Рішення

від 11.07.2024 по справі 160/32517/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Справа № 160/32517/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріДавидовій Є.О. за участі предстанвиків: позивача відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2023 засобами телекомунікаційного зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.05.2023 року № 0005300403 (форма «Н»).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час складання Акту камеральної перевірки, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), тривав. Постановою КМУ від 25.04.2023 №383 були внесені зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та продовжено строк дії карантину до 30.06.2023 року. Відтак штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Позивач вказує, що Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ набув чинності з 27.05.2022 і платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину. Норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1. у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022 незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 52і підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Позивач вважаємо, що в даному випадку має місце порушення принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори. їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. На думку позивача, Відповідач, приймаючи спірне податкове-повідомлення рішення, діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який повинен був бути застосований беручи до уваги наявність правової колізії між нормами Податкового кодекс) України.

Окрім цього, позивач посилається на те, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення 26.04.2023 вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. З огляду на викладене, вважає, що Відповідачем неправомірно розраховано суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 26.04.2023 року №0085870408, що в свою чергу, свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. Крім цього, ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО», надіславши до ЄРПН 15 серпня 2022 року податкові накладні: № 572 від 18.07.2022 року, № 578 від 20.07.2022 року, № 608 від 21.07.2022 року, № 609 від 21.07.2022 року, № 613 від 22.07.2022 року, № 612 від 22.07.2022 року, № 611 від 22.07.2022 року, № 610 від 22.07.2022 року, № 573 від 24.07.2022 року, № 580 від 26.07.2022 року, № 579 від 26.07.2022 року, № 583 від 27.07.2022 року, № 582 від 27.07.2022 року, № 581 від 27.07.2022 року, № 656 від 28.07.2022 року, № 585 від 28.07.2022 року, № 584 від 28.07.2022 року, № 576 від 28.07.2022 року, № 657 від 29.07.2022 року, № 614 від 29.07.2022 року, № 615 від 30.07.2022 року, № 616 від 30.07.2022 року, 18 серпня 2022 року податкові накладні: № 657 від 17.07.2022 року, №656 від 17.07.2022 року, №659 від 20.07.2022 року, № 658 від 20.07.2022 року, № 605 від 31.07.2022 року, 31 серпня 2022 року податкову накладну: № 308 від 05.08.2022 року 02 вересня 2022 року податкові накладні: №378 від 03.08.2022 року, № 379 від 04.08.2022 року, № 380 від 05.08.2022 року, 14 жовтня 2022 року податкові накладні: № 261 від 19.09.2022 року, № 262 від 20.09.2022 року, № 263 від 21.09.2022 року, № 264 від 23.09.2022 року, № 265 від 24.09.2022 року, № 266 від 25.09.2022 року, № 267 від 26.09.2022 року, № 268 від 28.09.2022 року, 18 жовтня 2022 року податкові накладні: №260 від 22.09.2022 року, № 286 від 28.09.2022 року, № 285 від 28.09.2022 року, 01 листопада 2022 року податкові накладні: № 178 від 03.10.2022 року, № 179 від 05.10.2022 року, № 180 від 07.10.2022 року, № 181 від 10.10.2022 року, 01 грудня 2022 року податкові накладні: № 215 від 10.11.2022 року, № 214 від 10.11.2022 року виконало визначений пунктом 89 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України обов`язок з їх реєстрації (до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 24.02.2024 о 05:10 надіслано одержувачу ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО». Отже, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві у перший робочий день 26.02.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 04.03.2024.

28.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано копію платіжної інструкції про сплату судового збору від 27.02.2024 №2306 на суму 24156,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.03.2024) відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 19.03.2024 о 09:45 год.

Згідно з інформацією КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 07.03.2024 о 23:59 надіслано одержувачам ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» та Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в їх електронні кабінети, повістки про виклик 08.03.2024, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 25.03.2024. Копію адміністративного позову в паперовому вигляді отримано представником відповідача 11.03.2024, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка про отримання.

14.03.2024 засобами телекомунікаційного зв`язку від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

19.03.2024 у підготовче судове засідання сторони не з`явились. Судом у зв`язку з незакінченням строку на подання відзиву відповідачем станом на день підготовчого судового засідання відкладено підготовче судове засідання до 09.04.2024 о 10:00 год.

Від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків засобами телекомунікаційного зв`язку на електронну адресу суду надійшли 26.03.2024 - відзив на позов та 28.03.2024 клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Вказані документи у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у відпустці у період з 20.03.2024 по 05.04.2024 отримані головуючим суддею в перший робочий день з урахуванням вихідних днів 08.04.2024.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відзив на позов та клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що надійшли засобами телекомунікаційного зв`язку на електронну адресу 26.03.2024 та 28.03.2024 відповідно, в адміністративній справі №160/32517/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто заявнику без розгляду.

У підготовче судове засідання 09.04.2024 представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином. Судом з метою забезпечення прав учасників справи подати заяви по суті справи оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 17.04.2024 о 10:00 год.

09.04.2024 через систему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, оскільки Законом України від 12.05.2022 N2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України. А саме, в п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ зазначено, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються. Таким чином, виходячи з вищевказаної норми законодавства, починаючи з дня набрання чинності Закону N2260-ІХ, до платників податків застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, в тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України не може мати зворотною дію в часі, оскільки податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких накладних, складені до 16.01.2023 року, вже були складені та зареєстровані платниками податків до 16.01.2023року, тобто згідно приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Тобто, в пункті 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України прямо зазначено, що він застосовується лише щодо порушення тих строків реєстрації ПН/РК, які встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу. Це означає, що починаючи з 08.02.2023 застосовуються: зменшені штрафи, передбачені п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених починаючи з 16.01.2023 (адже саме для таких ПН/РК п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу строки реєстрації); звичайні штрафи, передбачені п. 1201.1 ПКУ, за порушення строків реєстрації ПН/РК, складених до 16.01.2023 року. Отже, порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 1201. 1 статті 1201 Кодексу, який, до речі, не скасований і не змінений Законом України №2876-ІХ від 12.01.2023 року. Таким чином, контролюючий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення №0005300403 від 30.05.2023 року не порушував п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у якому зазначено: «Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу)», оскільки розміри штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в період до 16.01.2023р., передбачених п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не були змінені.

15.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Захарченка В.Ф. надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.04.2024), в якому заявник у зв`язку з тим, що представнику відповідача по справі № 160/32517/24 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому на обліку знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетик Дніпро», проблематично з`явитися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.04.2024 року у зв`язку з проблемою безпеки через запровадження військового стану на території України, великою завантаженістю працівників юридичного підрозділу та керуючись ст.44, 195 КАС України, просив суд: надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі №160/32517/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначеного на 10-00 годину 07.04.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду справи №160/32517/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто заявнику без розгляду.

16.04.2024 від ТОВ «Енергетик Дніпро» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов.

17.04.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території України та міста Дніпра на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду підготовче судове засідання у справі №160/27520/23 з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу та забезпечення процесуальних прав сторін знято з розгляду та призначено на 25.04.2024 об 11:00 год.

18.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Захарченка Віктора Федоровича надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якому заявник просить суд: - надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі №160/32517/24 за позовом ТОВ «Енергетик Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначеного на 11-00 годину 25.04.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 клопотання представника відповідача Захарченка Віктора Федоровича про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено; допущено представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Захарченка Віктора Федоровича до участі у підготовчому провадженні по справі №160/32517/23, в тому числі в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 25 квітня 2024 року об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

19.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення по справі.

23.04.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що після завдання балістичного удару по Морському торговельному порту «Південний», внаслідок якого зруйновано ємності з агропродукцією, частина якої належала ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО», керівнику товариства, а також представнику, який здійснює представництво інтересів Товариства при розгляді вищевказаної справи необхідно безпосередньо прибути на місце події для визначення розміру понесених збитків, а також супроводження правового врегулювання наслідків вищевказаного балістичного удару.

25.04.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в Україні, на виконання Наказу №142-од від 02.06.2023 Про організацію роботи суду під час оголошення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту адміністративну справу знято з розгляду та призначено на 23.05.2024 року об 11:20.

22.05.2024 від ТОВ «Енергетик Дніпро» через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

23.05.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в Україні, на виконання Наказу №142-од від 02.06.2023 Про організацію роботи суду під час оголошення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту знято з розгляду та призначено на 05.06.2024 року о 10:20.

05.06.2024 представник відповідача у підготовче судове засідання не прибув, про дату, час та місце повідомлений належним чином, згідно з інформацією підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ» перебуває у статусі «офлайн», на телефонний дзвінок секретаря судового засідання не відповів, оператором мобільного зв`язку було повідомлено, що «Абонент знаходиться не в мережі».

Частиною 5 статті 195 КАС України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Частиною 1 статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

05.06.2024 у зв`язку з неодноразовим зняттям справи №160/32517/23, призначеної у підготовчому судовому засіданні, через оголошення повітряної тривоги судом було продовжено строк підготовчого провадження у справі. У підготовчому судовому 05.06.2024 засіданні представник позивача підтримав раніше заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, та зазначив, що всі докази надані.

Судом у підготовчому судовому засіданні 05.06.2024 ініційоване питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні. Представник позивача проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 19 червня 2024 року о 10 год. 00 хв.

19.06.2024 у судовому засіданні за участю представника позивача з метою забезпечення прав відповідача на участь у судовому засіданні, оскільки останнє розпочалось одразу після відбою сигналу «повітряна тривога» судом оголошено перерву до 25.06.2024 о 10:00 год.

20.06.2024 через систему Електронний суд від представника відповідача Захарченка Віктора Федоровича надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якому заявник просить суд: - надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі №160/32517/24 за позовом ТОВ «Енергетик Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначеного на 10-00 годину 25.06.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 клопотання представника відповідача Захарченка Віктора Федоровича про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено та допущено представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Захарченка Віктора Федоровича до участі у судовому провадженні по справі №160/32517/23, в тому числі в судовому засіданні, призначеному на 25 червня 2024 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ВКЗ (https://vkz.court.gov.ua) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

У зв`язку з перебування головуючого судді Юхно І.В. на лікарняному 25.06.2024 адміністративна справ знята з розгляду та призначена на 03.07.2024 о 13:40 год.

03.07.2024 за участю представників позивача та відповідача перед судовими дебатами оголошено перерву до 11.07.204 об 11:00 год.

03.07.2024 в судовому засіданні представниками позивача та відповідача підтримано раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 41467362) виписаних в період з червня по грудень 2022 року та у лютому 2023 року від 21.04.2023 №408/32-00-04-03-01-01/41467362, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.1, 201.10 ст. 201ПК України, а саме перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у кількості 95 штук в ЄРПН. Загальна сума ПДВ за несвоєчасно зареєстрованими податковими накладними складає 18 835 056,60 грн, за несвоєчасно зареєстрованими розрахунками коригування складає «-» 349 891,70 грн.

На підставі вказаного акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №0005300403, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України до ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 991 067,23 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган за несвоєчасну реєстрацію 95 ПН/РК в ЄРПН застосував розмір штрафу за наступними ставками:

- 2% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 1 402 799,13 грн. Сума штрафу 3 060,00 грн;

- 10% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 92 377 481,84 грн. Сума штрафу 1 920 172,64 грн;

- 20% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 1 690 090,85 грн. Сума штрафу 67 9603,64 грн;

- 40% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 2 886,88 грн. Сума штрафу 230,95 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою від 22.06.2023 №39, яку рішенням ДПС України від 22.08.2023 №24128/6/99-00-06-03-01-06 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.05.2023 №0005300403 без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №0005300403, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Водночас, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон №533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Судом враховано, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладнихзастосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених ЗакономУкраїни від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом встановлено реєстрацію податкових накладних з порушенням строку їх реєстрації у кількості 95 ПН/РК, які складені позивачем у період з 08.06.2022 до 15.12.2022 та зареєстровані у період з 15.07.2022 по 29.03.2023.

Водночас, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Враховуючи зазначене, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 (№ в ЄДРСР 116651199) та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23 (№ в ЄДРСР 116810053).

Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що стосовно 3 податкових накладних, що подані платником на реєстрацію у період з 30.12.2022 по 29.03.2023 податковим органом застосовано зменшений розмір штрафних санкцій, а отже контролюючий орган правомірно застосував штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Окрім того, стосовно тверджень позивача щодо своєчасного направлення на реєстрацію податкових накладних: № 572 від 18.07.2022 року, № 578 від 20.07.2022 року, №608 від 21.07.2022 року, № 609 від 21.07.2022 року, № 613 від 22.07.2022 року, № 612 від 22.07.2022 року, № 611 від 22.07.2022 року, № 610 від 22.07.2022 року, № 573 від 24.07.2022 року, № 580 від 26.07.2022 року, № 579 від 26.07.2022 року, № 583 від 27.07.2022 року, №582 від 27.07.2022 року, № 581 від 27.07.2022 року, № 656 від 28.07.2022 року, № 585 від 28.07.2022 року, № 584 від 28.07.2022 року, № 576 від 28.07.2022 року, № 657 від 29.07.2022 року, № 614 від 29.07.2022 року, № 615 від 30.07.2022 року, № 616 від 30.07.2022 року, № 657 від 17.07.2022 року, № 656 від 17.07.2022 року, №659 від 20.07.2022 року, № 658 від 20.07.2022 року, № 605 від 31.07.2022 року, № 308 від 05.08.2022 року, №378 від 03.08.2022 року, № 379 від 04.08.2022 року, № 380 від 05.08.2022 року, № 261 від 19.09.2022 року, № 262 від 20.09.2022 року, № 263 від 21.09.2022 року, № 264 від 23.09.2022 року, № 265 від 24.09.2022 року, № 266 від 25.09.2022 року, № 267 від 26.09.2022 року, № 268 від 28.09.2022 року, № 260 від 22.09.2022 року, № 286 від 28.09.2022 року, № 285 від 28.09.2022 року, № 178 від 03.10.2022 року, № 179 від 05.10.2022 року, № 180 від 07.10.2022 року, № 181 від 10.10.2022 року, № 215 від 10.11.2022 року, № 214 від 10.11.2022 року, суд звертає увагу на таке.

Як свідчить зміст Протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій щодо вказаних податкових накладних по кожній операції відбувалась «Відправка №1» у графі «спосіб відправки» зазначено «з використанням електронної пошти, потребує контролю про доставку одержувачу», електронна адреса одержувача/відправника (для поштового з`єднання): «zvit@sta.gov.ua», в подальшому стосовно означених ПН/РК відбувалась «Відправка №2», яка здійснювались вже із «використанням прямого з`єднання» до Державної податкової служби. Дані щодо дати відправки №2 співпадають з даними «дата реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН», що вказана у розрахунку до спірного податкового повідомлення рішення.

Сторонами визнається, що перша відправка спірних ПН/РК здійснювалась за допомогою програмного комплексу «M.E.DOC».

Суд зазначає, програмне забезпечення «M.E.DOC» є комерційним продуктом. Користувачі комерційних програм використовують їх на власний розсуд, усвідомлюючи усі можливі ризики. ДПС України не є держателем вказаного продукту, не може та не зобов`язане давати гарантії щодо коректності, стабільності роботи програми «M.E.DOC».

Суд вважає, що в самих протоколів відправлення, на які посилається позивач, в розділі «Спосіб доставки» зазначено «З використанням електронної пошти, потребує контролю про доставку одержувачу». Тобто, надані докази не свідчать, що певні електронні повідомлення направлялись до серверів відповідача. Крім того, доказів того, що позивачем зазначений контроль про доставку був здійснений до суду не надано, як і не надано квитанцій про направлення податкових накладних у встановлені Законом строки.

З огляду на вищезазначені вимоги статті 201.10 ПК України, згідно з якими датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції, суд доходить висновків про відсутність доказів надсилання вищеозначених податкових накладних в порядку на у строки, визначені чинним законодавством України.

Окрім цього, позивач помилково вважає, що положення пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України підлягають застосуванню до реєстрації спірних ПН/РК, оскільки строк їх реєстрації скінчився станом на день набрання чинності Законом №2876-IX.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність спірного податкового-повідомлення рішення від 30.05.2023 №0005300403.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Старочумацька (Байкальська), буд. 9; код ЄДРПОУ 41467362) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.57; код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 18 липня 2024 року.

Суддя І.В. Юхно