Ухвала

від 21.08.2024 по справі 159/4551/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4551/24

Провадження № 6/159/52/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , в якій просить замінити у виконавчому провадженні по виконанню вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2022 про стягнення солідарно з Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» (далі ДП «Ковельське лісове господарство») та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 258000 грн моральної шкоди, боржника Державне підприємство «Ковельське лісове господарство», яке 28.10.2022 припинило свою діяльність, на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі ДП «Ліси України»).

Належним чином повідомлені учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Їх неявка в силу ч.3 ст.442 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.

Стаття 129-1Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 (п.43).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04) додатково зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Суд встановив, що вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2022 вирішено стягнути солідарно з ДП «Ковельське лісове господарство» та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої їй моральної шкоди 258000 грн. Вирок набрав законної сили 02.11.2022.

01.03.2023 на вимогу заявника ОСОБА_2 судом в частині цивільного позову виданий виконавчий лист (кримінальне провадження №159/4082/20).

За матеріалами справи на час розгляду заяви ДП «Ковельське лісове господарство» припинене шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарства «Ліси України». Останнє є правонаступником реорганізованого підприємства.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №14 від 03.01.2023 затверджений передавальний акт Державного підприємства «Ковельське лісове господарства».

Згідно з частиною п`ятою статті 8Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї з сторін державний (приватний) виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчиненні до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони б були обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідностідо частинип`ятої статті128КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з частиною першою, другою статті 442ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною п`ятою статті 442ЦПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку із заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником проводиться відповідно до положень Закону України«Про виконавчепровадження» та норм ЦПК України.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частина перша статті 104 ЦК України).

Правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37, 38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17).

Статтею 106ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).

Крім того, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, внаслідок злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Питання правонаступництва після реорганізації у листопаді 2023 року Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» було предметом розгляду суду (справа №159/240/24, провадження № 6/159/9/24), який встановив перехід до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» обов`язків щодо виконання вироку суду від 16.02.2022 в частині цивільного позову.

Заміна стягувача не збільшує обсягу відповідальності боржника, а тому така заміна може бути проведена без його згоди.

Ураховуючи наведене, заяву ОСОБА_2 про заміну боржника необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 260, 353, 354, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заявупредставника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити повністю.

Замінити боржника - Державне підприємство «Ковельське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991539) його правонаступником - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) у виконавчому провадженні по виконанню вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2022 у справі у справі № 159/4082/20 (провадження №1-кп/159/42/22) про стягнення солідарно з Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування їй моральної шкоди 258 000 гривень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Заявник (стягувач) ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, адреса: м.Київ, вул. Шота Руставелі, 9а.

Боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст ухвали складений 21.08.2024.

Головуючий Т. В. Денисюк