Ухвала

від 22.08.2024 по справі 533/605/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.08.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/605/24

Провадження № 1-кп/533/88/24

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

21 серпня 2024 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_4 ,

представника органу пробації - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, складений у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.05.2024 за № 42024172030000047,

УСТАНОВИВ:

27 червня 2024 року до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.05.2024 за № 42024172030000047, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписку обвинуваченої ОСОБА_7 про отримання копій обвинувального акту, цивільного позову від 26.04.2024 та реєстру матеріалів досудового розслідування.

У кримінальному провадженні захист обвинуваченої ОСОБА_7 здійснює захисник - адвокат ОСОБА_6 .

Обвинуваченій під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався.

Потерпілим у кримінальному провадженні є Козельщинська селищна рада, представник потерпілого - ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні. Інші учасники не заперечували.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, установив таке.

Вищезазначене кримінальне провадження підсудне Козельщинському районному суду Полтавської області.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Судом вирішено питання, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Отже суд уважає, що вищезазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Також суд уважає, що з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачену, а також прийняття судового рішення про міру покарання необхідно доручити представнику органу пробації скласти досудову доповідь на обвинувачену ОСОБА_7 .

Крім того, прокурором Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 заявлено цивільний позов в інтересах держави Козельщинської селищної ради про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, шляхом витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 5322082000:00:001:0547 вартістю 133600,00 грн, яка знаходиться в адміністративних межах Козельщинської територіальної громади (реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 2398869453220).

Прокурор просив прийняти цивільний позов до спільного розгляду з матеріалами кримінального провадження.

Представник потерпілого та цивільного позивача в особі Козельщинської селищної ради цивільний позов не підтримав та просив залишити його без розгляду з тих підстав, що прокурор жодного разу не повідомляв раду, що має намір звертатися з таким позовом до суду від імені ради, тобто прокурором не підтверджені підстави для представництва, передбачені законом.

Прокурор підтвердив, що у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо, до звернення до суду, не повідомляв про це Козельщинську селищну раду, адже, на думку прокурора, факт неналежного здійснення радою своїх повноважень є очевидним та підтверджується тим, що Козельщинська селищна рада весь час знала про порушення прав територіальної громади, але жодних заходів щодо відшкодування збитків не вживала.

Захисник та обвинувачена покладалися на розсуд суду.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі № 668/5277/16-к зробив такий висновок: «У статтях 36 та 128 КПК України визначено, що прокурор у кримінальному провадженні наділений правом пред`являти цивільний позов в інтересах держави [4.1.1, 4.1.3].

Реалізація цього права залежить від дотримання прокурором встановлених у законі умов, які стосуються не тільки форми та змісту позовної заяви, а й інших правових факторів. Цими умовами визначено порядок подання цивільного позову і обов`язок суду прийняти позовну заяву, якщо вона відповідає вимогам законодавства. З моменту винесення судом ухвали про призначення судового розгляду кримінального провадження і починається розгляд заявлених прокурором позовних вимог, а до цього (у підготовчому судовому засіданні) відбувається перевірка заяви на відповідність її вимогам законодавства, адже форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. За такого підходу механізм реалізації прокурором права на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні залежить від положень, закріплених у статтях 119, 121, 122 ЦПК України.»

«Підстава цивільного позову прокурора в кримінальному провадженні поділяється на фактичну основу та процесуальні передумови. Фактична основа являє собою комплекс юридично значущих обставин (юридичних фактів), з якими матеріальний закон пов`язує виникнення правовідносин між державою, що зазнала майнової шкоди, та особами, зобов`язаними її відшкодувати (обвинуваченим, цивільним відповідачем), і з яких прокурор виводить свою матеріально-правову вимогу».

Отже, саме у підготовчому провадженні суд має здійснити перевірку цивільного позову у кримінальному провадженні на відповідність вимогам як КПК України, так і ЦПК України.

Здійснюючи перевірку цивільного позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Козельщинської селищної ради, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 3 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України.

Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що: «відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва. Якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, зазначене не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

У даному провадженні, обґрунтовуючи правові підстави свого представництва в суді інтересів держави в особі Козельщинської селищної ради, прокурор у позовній заяві зазначив, що Козельщинська селищна рада, маючи відповідні повноваження, може і повинна, як розпорядник земель комунальної власності, виявляти порушення земельного законодавства та звертатися до суду для відновлення порушених прав та інтересів. У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час передачі у власність фізичній особі земельної ділянки, яка не мала на це права та полягає у фактичному володінні та користуванні відповідачем землею без законних підстав. Натомість Козельщинська селищна рада не вжила жодних заходів щодо відшкодування збитків, завданих незаконними діями обвинуваченої, шляхом витребування з незаконного володіння вказаної земельної ділянки, що призводить до порушення інтересів територіальної громади. На думку прокурора, тим самим уповноважений орган фактично визнає неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави, що свідчить про бездіяльність органу, уповноваженого державою, що і стало підставою для звернення Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області з даним позовом в інтересах держави в особі Козельщинської селищної ради як органу, який є розпорядником спірної земельної ділянки.

Доказів повідомлення Козельщинської селищної ради про намір звернутися від її імені та в її інтересах з позовом до суду у порядку, визначеному ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор не надав. Більш того підтвердив, що таке повідомлення не направлялося.

Представник Козельщинської селищної ради заперечував наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі ради в суді, стверджуючи, що рада належним чином виконує свої повноваження та може і має право самостійно захищати свої права та інтереси громади. Крім того, представник Козельщинської селищної ради стверджував, що Горішньоплавнівський відділ Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області взагалі є неуповноваженим органом прокуратури, адже юрисдикція такої прокуратури не поширюється на територію Козельщинської територіальної громади.

Урахувавши викладене, суд погоджується з доводами представника Козельщинської селищної ради та уважає, що прокурор не підтвердив підстави для представництва у порядку, визначеному законом, а саме частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не повідомивши завчасно перед звернення до суду уповноважений орган в особі Козельщинської селищної ради про намір подати позовну заяву до суду, що позбавляє права прокурора стверджувати про бездіяльність уповноваженого органу. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження та розгляд заявлених прокурором позовних вимог по суті не розпочато, то позовна заява (цивільний позов) підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України, а не залишенню без розгляду.

З цих підстав суд повертає позовну заяву прокурору, що не позбавляє прокурора або належного позивача звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 128, 314-317 КПК України, ст. 56, 185 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині ухвали, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на 11 вересня 2024 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Козельщинського районного суду Полтавської області, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, селище Козельщина, вулиця Остроградського, буд. 75/15.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Позовну заяву (цивільний позов), подану прокурором Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Козельщинської селищної ради про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - повернути прокурору.

Доручити Кременчуцькому районному сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області скласти та подати суду у строк до 10 вересня 2024 року досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити обвинуваченій, що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Копію ухвали вручити особам, які приймають участь у справі.

Копію ухвали надіслати Кременчуцькому районному сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області для виконання.

Здійснити судовий виклик у судове засідання учасників провадження.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що вони відповідно до ст. 317 КПК України мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 22 серпня 2024 року о 13 годині 10 хвилин. Повний текст ухвали не оголошувався у зв`язку з неявкою учасників засідання на оголошення.

Суддя ОСОБА_1