Ухвала

від 21.08.2024 по справі 331/5088/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/5088/24

Провадження № 2-н/331/545/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козача 5» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСББ «Козача 5» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.

Так, в заяві про видачу судового наказу ОСББ «Козача 5» заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з січня 2019 року по липень 2024 року.

За змістом ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Частиною 2 ст.161 ЦПК України зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Посилання заявника на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було продовжено строки, визначені в тому числі ст. ст. 257, 258 ЦК України, на строк дії карантину, а також продовження в країні воєнного стану, судом до уваги не приймаються, оскільки, при вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

Таким чином твердження заявника про те, що строк позовної давності було продовжено, суд вважає необґрунтованими, оскільки вимоги заяви про видачу судового наказу поширюються на стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі позовної давності та встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказаного провадження.

Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з`ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Проте, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Більш того, за приписами ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні. Тобто права ОСББ «Козача 5» можуть бути реалізовані в позовному провадженні.

Таким чином, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження та відповідно доводити факт переривання строку позовної давності, у разі подання боржником заяви про застосування строку позовної давності.

За наведених обставин, у видачі судового наказу слід відмовити.

Згідно ч. 2ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.165, 166, 260 ЦПК, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козача 5» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.М. Світлицька