Ухвала

від 22.08.2024 по справі 930/2011/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2011/24

№1-кс/930/415/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2024 року

Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю слідчого СВ ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області: ОСОБА_3

з участю прокурора Немирівської окружної прокуратури: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42021022240000073 від 14.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, про накладення арешту на майно та передачу майна в управління для реалізації Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,-

ВСТАНОВИВ:

До Немирівського районного суду звернувся слідчий СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 із клопотанням, яке погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42021022240000073 від 14.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, про накладення арешту на майно та передачу майна в управління для реалізації Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, мотивуючи його тим, що Немирівською окружною прокуратурою здійснювалось вивчення стану дотримання інтересів держави щодо використання земель на території Немирівської ОТГ Вінницького району Вінницької області. В ході здійснення представницької діяльності установлено, що земельні ділянки історико - культурного призначення з кадастровими номерами 0523083800:01:001:0769 площею 11,1629 га, 0523083800:01:001:0744 площею 7,1513 га, 0523083800:02:001:0774 площею 2,4858 га, 0523083800:02:001:0754 площею 7,5 га, 0523080800:01:001:0164 площею 3,8446 га використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в користування вказані ділянки не надавались, орендна плата не сплачувалась. Зазначені обставини свідчать про самовільне зайняття та використання вищевказаних земельних ділянок.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням на даний час не установлена.

Відомості про даний факт внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021022240000073 від 14.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

В подальшому в рамках досудового розслідування встановлено, що на земельній ділянці із кадастровим номером 0523080800:01:001:0164 площею 3,8446 га, наявний посів рослини соняшника яка в свою чергу, відповідно до інформації наданої Управлінням містобудування та архітектури Вінницької ОДА №07-03-2580 від 24.12.2021 року знаходиться в межах території пам`ятки археології національного значення - городище ІХ-ІV ст. до н.е. та занесене до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією національного значення.

У зв`язку з чим 02.08.2024 проведено огляд місця події, в ході якого установлено, що на даній земельні ділянці наявний посів рослин соняшника. Водночас встановлено, що на момент огляду посів не є хаотичний, наявні сліди обробітку, забур`янення незначне, рослини у середньому мають висоту близько 150-190 см. діаметр шапки соняшника близько 10 см.

У свою чергу посів рослини соняшника на земельній ділянці із кадастровим номером 0523080800:01:001:0164 площею 3,8446 га постановою слідчого від 15.07.2024 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, посіви рослин соняшника площею 3,8446 га, який вирощується на земельній ділянці з кадастровим номером 0523080800:01:001:0164 є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021022240000073 від 14.09.2021, про, що винесено відповідну постанову.

Окрім цього, вищезазначені посіви рослин соняшника підпадають під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки підпадають під ознаки зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме: одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Тому є підстави вважати що при не накладенні арешту на посіви рослин соняшника площею 3,8446 га, який вирощується на земельній ділянці з кадастровим номером 0523080800:01:001:0164 існують цілком обґрунтовані ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження зазначеного майна.

Вказане майно є способом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, має доказове значення у кримінальному провадженні, а отже необхідно усунути будь-яку можливість стороннім особам користуватись ним.

Не накладення арешту на зазначене майно призведе до фактично повного знищення слідів кримінального правопорушення, а отже - до неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації. Окрім того в органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначені посіви рослин соняшника є результатом незаконної діяльності.

Згідно з правовою позицією, висловленою у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України регламентовано, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Так, забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна врегульовано у п. 27 вказаного Порядку, де зазначено, що схоронність такого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

При цьому за п. 28 Порядку речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Так, в ході проведення досудового розслідування установлено, що власник посівів соняшника відсутній.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон), АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються до АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. 171-173 цього Кодексу.

Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству У країни з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Такі активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів (абз. 2 ч. 2 ст. 19 Закону).

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Зазначений Закон визначає єдиною підставою для управління активами накладення на них арешту у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 19 Закону) без конкретизації мети такого арешту.

Як передбачено п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону застосований в ст. 19 термін «активи» означає в тому числі майно, на яке накладений арешт у кримінальному провадженні; «управління активами» є діяльністю із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

За таких умов управління АРМА активами (арештованим майном) відповідає завданню арешту такого майна, яке визначене ст. 170 КПК України, а в даному конкретному випадку - запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зазначене в клопотанні майно є активами, на які поширюються вимоги спеціального закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». А управління такими активами шляхом їх реалізації є єдиним законодавчо встановленим способом, спроможнім забезпечити збереження цього майна, чим досягається мета і завдання арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

По суті спосіб збереження майна, що має відповідний статус у кримінальному провадженні, шляхом його передачі в управління уповноваженому органу.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав майно піддається швидкому псуванню; майно швидко втрачає свою вартість; витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою ї х власника, підпис на якій засвідчений нотаріально, нотаріально засвідчена копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.

Реалізація активів відповідно до цього Закону є примусовою реалізацією (примусовим продажем), крім випадків реалізації активів за згодою власника.

Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Слідчий СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Прокурор Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримує та просить його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання слідчого здійснювався у відсутність осіб у володінні і користуванні, яких знаходились вищевказані речі, з метою усунення можливостей їх приховування та знищення, а також забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Суд, беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав для накладення арешту на речові докази, вказані в клопотанні слідчого, з метою збереження їх як речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи, що слідчим у своєму клопотанні доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також, з урахуванням того, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна, а відтак підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 98, 107, 110, 131, 132, 167, 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно та передачу майна в управління для реалізації Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - задовольнити .

Накласти арешт на посів рослини соняшника, який розташований на земельні ділянці із кадастровим номером 0523080800:01:001:0164 площею 3,8446 га з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів шляхом встановлення заборони на вчинення будь-яких дій, пов`язаних зі збиранням врожаю соняшника із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки або без такої, окрім осіб яким зазначене майно передано в управління

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ( м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 , код ЄДРПОУ 41037901) шляхом передачі в управління для реалізації посіви соняшника орієнтовною площею 3,8446 га, які вирощуються на земельній ділянці 0523080800:01:001:0164 у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19,21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення слідчим (дізнавачем) відділу поліції, на якого покладається обов`язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів після її оголошення, а особами, які не були при її оголошенні протягом п`яти днів після отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1