Рішення

від 12.08.2024 по справі 693/119/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 693/119/24

Провадження № 2/946/1955/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Баннікової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Клопот М.П.,

розглянувши у спрощеному судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед технік плюс» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Юнайтед Технік Плюс» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 02.03.2023 року він перерахував кошти у сумі 60000,00 грн. на банківський рахунок ТОВ «Юнайтед Технік Плюс». Директор ТОВ «Юнайтед Технік Плюс», отримавши вищевказану суму, обіцяв укласти договір купівлі-продажу двигуна до вантажного автомобіля або повернути ці кошти, ухилявся від вчинення будь-яких дій. 14.08.2023 року слідчим суддею Жашківського районного суду Черкаської області Шимчиком Р.В. була винесена ухвала про накладення арешту на грошові кошти у сумі 60000,00 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Юнайтед Технік Плюс», із забороною користуватись та розпоряджатись вказаними коштами на вказаному рахунку. На даний час кошти у сумі 60000,00 грн. позивачу не повернуто і ніяких договірних стосунків між ним та відповідачем не було.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 26.01.2024 року вищевказану позовну заяву направлено за підсудністю до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

23.02.2024 року ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області матеріали за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Юнайтед Технік Плюс» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави прийнято до свого провадження та відкрите спрощене провадження у справі.

Представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 надано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності дост.128 ЦПК Україниналежним чином, про причину неприбуття не повідомив та не подав відзив, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1ст.280 ЦПК Україниза відсутності заперечень до того позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.03.2023 року було повідомлено про вчинення кримінального правопорушення, що внесені до ЄРДР за кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст.190 КК України. З короткого викладу обставин вбачається, що до ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали Відділу протидії кіберзлочинам в Черкаській області НПУ за зверненням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом того, що 02.03.2023 року невстановлена особа, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи абонентський номер телефону НОМЕР_1 , у спілкуванні з потеплілим ОСОБА_1 , щодо придбання останнім двигуна до автомобіля, шахрайським шляхом без поставки обумовленого товару, заволоділа надівсланими ним безпосередньо на наданий йому банківський рахунок ТОВ «Юнайтед Технік Плюс» за № НОМЕР_2 грошовими коштами у сумі 60000,00 грн., в результаті чого останньому спричинено матеріальну шкоду на вказану суму (а.с.19).

З виписки/особового рахунку ТОВ «Юнайтед Технік Плюс» за р/р № НОМЕР_2 , надану на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 13.04.2023 року про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювальну законом таємницю, вбачається, що 02.03.2023 року ОСОБА_1 на вказаний рахунок перераховано 60000,00 грн. з призначенням: «За двигун D12C420 повної комплектації ОСОБА_3 » (а.с.29).

За результатами розгляду ухвали слідчого судді Жашківського районного суду черкаської області від 13.04.2023 року, АТ «ПУМБ» повідомив, що зняття або перерахування грошових коштів з рахунку НОМЕР_2 на ім`я ТОВ «Юнайтед Технік Плюс» не відбувалось (а.с.23).

14.08.2023 року слідчим суддею Жашківського районного суду Черкаської області Шимчиком Р.В. була винесена ухвала про накладення арешту на грошові когти в сумі 60000,00 грн., що знаходиться на юанківському рахунку НОМЕР_2 , який відкритий у ПАТ «ПУМБ», із забороною користуватись та розпоряджатись вказаними коштами на вказаному розрахунковому рахунку (а.с.32).

За результатами розгляду ухвали слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 17.08.2023 року АТ «ПУМБ» повідомив, що грошові кошти з рахунку НОМЕР_2 на ім`я ТОВ «Юнайтед Технік Плюс», не відбувалось (а.с.38).

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, иших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що ст. 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Як зазначав Верховний Суд, норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань. Відповідно, якщо суд встановлював наявність між сторонами договору, то визнавав застосування до таких відносин ст. 1212 неправильним (постанова від 14.10.2014 р. у справі №3-129гс14, постанова від 25.02.2015 р. у справі №3-11гс15, постанова від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15 та ін.).

Водночас у постанові ВСУ від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15 суд відзначив, що конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм гл. 83, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише у момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Враховуючи вище зазначене, норми ст. 1212, 1213 ЦК України, застосовуються у таких випадках: зобов`язання між сторонами виникло не на підставі договору; набуття або збереження майна є абсолютною безпідставним; безпідставне збагачення однієї особи через іншу не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Проаналізувавши викладені норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки із матеріалів справи не вбачається наявності між сторонами будь-яких договірних правовідносин, що зумовлювали б перерахування позивачем відповідних коштів відповідачу.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно частини першоїстатті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3статті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд вважає співмірним стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання правової допомоги за вчинені дії у розмірі 4500,00 грн. (а.с.13).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 , 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед технік плюс» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Технік Плюс» (ЄДРПОУ 41981648), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави у розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Технік Плюс» (ЄДРПОУ 41981648), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), грошові кошти за надання правової допомоги у розмірі 4 000,00 ( чотири тисячі) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Технік Плюс» (ЄДРПОУ 41981648), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1221,20 (одна тисяча двісті двадцять одна гривня двадцять копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова