Ухвала

від 19.08.2024 по справі 753/15983/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15983/24

провадження № 1-кс/753/2377/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100020001146 від 23.02.2024 19.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100020001146 від 23.02.2024 року за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100020001146 від 23.02.2024 року за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100020001146 від 23.02.2024 року, що громадянка України ОСОБА_6 здійснила самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні.

Так, статтею 14 Конституції України визначено, що земля с основним національним багатством, яке перебуває від особливою охороною держави.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

В свою чергу, в статті 125 Земельного кодексу України зазначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, в період з 21.05.2021 по 03.09.2021 ОСОБА_6 , в порушення статті 376 Цивільного кодексу України, статтей 26, 35, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», діючи у власних інтересах, маючи умисел на самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, за відсутності відповідного рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у власність чи користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину на земельну ділянку, не маючи державної реєстрації на неї, за відсутності дозвільних документів на проведення будівельних робіт та прийняття закінчених будівництвом об?єктів в експлуатацію, самовільно збудувала об?єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, а саме: тераса 1 літери Б - 32,8 кв.м; тераса 2 літери Б - 33, 0 кв.м; тераса 3 літери Б - 330, 0 кв.м; тераса 4 літери Б - 126, 3 кв.м; тераса 5 літери Б - 61,1 кв.м; нежитлова будівля літ. В - загальна площа приміщень 33, 0 кв.м; нежитлова будівля літ. Г - загальна площа приміщень 32, 5 кв.м; навіс літ. Д - загальна площа 27,2 кв.м. (всього загальною площею 675,9 кв.м.) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:007:0064 по АДРЕСА_1 , що потрапляє в зону обмеження у використанні земельної ділянки 05.01 - водоохоронна зона та 05.02 - прибережна захисна смуга водного об?єкту Срібний Кіл у Дарницькому районі міста Києва та належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Так, ОСОБА_6 в період часу з 21.05.2021 по 03.09.2021 здійснила самовільне будівництво без наявності на те дозвільних документів, на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні по АДРЕСА_1 , яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

12.08.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- документами щодо реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна;

- оглядом вказаних об?єктів нерухомого майна;

- документами отриманими із державних дозвільних органів, установ та організацій;

- іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п?яти років.

В порядку ст. 177 КПК України, встановленні ризики, що підозрювана ОСОБА_6 , може ухилитись від виконання покладених на неї процесуальних обов?язків, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи, що ОСОБА_6 раніше не судима, працевлаштована, сторона обвинувачення приходить до висновку про можливість обрання запобіжного заходу в вигляді особистого зобов?язання.

Органом досудового розслідування та прокурором на даний час не встановлено підстав для застосування інших, більш суворих запобіжних заходів, у зв`язку з чим запобіжний захід у виді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення завдань кримінального провадження на даній стадії кримінального процесу.

На підставі вищевикладеного, слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ашхабад, республіка Туркменістан, українки, громадянки України, раніше не судимої, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його.

У судовому засіданні захисники та підозрювана проти вимог клопотання заперечували, просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання у зв`язку з необґрунтованістю підозри та наявності ризиків, передбачених КПК України.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100020001146 від 23.02.2024 року за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Як вбачається з поданого клопотання, у вчиненні вказаних кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ашхабад, республіка Туркменістан, українка, громадянки України, раніше не судима.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1 КК України обґрунтовується наступними доказами, які зібрані у кримінальному провадженні та долучені до поданого клопотання, зокрема: документами щодо реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна; протоколом огляду земельної ділянки, документами отриманими із державних дозвільних органів, установ та організацій.

Так, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Крім того, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків, вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, наявності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід на застосуванні якого наполягає орган досудового розслідування є необґрунтованим, а обставини зазначені в клопотанні не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, працевлаштована, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись статтями 179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 22.08.2024 о 14:00 год.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_1