Рішення

від 21.08.2024 по справі 683/3466/22

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3466/22

2/683/19/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.

секретаря Поважнюк Т.В.

розглянувши усудовому засіданнів залісуду вм.Старокостянтинів цивільну справу №683/3466/22; 2/683/19/2024 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» (далі - ТОВ «Енселко Агро») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20 квітня 2021 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 він набув у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,86 га, що розташована на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824281700:04:048:0031. При оформлені ним права власності на вищезазначену земельну ділянку йому стало відомо про наявність договору оренди землі від 13 січня 2011 року та додаткової угоди до цього договору від 30 березня 2015 року, у відповідності до якої ОСОБА_2 передала земельну ділянку з кадастровим номером 6824281700:04:048:0031 в оренду ТОВ «Енселко Агро» на строк до 25 жовтня 2032 року.

Стверджує, що жодного договору, в тому числі і додаткової угоди до договору оренди землі ОСОБА_2 з ТОВ «Енселко Агро» не підписувала та не укладала, оскільки відповідно до договору оренди землі від 27 серпня 2007 року спірну земельну ділянку вона передала в оренду СТОВ «Інтер Случ» на 10 років.

При оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 йому стало відомо, що відповідно до угоди про дострокове припинення дії договору оренди землі від 11 січня 2011 року, яку ОСОБА_2 не підписувала, договір оренди землі від 27 серпня 2007 року з СТОВ «Інтер Случ» було припинено.

Після цього, 13 січня 2011 року від імені ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передала в оренду для ТОВ «Енселко Агро» належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 6824281700:04:048:0031 на строк 10 років.

В подальшому у відповідності до умов додаткової угоди від 30 березня 2015 року, яка викладена у формі договору оренди землі, ОСОБА_2 передала відповідачу спірну земельну ділянку в оренду на строк до 25 жовтня 2032 року.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 не підписувала, а ні угоди про дострокове припинення дії договору оренди землі від 11 січня 2011 року, а ні договору оренди землі від 13 січня 2011 року, а ні додаткової угоди до договору оренди землі від 30 березня 2015 року.

Оскільки вищезазначені угоди були укладені від імені ОСОБА_2 іншою особою, поза її волею та не підписувались нею, тому вважає, що спірна земельна ділянка безпідставно та незаконно перебуває у володінні ТОВ «Енселко Агро», що створює йому, як власнику, перешкоди вільно користуватись та розпоряджатись цією земельною ділянкою.

А тому, просить усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,86 га, що розташована на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824281700:04:048:0031, та зобов`язати ТОВ «Енселко Агро» повернути йому вищезазначену земельну ділянку.

В судове засідання представник позивача адвокат Віхерко Н.О. подала заяву, де позов підтримала, просить його задовольнити та розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Енселко Агро» - Хвостанцева А.Ф. подала до суду заяву, де проти позову заперечила, просить у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві, також просила провести розгляд справи у її відсутності.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянкиплощею2,86 га, що розташована на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (в зв`язку із децентралізацією на даний час територія Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області), кадастровий номер 6824281700:04:048:0031.

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 набув у власність в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 20 квітня 2021 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Хмельницької області Заворотною Т.В., зареєстрованим в реєстрі за №1-520.

Зі змісту договору оренди землі від 13 січня 2011 року вбачається, що від імені ОСОБА_2 для ТОВ «Енселко Агро» передано в строкове платне користування на 10 років земельну ділянкуплощею2,86 га, що розташована на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824281700:04:048:0031.

Договір оренди землі від 13 січня 2011 року зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Старокостянтинівському районі Хмельницької області за №682420004012175, що підтверджується відповідною відміткою на даному договорі.

Зі змісту додаткової угоди від 30 березня 2015 року до договору оренди землі від 13 січня 2011 року, вбачається, що земельну ділянкуплощею2,86 га, що розташована на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824281700:04:048:0031, від імені ОСОБА_2 для ТОВ «Енселко Агро» передано в строкове платне користування вже на строк до 25 жовтня 2032 року.

Право оренди за даним договором зареєстровано 30 травня 2016 року, номер запису про інше речове право 14788265, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №60643049 від 03 червня 2016 року.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/123-24/4029-ПЧ від 17 квітня 2024 року підпис в розділі «Підписи» в графі «Орендодавець» на договорі оренди землі від 13 січня 2011 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Цим же висновком встановлено, що підпис в розділі «Підписи сторін» в графі «Від Орендодавця» на додатковій угоді від 30 березня 2015 року до договору оренди землі від 13 січня 2011 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Відповідно до ч.4ст.124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-ХІVвстановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч.1ст.14 Закону №161-ХІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

В силу ч.1ст.15 Закону №161-ХІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови у строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.2ст.386 ЦК Українивласник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Із положень ч.1ст.391 ЦК Українислідує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно дост.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.1, 2ст.16 ЦК України).

Право на звернення осіб до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів урегульованост.4 ЦПК України.

Як передбачено ч.1, 2ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнути внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі неспростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Підставами для визнання правочину недійсним є недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6ст. 203 ЦК України, в тому числі вимог щодо змісту правочину та волевиявлення його учасників.

Якщо правочин суперечить нормам чинного законодавства, то його може бути визнано судом недійсним відповідно до ч.3ст.215 ЦК України. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, тому кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, в порядку реституції.

Договір є укладеним, якщо сторони з дотриманням установленої законом форми досягли згоди (домовленості) щодо всіх істотних умов договору.

Статтею 207 ЦК Українивстановлено загальні вимоги до письмової форми правочину, зокрема зміст правочину має бути зафіксований у документі, підписаному сторонами.

Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, наявність підпису підтверджує наміри та волевиявлення сторін, а також забезпечує їх ідентифікацію.

За змістом нормЗакону №161-ХІVдоговір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Недотримання письмової форми договору оренди землі свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а зазначені в ньому умови не є такими, що регулюють договірні відносини.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Закон визначає право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Таке право власника забезпечується за допомогою негаторного позову.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантуєтьсяКонституцією Українита законами України, у тому числі ст.15,16 ЦК Українитаст.4 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється.

За змістомст. 5 ЦПК Українизастосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

В справах, у яких позивачі звертаються до суду з вимогами про визнання договорів оренди недійсними, посилаючись на те, що вони не підписували ці договори та не погоджували їх умови, наразі, відповідачі фактично користуються належними їм земельними ділянками та відмовляються повернути їх власникам, ефективним способом захисту права, яке позивачі як власники земельних ділянок, вважають порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їм майном, зокрема шляхом заявлення вимоги (негаторного позову) про повернення таких земельних ділянок.

Оскільки позивачі не підписували договори оренди землі, то сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Такі договори є неукладеними, тобто такими, що не відбулися, а, наведені в них умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочини, які не вчинено (договори, які не укладені), не можуть бути визнані недійсними. Наслідки недійсності правочину (реституція) не застосовуються до правочинів, які не вчинено.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року (справа №145/2047/16-ц, провадження №14-499цс19), яка згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК Українимає враховуватися судами при застосуванні норм права.

Звертаючись досуду зпозовом, ОСОБА_1 вказував,що зажиття ОСОБА_2 не підписувалані договоруоренди землі від 13 січня 2011 року, ні додаткової угоди до цього договору від 30 березня 2015 року та не уповноважувала сторонніх осіб на такі дії.

Такі доводи позивача повністю підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/123-24/4029-ПЧ від 17 квітня 2024 року.

Отже, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 а ні договору оренди землі від 13 січня 2011 року, а ні додаткової угоди від 30 березня 2015 року не підписувала, вказані угоди підписано іншою невстановленою особою, отже сторони не досягли згоди щодо умов вказаних угод, а тому основна угода від 13 січня 2011 року та додаткова угода від 30 березня 2015 року є неукладеними, тобто такими, що не відбулись, а наведені в них умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Враховуючи, що ОСОБА_2 за життя не підписувала нідоговору оренди землі від 13 січня 2011 року, а ні додаткової угоди від 30 березня 2015 року до договору оренди землі від 13 січня 2011 року,в зв`язку із чим спірна земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Енселко Агро» без установлених законом підстав, тому в порядку усунення перешкод позивачу ОСОБА_1 у здійсненні права власності на належну йому земельну ділянку, яку він набув в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ТОВ «Енселко Агро» має повернути позивачу належну йому земельну ділянку.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Встановлено, що ОСОБА_1 в зв`язку із розглядом даної справи поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією від 07 червня 2021 року, а також витрати по оплаті судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4543,70 грн, що підтверджується квитанцією від 12 квітня 2024 року. Ці витрати є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, тому приймаються судом до уваги.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому з ТОВ «Енселко Агро» на користь ОСОБА_3 слід стягнути 908 грн судового збору, сплаченого останньою при подачі позову, а також 4543,70 грн витрат, сплачених за проведення експертизи, а всього5451,70 грн судових витрат.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 2,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824281700:04:048:0031, яка розташована на території Веснянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальність «Енселко Агро» повернути вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» на користь ОСОБА_1 5451 грн 70 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Караїмівка Хмельницького району Хмельницької області, 31120, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», місцезнаходження: вул. Центральна,59 с. Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області, 31134, код ЄДРПОУ 37083810.

Суддя