Рішення

від 22.08.2024 по справі 344/5769/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5769/24

Провадження № 2-а/344/92/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.,

секретаря Мациборки С.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 17 березня 2024 року відносно нього рядовим поліції Андрейчук Р.І. була винесена постанова серії ЕНА №1679772, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Зі змісту постанови вбачається, що відповідно до оскаржуваної постанови, 17 березня 2024 о 13:08:42 в м.Івано-Франківську по вул.Івасюка, водій керуючи Т3 MERSEDES BENZ G 300D НОМЕР_1 , обладнаними засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки і чим порушив п.2.3в) ПДР. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав викладених у позові.

Від відповідача 11.04.2024 надійшов відзив, де зазначено про безпідставність позову, а також те, що винесена постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, долучено відеодиск, на якому вказані події щодо порушення ПДР позивачем.

Позивач просив задовольнити позов та проводити справу без його участі.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та проводити справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

Судом установлено, що 17 березня 2024 року рядовий поліції Андрейчук Р.І. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1679772, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 17 березня 2024 року о 13:08:42 в м.Івано-Франківську по вул.Івасюка, водій керуючи Т3 MERSEDES BENZ G 300D НОМЕР_1 , обладнаними засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки і чим порушив п.2.3в) ПДР.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно п. 2.3 ПДР водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Як передбачено ч. 5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, як зазначено у відзиві екіпаж УПП області ДПП увікнувши світлові маячки червоного та синього кольору подали сигнал зупинки водію ОСОБА_1 . При зупинці встановлено наявність вказаного у постанові порушення ПДР.

Як вбачається з оглянутого судом відеозапису, екіпаж УПП області, у зв`язку з наявною інформацією про причетність даного водія автомобіля (наявність рішення суду про позбавлення прав водія ТЗ), увімкнувши світлові маячки червоного та синього кольору поав сигнал позивачу про зупинку, після зупинки окрім з`ясування у позивача інших підстав, зокрема наявності судового рішення, було оголошено і про виявлення правопорушення через відсутність факту водія щодо користування ременями безпеки, на що останній підтвердив такий факт, надати пояснення щодо даного правопорушення не зміг.

Звідси, судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч.5 ст.121 КУпАП обґрунтовано належними доказами, з дотриманням процедури розгляду адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позову позивачем та доведеність правомірності та законності оскаржуваної постанови відповідачем.

На підставі вищевикладеного, ст. 19 Конституції України, п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ст. ст. 7-9, ч. 1 ст. 122, ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1679772, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 22.08.2024 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА