Ухвала

від 21.08.2024 по справі 757/36955/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36955/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс», третя особа Акціонерне товариство «Львівська книжкова фабрика «Атлас» про визнання договору суборенди недійсним та повернення сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 19 серпня 2024 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 01 березня 2013 року № 3 вказав, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з частиною першою ст. 19 ЦПК України, cуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини другої ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.п. 1, 15 частини першої ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Так, кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК, де зазначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 42 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 920/50/19, постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 916/2437/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 902/655/19, від 01 червня 2021 року у справі № 910/15940/20, від 07 вересня 2021 року у справі № 918/139/21).

Відповідно до частини першої ст. 128 ГК громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

Отже, фізична особа - підприємець в цивільно-господарських відносинах є різностороннім учасником. Принципи здійснення ним підприємницької діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - фізичною особою.

Таким чином, наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 910/16713/15 та від 17 жовтня 2018 року у справі № 922/2972/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (див. висновки, сформульовані у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 216/181/16-ц).

Вказаний висновок підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 331/5054/15-ц, провадження № 14-164цс19 (ЄДРСРУ № 82316169).

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв`язку із укладенням договору суборенди № 01/07-2023 від 01 липня 2023 року ТзОВ «Євробудсервіс» та ОСОБА_2 як фізичною особою підприємцем, для здійснення суборендарем ОСОБА_2 господарської діяльності, що закріплено у пункті 2.1. цього договору, а тому у відповідності до ст. 20 ГПК України, не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.

З врахуванням наведеного, суті спору, змісту позовних вимог, підстав для звернення до суду з вказаним позовом, а також суб`єктного складу учасників справи, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки вказаний спір необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-19, 186, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс», третя особа Акціонерне товариство «Львівська книжкова фабрика «Атлас» про визнання договору суборенди недійсним та повернення сплачених коштів.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з позовом у порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя І. В. Литвинова