвали від 12 червня 2014 року.
Отже, про порушення свого права позивач дізнався ще у 2014 році, проте звернувся до суду з позовною заявою з вимогою про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за липень 2012 року лише в липні 2020 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені на суму заборгованості з відшкодування ПДВ за період з 27.08.2019 по 10.07.2020 у сумі 990 417,51 грн, судом необґрунтовано, на підставі якої норми закону позивач має право на стягнення пені за період з 27.08.2019 по 10.01.2020, тобто за період, який знаходиться поза межами строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій просив відмовити у її задоволені.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, в якій просив відмовити у її задоволені.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача 1.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційних скарг, відзивів, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
20 серпня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 7840128 грн.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правильності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №420/15-17-2/33853132 від 09 жовтня 2012 року.
На підставі акту перевірки від 09.10.2012 №420/15-17-2/33853132 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 00000211520/23907/10/15-17-2 від 30.10.2012, якимзменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 122 071,00 грн за декларацією №9050468455 від 20.08.2012 за липень 2012 року;
- № 00000191520/23904/10/15-17-2 від 30.10.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 170035,00 грн за декларацією №9050468455 від 20.08.2012 та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 85 018,00 грн;
- № 0000201520/23905/10/15-17-2 від 30.10.2012, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 670 093,00 грн за декларацією №9050468455 від 20.08.2012 за липень 2012 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі 805/3119/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, задоволені позовні вимоги Товариства, а вищевказані повідомлення рішення скасовані. Зазначену ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку міжрегіонального повного управління Міндоходів отримало 01 липня 2013 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2014 року здійснено процесуальну заміну неналежного відповідача на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів. Постанови судів першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі 805/3119/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 30 жовтня 2012 року №00000211520/23907/10/15-17-2, №00000191520/23904/10/15-17-2, №0000201520/23905/10/15-17-2, від 5 листопада 2012 року №0000221520/24621/10/15-17-2.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року провадження у справі №805/3119/13-а закрите на підставі ч.3 ст. 279 КАС України у зв`язку із неможливістю розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів при відновленні частково втраченого провадження.
ТОВ «Тар Альянс» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7 840 128 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року по справі №805/16876/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, позовні вимоги товариства задоволені, стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7840128,00 грн.
Станом на час подання позову до суду (здано до поштового відділення 20.07.2020) бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2012 року не відшкодовано.
Вважаючи наявним право на виплату пені на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість згідно п.200.23 ст. 200 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (тут і надалі) було встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контрольному органу податкову декларацію та заяву про звернення суми, бюджетного відшкодування, яка показується у податковій декларації.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення вірогідності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що стають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
За п. 200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п. 200.13 ст.200 ПК Україниорган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
За п. 200.23 ст. 200 ПК України(як в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, так і в редакції, чинній на даний час) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.
Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеногостаттею 200 Податкового кодексу України.
Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положеньстатті 200 Податкового кодексу України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок невідшкодування йому відповідної суми.
За пп. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб). Аналогічне право закріплено й пунктом 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Отже, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний вчинити належні дії по бюджетному відшкодуванню, у разі не вчинення належних дій, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем оскаржено результати перевірки, а саме в частині прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №00000191520/23904/10/15-17-2 від 30.10.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 170035,00 грн за декларацією №9050468455 від 20.08.2012 та податкового повідомлення-рішення №0000201520/23905/10/15-17-2 від 30.10.2012, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 670 093,00 грн за декларацією №9050468455 від 20.08.2012 за липень 2012 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі №805/3119/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, скасовані вищенаведені податкові повідомлення-рішення.
За ст. 254 КАС України (в редакції чинній станом на час ухвалення зазначених судових рішень) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Враховуючи те, що ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2013 року постановлена у відкритому судовому засіданні, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі №805/3119/13-а набрала законної сили 19.06.2013. Зазначену ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку міжрегіонального повного управління Міндоходів отримало 01 липня 2013 року.
Крім того, сума невідшкодованого податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 7840128 грн є заборгованістю бюджету, яка в свою чергу, стягнута з Державного бюджету України постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року по справі №805/16876/13-а, що набрала чинності 25.06.2016.
