Справа № 145/641/24
Провадження № 22-ц/801/1698/2024
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.
Доповідач:Рибчинський В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 рокуСправа № 145/641/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г.,
за участі секретаря судового засідання Литвина С.С., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Селянського фермерського господарства "Терра" на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства "Терра" про розірвання договору оренди землі,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій вказує, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2017 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0524585300:02:001:0042 площею 3,4302 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.
До набуття ним права власності земельна ділянка перебувала у власності ОСОБА_3 , яка 20.06.2007 передала її в оренду Селянському фермерському господарству «Терра» терміном на 5 років. В подальшому сторони даного договору додатковою угодою від 10.10.2011 змінили термін дії основного договору з 5 на 15 років та встановили строк виплати орендної плати до 31.12. кожного поточного року оренди.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у зв`язку з чим 27.06.2017 між ним, як її спадкоємцем, та Селянським фермерським господарством «Терра» було укладено додаткову угоду, якою: а) змінено сторону орендодавця; б) встановлено термін закінчення договору 22.06.2027, без зміни строків виплати орендної плати.
В подальшому, за взаємною згодою сторін даний договір було переукладено на нових умовах строком на 12 років змінено строки виплати орендної плати з «до 31 грудня поточного року» за кожен рік оренди на «з 20 жовтня поточного року до 20 березня наступного року» за кожен рік оренди (п. 10 договору оренди від 10.10.2022).
Проте ні до 20 березня 2023 року, ні по даний час орендар орендну плату за 2022 рік йому не сплатив, так само в строк до 20 березня 2024 року не сплатив і орендну плату за 2023 рік, що позбавило його того, на що він розраховував при укладенні договору.
На його думку, такі дії орендаря є підставою для розірвання договору оренди, оскільки:
Просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2022 року, укладений між ним та Селянським фермерським господарством «Терра», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0524585300:02:001:0042 площею 3,4302 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (зараз - територія Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області). Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 16травня 2024року позов задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Селянським фермерським господарством «Терра» (Орендар), предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0524585300:02:001:0042 площею 3,4302 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (зараз - територія Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області).
Не погоджуючись з таким рішенням суду, СФГ "Терра" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник СФГ "Терра" зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано провів аналіз та надав оцінку взаємовідносинам на підставіінших цивільно-правовихугод,по якимвимоги незаявлені,а самепо договоруземельного паювід 20.06.2017року тадодаткових угоддо ньоговід 10.10.2011року тавід 27.06.2017року. які між сторонами існували до договору від 10 жовтня 2022 року.
Так, у відповідності до пункту 10 Договору оренди від 10.10.2022 орендна плата сплачується у розмірі не менше 3 % від грошової оцінки, яка встановлена пунктом 5 договору, що становить 2577,33 грн. в рік і сплачується в грошовій та /або натуральній формі на вибір Позивача за його письмовою заявою та вноситься Позивачем з 20.10 поточного року по 20.03 наступного року.
Скаржник зазначив, що 16.05.2024 у відповідності до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0167 здійснив грошовий переказ на ім`я позивача в сумі 5512 гривень з призначенням платежу - орендна плата за земельну ділянку 0524585300:02:001:0042.
Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1-3,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 20.06.2007передала земельнуділянку зкадастровим номером0524585300:02:001:0042,площею 3,4302га, в оренду Селянському фермерському господарству «Терра» терміном на 5 років. В подальшому сторони даного договору додатковою угодою від 10.10.2011 змінили термін дії основного договору з 5 на 15 років та встановили строк виплати орендної плати до 31.12. кожного поточного року оренди.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у зв`язку з чим 27.06.2017 між ним, як її спадкоємцем, та Селянським фермерським господарством «Терра» було укладено додаткову угоду, якою: а) змінено сторону орендодавця; б) встановлено термін закінчення договору 22.06.2027, без зміни строків виплати орендної плати.
10жовтня 2022року за взаємною згодою сторін даний договір було переукладено на нових умовах строком на 12 років змінено строки виплати орендної плати з «до 31 грудня поточного року» за кожен рік оренди на «з 20 жовтня поточного року до 20 березня наступного року» за кожен рік оренди.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведеносистематичне порушеннявідповідачем умовдоговору оренди,а самете,що орендар СФГ «Терра» орендну плату за 2022 та 2023 роки ОСОБА_2 не сплатив.
З огляду на викладене, районний суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер та тягне за собою припинення договору оренди землі.
В зв`язку з цим, суд вважав, що договір оренди землі 10 жовтня 2022 року, укладений між сторонами, необхідно розірвати.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, установивши, що СФГ «Терра» не виплачувало ОСОБА_2 з 2022 року по 2023 рік своєчасно та систематично орендну плату за земельні ділянки, на підставі укладеного між ними договору про оренду землі від 10 жовтня 2022 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.
Зокрема, такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, за яким підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач визнав факт несплати орендної плати за 2022-2023 роки посилаючись виключно на те, що орендодавець не звертався до СФГ «Терра» із відповідною заявою.
Однак доказів вчинення дій щодооплати орендної плати СФГ«Терра» замісцем проживанняпозивача ненадало. При цьому, впродовж 2016-2021 років орендар своєчасно здійснював виплати орендної плати, проблем із розрахунками за адресою орендодавця не було.
Колегія суддів з урахуванням встановлених по справі обставин відхиляє аргументи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у систематичному порушенні зобов`язань з виплати орендної плати.
Відповідачем не надано доказів того, що орендодавець ОСОБА_2 відмовлявся від прийняттяорендної плати або іншим чином перешкоджав орендарю провести її оплату. Також відсутні докази щодонамагання відповідача провести таку оплату у визначенідоговором строки.
З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022-2023 роки.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду скаржником не надано.
Водночас, як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, воно не підписане суддею.
Відповідно доч.1ст.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: 1)неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; 3)невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ізп.5ч.3статті 376ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме несвоєчасне виконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання, однак з урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку із порушенням норм процесуального права, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Терра" задовольнити частково.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 16травня 2024року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства "Терра" про розірвання договору оренди землі задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Селянським фермерським господарством «Терра» (Орендар), предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0524585300:02:001:0042 площею 3,4302 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (зараз - територія Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області).
Стягнути з Селянського фермерськогогосподарства«Терра» на користь ОСОБА_2 сплаченийним судовийзбір заподання позовноїзаяви урозмірі 1211(однатисяча двістіодинадцять)гривень 20копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та виготовлено 21 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
С.Г. Копаничук
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2024 |
Оприлюднено | 26.08.2024 |
Номер документу | 121155083 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Рибчинський В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні