Ухвала

від 21.08.2024 по справі 520/280/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2024 р. Справа № 520/280/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. по справі № 520/280/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

23.05.2024 р. на зазначене рішення суду через систему "Електронний суд" відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. повернуто скаржнику з огляду на несплату судового збору, яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 01.07.2024 р. о 19:41, у зв`язку з чим ухвала вважається врученою 02.07.2024 р.

29.07.2024 р. на зазначене рішення суду через систему "Електронний суд" відповідачем повторно подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та визнано неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р., з огляду на неповажність зазначених підстав; апеляційна скарга залишена без руху, у зв`язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою, наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих причин, оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа апелянтом отримано копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 08.08.2024 р. о 02:44, у зв`язку з чим ухвала вважається врученою 08.08.2024 р.

16.08.2024 р. на виконання вищезазначеної ухвали суду від 07.08.2024 р., апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. у якому заявник зазначає, первинну апеляційну скаргу подано у визначені КАС України строки, проте ухвалою суду від 01.07.2024 р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору, у зв`язку із чим, повторно після повернення первинної апеляційної скарги, 29.07.2024 р. звертається з повторною апеляційною скаргою, однак, зважаючи на відсутність коштів для сплати судового збору, пропущено строк на апеляційне оскарження з зазначенням причин його пропуску, які апелянт вважає поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 р., заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 р., заява №23436/03).

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що недоліки в організації роботи апелянта, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області повернуто заявнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 р., яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 01.07.2024 р. о 19:41, у зв`язку з чим ухвала вважається врученою 02.07.2024 р.

Повторно із апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до суду лише 29.07.2024 р.

Проте, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з 03.07.2024 р. до 29.07.2024 р. та не підтверджено доказами поважність цих причин, а вказані в заявах апелянта причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 р. надана оцінка аналогічним доводам апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р., визнано їх не поважними та відмовлено в задоволенні цього клопотання, інших доказів, які б підтвердили поважність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження до суду не надано.

Із врахуванням вищевикладеного, оскільки причини зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку апелянтом не зазначено та відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали суду від 07.08.2024 р., яка є чинною, не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. по справі № 520/280/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін