Рішення

від 22.08.2024 по справі 389/370/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.08.2024

ЄУН 389/370/24

Провадження №2/389/91/24

Рішення

іменем України

22 серпня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Знам`янської міської ради Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку дійсним, визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1 07.02.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12.12.2022 між ним та ОСОБА_3 , дійсним, а також визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в рівних частках перебував у спільній частковій власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка є його матір`ю. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_3 шляхом подання заяви нотаріусу. Після цього ОСОБА_3 повідомив, що має намір продати успадковану частку будинку, однак його мати, як співвласник майна, відмовилася від її придбання, а він, в свою чергу, вирішив придбати частину будинку і домовився із ОСОБА_3 про вартістьта всіінші істотніумови договорукупівлі-продажучастини успадкованогоним будинку.За умовами домовленості 12.12.2022 він сплатив ОСОБА_3 обумовлену суму грошей в розмірі 70000 грн, а він, в свою чергу, написав про це розписку та передав належну йому частину будинку, ключі від нього та правовстановлюючі документи, при цьому зобов`язався підготувати документи для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу та підписати такий договір у строк до 01.03.2023. Разом з тим, зобов`язання по передачі йому права власності на частину будинку ОСОБА_3 у встановлений строк не виконав, до травня 2023 року ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини будинку та врешті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадкоємці після його смерті відсутні. Оскільки дані обставини виключають будь-яку можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, тому він вимушений звернутися досуду зданим позовом.

Позивач всудове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Перемот О.Г. подала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Понесені позивачем судові витрати просила віднести на його рахунок.

Представник відповідачав судовезасідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій думку щодо заявлених позовних вимог не висловила.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи та заяви сторін, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці с.Кр.Руда Семенівського району Полтавської області, належала 1/2 частина жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідцотва про право на спадщину за законом від 04.11.1998, зареєстрованого в реєстрі за №1666, а також рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.12.2009 у справі №2-о-146/09.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_4 08.10.2009 склала заповіт, відповідно до якого усі свої права та обов`язки, які їй належать на момент складення цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй в майбутньому, та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати, вона заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_4 . приватним нотаріусомКропивницького районногонотаріального округуКіровоградської областіІванюк Н.В. 29.09.2021 заведена спадкова справа №58/2021, заява про прийняття спадщини надійшла від сина ОСОБА_3 . Інші спадкоємці відсутні.

Відомості щодо отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину після смерті матері в матеріалах спадкової справи відсутні.

Згідно зі ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, що закріплено положеннями ст.1218 ЦК України.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України). Отже, аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Проте, відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Тобто, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_3 з часу її відкриття став власником 1/2 частини жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і тому мав право володіти та користуватися цим майном. Відсутність реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно зумовлює обмеження у праві розпорядження ним.

Відповідно до розписки від 12.12.2022, оригінал якої долучено до матеріалів справи, ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 70000 грн за продаж належної йому 1/2 частини жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку він прийняв у спадок від матері ОСОБА_4 . Зазначеною розпискою ОСОБА_3 зобов`язався підготувати документи та оформити договір у нотаріуса до 01.03.2023.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна сторони уклали в простій письмовій формі, в нотаріальній конторі не посвідчували.

В свою чергу судом встановлено, що АДРЕСА_2 була перейменована на вулицю імені Осадчого рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської Рали народних депутатів №175 від 11.04.1985, а рішенням Знам`янської міської ради №1111 від 29.11.2022 вулиця Осадчого перейменована на вулицю Залізнична.

При цьому, згідно з довідкою №17 від 19.08.2024, наданою в.о.начальника відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Знам`янської міської ради, незважаючи на вищевказані перейменування вулиць, в офіційних документах використовувалася і по даний час використовується як назва АДРЕСА_3 , що не є неправильним чи помилковим. АДРЕСА_2 є однією і тією ж вулицею.

Не виконавши своє зобов`язання щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, що підтверджується актовим записом про смерть №325 від 16.05.2023, складеним Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, заповіти від його імені не посвідчувалися, про що свідчать Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №76313039 від 21.03.2024 та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №76313050 від 21.03.2024.

Доказів того, що спадщина визнана відумерлою, суду не надано, представник відповідача (орган місцевого самоврядування, де розташоване майно) про наявність таких обставин суду не повідомив. Правовстановлюючі документи на 1/2 частину спірного житлового будинку знаходяться у позивача та їх копії долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові (ч.1 ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).

Частиною 1 ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1ст.220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 2статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9 роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210, 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу жилого будинку продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей.

Окремо Верховний Суд вказує, що однією з умов застосування ч.2 ст.220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

У постановах Верховного Суду від 04.03.2019 №665/2266/16-ц, від 22.10.2019 у справі №909/68/18 суд висловив таку позицію: при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати: 1) чому правочин не був нотаріально посвідчений, 2) чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення 3) та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч.2 ст.220 ЦК України. При цьому слід мати на увазі, що ухилення може виражатися як у бездіяльності, так і в активній протидії посвідченню договору. Якщо матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення спірного договору та що така можливість була втрачена, то за таких обставин відсутні передбачені законом підстави для визнання договору дійсним.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.219 ЦК України суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від його волі.

Суд вважає встановленим такі обставини як наявність домовленості між позивачем та ОСОБА_3 , за життя останнього, щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу 1/2 частини жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та повне виконання ними даних умов договору.

При цьому ОСОБА_3 за життя взяв на себе зобов`язання вчинити дії по нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу від 12.12.2022 в строк до 01.03.2023, однак у визначений строк від нотаріального посвідчення договору ухилився та 12.05.2023 помер, спадкоємці після його смерті відсутні, спадщина відумерлою не визнана.

Отже, встановлені обставини дають підстави для висновку, що можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу 1/2 частини спірного житлового будинку позивачем безповоротно втрачено з причин смерті сторони договору, і ця обставина виключає будь-яку можливість такого посвідчення.

Зміст договору купівлі-продажу від 12.12.2022 не суперечить вимогам закону, перешкод для його укладення судом не встановлено. Наявність всіх трьох складових, передбачених ч.2 ст.220 ЦК України, та дотримання умов укладення договорі купівлі-продажу дає підстави для застосування правил цієї норми для визнання договору купівлі-продажу дійсним.

При цьому суд враховує, що судовий захист є єдиним можливим способом для позивача захистити свої права. Натомість, формальний підхід до вирішення спору та позбавлення позивача у такий спосіб захисту свого права унеможливить взагалі вирішення питання про дійсного власника 1/2 частини будинку.

З огляду на викладене та враховуючи, що між позивачем та ОСОБА_3 за життя останнього було досягнуто згоди про всі істотні умови договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, ОСОБА_3 отримав за це грошові кошти, в чому особисто розписався, а позивач в свою чергу повністю розрахувався із ОСОБА_3 та прийняв нерухоме майно, при цьому нотаріальне посвідчення договору не відбулося у зв`язку з ухиленням ОСОБА_3 від здійснення такого і на даний час у зв`язку з його смертю така можливість безповоротно втрачена, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За клопотанням представника позивача, судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.219, 220, 316, 317, 319, 328, 334, 626, 627, 655, 657, 1216-1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.141, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,уродженцем сел.Знам`янка Знам`янськогорайону Кіровоградськоїобласті,право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Знам`янська міська рада Кіровоградської області, місце знаходження: вул.Михайла Грушевського,19, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, 27400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32986436.

Третя особа: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва