Ухвала

від 21.08.2024 по справі 522/13001/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13001/24

Провадження № 1-кс/522/4344/24

УХВАЛА

21 серпня 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В :

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_4 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури (надалі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).

Скарга обґрунтована тим, що 31 липня 2024 року голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_4 звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою вих. №31/07/2024-4 про вчинення кримінальних правопорушень, втім відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, заявника не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

У судове засідання скаржник не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов`язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.

Уповноважена особа прокуратури у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на її необгрунтованість.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

31 липня 2024 року голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_4 звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою вих. №31/07/2024-4 про вчинення кримінальних правопорушень.

Як зазначено у заяві, ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), разом із ОСОБА_6 (Велика Британія), ОСОБА_7 , перебуваючи злочинній змові з посадовими особами та працівниками Державної податкове служби України, ГУ ДПС у Волинській області, ГУ ДПС у Одеській області, Державне митної служби України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, ТУ БЕБ Одеській області, ТУ БЕБ у Волинській області, Державної митної служби Україні Одеської митниці Держмитслужби, Волинської митниці Держмитслужби, використовуючи ряд підконтрольних юридичних осіб, зокрема ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 30622532), ТОВ «КОЛОПРИМ» (код ЄДРПОУ 45218378), ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК» , (код ЄДРПОУ 21736857), ТОВ «ФК „МАДРИД"» (код ЄДРПО) 42951405), ТОВ «РОЗДРІБНІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 40236345), ТОВ «ЛІАР) ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43575707) та інші, їх керівництво, створив організовану злочинну групу, з метою незаконного виробництва, контрабанди, незаконної продаж підакцизних товарів, в тому числі тютюнових виробів, через ряд підконтрольних фірм в тому числі ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30622532), ТЗОВ «ВОЛИНЬТАБАК (код ЄДРПОУ 21736857) на території України та за кордоном. Підконтрольні ОСОБА_5 , юридичні особи, незаконно здійснюють контрабанду, підроблення акцизних марок, виробництво, закупівлю, продаж тютюнових виробів, в тому числі з готівку, у нелегальних торгових точках, через що у вказаних юридичних осі незаконно формується податковий кредит, який в подальшому використовується т продається іншим юридичним особам з метою ухилення від сплати податки легалізації грошових коштів. До організованої злочинної групи, ОСОБА_8 входять також власники, керівництво ряду юридичних осіб, які підконтрольї ОСОБА_5 , зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , котрі безпосередньо беруть участь у реалізації злочинних схем, п ухиленню від сплати податків та легалізації грошових коштів. Посадові особи т працівники Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Волинській області, ГУ ДПС у Одеській області, Державної митної служби України, Державної прикордонне служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, ТУ БЕБ у Одеській області, ТУ БЕБ у Волинські: області, Державної митної служби України, Одеської митниці Держмитслужби Волинської митниці Держмитслужби, зловживаючи службовим становищем приховують та сприяють незаконній діяльності ОСОБА_5 , систематично отримуючи, від останнього, неправомірну вигоду. Крім того, ОСОБА_5 , має тісні зв`язки з представниками рф, через що, разом з іншими учасниками організоване злочинної групи, використовуючи вказані підприємства вчиняє ряд кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України.

Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 201-4, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 426-1 КК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на прокурора обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Зокрема, цими нормативно-правовими актами передбачено, що до ЄРДР підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Викладене свідчить про наявність у прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов`язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з`ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов`язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов`язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):

- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);

- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.

Разом з тим, заява ОСОБА_4 не містить викладу жодних обставин, які прямо чи опосередковано свідчили б про вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, а також обставин вчинення інших зазначених у ній кримінальних правопорушень, заявником не конкретизовано, які саме дії посадових осіб, на його думку, містять ознаки наведених злочинів.

Твердження скаржника про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень мають абстрактний характер та ґрунтується виключно на припущенні про існування певних фактів, тобто його суб`єктивній оцінці певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, заява ГО «НОН-СТОП» не містить. Тобто ці твердження не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.

Як вже зазначалось, право на участь у судовому засіданні з розгляду скарги є дискреційним, а клопотання про розгляд без участі є проявом засади змагальності. Разом з тим, зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення і скарги (а лише ці матеріали наявні у розпорядженні слідчого судді), переконливо свідчать про скерування заяви до понад 82 органів та юридичних осіб, більше 30 з яких уповноважені внести відомості до ЄРДР. За таких умов, сам по собі факт звернення до слідчого судді і небажання підтримати свою скаргу у судовому засіданні викликають обґрунтований сумнів у тому, що метою звернення зі скаргою є саме реалізація права особи на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Позиція скаржника про безумовний обов`язок посадових осіб прокуратури внести відомості про злочин до ЄРДР ґрунтується на хибному тлумаченні кримінального процесуального закону і не враховує практичні чинники реалізації правоохоронним органом своєї функції.

Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність бездіяльності з боку уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1