Згідно ч. 4ст.78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Суд звертає увагу, що період для нарахування пені розпочинається з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ, оскільки пеня нерозривно пов`язана із фактом існування заборгованості бюджету, і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який обраховується від дати фактичного отримання контролюючим органом судового рішення, що прийнято у справі про оскарження результатів відповідної перевірки та набрало законної сили + 5 робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних дні на відшкодування органами казначейства суми податку.
Враховуючи встановлені обставини:
1) дату отримання контролюючим органом ухвали апеляційної інстанції, що прийнята у справі про оскарження результатів відповідної перевірки та якою залишено без змін постанову по справі №805/3119/13-а 01.07.2013;
2) термін, що встановлений контролюючому органу для підготування висновку - 5 робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення;
3) термін, що встановлений органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає/перераховує платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування - п`ять операційних днів після отримання висновку,
суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності складеного контролюючим органом висновку, днем граничного строку відшкодування платнику суми податку відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК Україниє 15.07.2013 року.
Згідно п.п. 14.1.162 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Оскільки сума податку, що невідшкодована позивачу набула статусу заборгованості на наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, а саме на 16.07.2013, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме цієї дати платник податків набуває право на нарахування пені та звернення до суду про її стягнення.
Верховний Суд в постанові від 30.05.2019 року у справі № 803/655/17 зазначив, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК Українивстановлюється обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений вст.200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Згідно ч. 4статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Заборгованість Державного бюджету України перед позивачем з відшкодування ПДВ за липень 2012 року станом на 10.07.2020 року (в межах заявлених позовних вимог) не погашено. Сума податку на додану вартість за липень 2012 року, що не відшкодована платнику складає 7840128 грн.
Облікова ставка Національного банку України в період з 16.07.2013 по 12.08.2013 (28 календарних днів) становила 7% , з 13.08.2013 по 18.11.2013 (98 календарних днів) 6,5 %, з 27.08.2019 по 05.09.2019 (10 календарних днів) 17 %, з 06.09.2019 по 24.10.2019 (49 календарних днів) 16,5 %, з 25.10.2019 по 12.12.2019 (49 календарних днів) 15,5 %, з 13.12.2019 по 30.01.2020 (49 календарних днів) 13,5%, з 31.01.2020 по 12.03.2020 (42 календарних днів) 11 %, з 13.03.2020 по 23.04.2020 (42 календарних днів) 10 %, з 24.04.2020 по 11.06.2020 (49 календарних днів) 8%, з 12.06.2020 по 10.07.2020 (29 календарних днів) 6% згідно рішень Правління НБУ від 18.07.2019 №493-рш, від 05.09.2019 №645-рш, від 24.10.2019 №797-рш, від 12.12.2019 №925-рш, від 30.01.2020 №76-рш, від 12.03.2020 №172-рш, від 23.04.2020 №286-рш, від 11.06.2020 №397-рш.».
Сума пені розраховується за формулою: П = Сз х О (НБУ) х В : R х К (дн), де:
П - сума пені, що нараховується на бюджетну заборгованість з ПДВ;
Сз - фактично непогашена сума бюджетної заборгованості з ПДВ;
О (НБУ) - облікова ставка НБУ на момент виникнення пені (%);
В - коефіцієнт, що складає 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені протягом строку її дії, включаючи день погашення;
R - кількість днів у календарному році;
К (дн) - кількість календарних днів прострочення у сплаті, включаючи день сплати.
Отже, розмір пені за прострочення повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року, розрахованої відповідно до п.200.23.ст.200 ПК України за період з 16.07.2013 по 18.11.2013, становить 214712,11 грн, за період з 27.08.2019 по10.07.2020 (з урахуванням кількості днів у 2020 році 366) сума пені складає 990417,51 грн.
Згідно п. 1 розділу 2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 343 від 09.03.2016 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 за №. 496/28626, для забезпечення повного з`ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцезнаходженням відповідного органу ДФС.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (ідентифікаційний код 33853132, 84609, Донецька область, м.Горлівка, вул.Умова, 1/1) пеню за період з 16.07.2013 по 18.11.2013 (включно) у розмірі 214712 грн. 11 коп., за період з 27.08.2019 по 10.07.2020 (включно) у розмірі 990417 грн. 51 коп. на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс», Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 травня 2024 року у справі № 200/6780/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Офісу великих платників податків ДПС про стягнення пені на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 21 серпня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2024 |
Оприлюднено | 23.08.2024 |
Номер документу | 121136691 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні