Постанова

від 19.08.2024 по справі 924/1336/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року Справа № 924/1336/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 (повний текст - 03.05.2024) у справі №924/1336/23 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, м.Волочиськ, Хмельницька область

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м.Хмельницький

2) Відділу культури і туризму Волочиської міської ради, м.Волочиськ, Хмельницька область

про визнання недійсними додаткових угод за №1 від 20.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 05.03.2021, №4 від 07.07.2021, №5 від 08.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 03.11.2021, №8 від 07.12.2021 до договору за №20300206 від 29.12.2020 та стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 203256 грн

за участю представників:

Прокурор - Немкович І.І. (в залі суду);

Волочиської міської ради не з`явився;

ТОВ "Хмельницькенергозбут" - Цимбаляк В.В. (поза межами приміщення суду);

Відділу культури і туризму Волочиської міської ради не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 у справі №924/1336/23 визнано недійсними додаткові угоди №1 від 20.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 05.03.2021, №4 від 07.07.2021, №5 від 08.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 03.11.2021, №8 від 07.12.2021 до договору за №20300206 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Хмельницькенергозбут (код ЄДРПОУ:42035266) та Відділом культури і туризму Волочиської міської ради (код ЄДРПОУ 40208889). Стягнуто з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь Волочиської міської ради кошти за неотриманий товар в сумі 203256 грн. Стягнуто з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь Хмельницької обласної прокуратури 13800,84 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з Відділу культури і туризму Волочиської міської ради на користь Хмельницької обласної прокуратури 10720 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що на день подання тендерної пропозиції відповідачу не було відомо про встановлення АТ «Хмельницькобленерго»: тарифи на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на рівні: для 1 класу напруги - 192,18 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); для 2 класу напруги - 1121,43 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість), оскільки Постанова НКРЕКП №2381 була прийнята лише 09.12.2020, а тому врахувати вищезазначену постанову не було можливості.

Звертає увагу, що аукціон проведено 30.11.2020, ТОВ «Хмельницькенергозбут», тендерна пропозиція була подана 29.11.2020; на день подання тендерної пропозиції та проведення аукціону постанова НКРЕКП за №2381 від 09.12.2020 «Про встановлення тарифів на послугу з розподілу електричної енергії АТ «Хмельницькобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання» прийнята не була та не могла бути врахована при поданні тендерної пропозиції.

Звертає уваги на висновки Північно-західного апеляційного господарського суду у постанові від 08.11.2023 у справі №924/440/23.

Щодо позовних вимог про стягнення коштів за неотриманий товар, апелянт зазначає, що за договором було поставлено 173142 кВт.год. на суму 693247,86 грн, тариф з ПДВ 3.11 (3.11 х 173142 = 538471,62), (693247,86 - 538471,62 = 154776, 24). Виходячи з наведеного вище сума стягнення складає: 154776, 24 грн.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 у справі №924/1336/23 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені частини позовних вимог, щодо визнання недійсною додаткової угоди за №1 від 20.01.2021 до договору за №20300206 від 29.12.2020 та стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 203256,00 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 у справі №924/1336/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2024 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 21.06.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

18.06.2024 до суду від Волочиської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві прокурор, зокрема, зазначає, що постачальником належним чином документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод), оскільки підняття ціни з 01.01.2021 було загальновідомим фактом ще на початку грудня 2020 року.

Можливістю відмовитися від підписання договору Постачальник не скористався, а тому взяв на себе зобов`язання поставляти Замовнику електричну енергію за ціною 2.83 грн за 1 кВт.год.

Упродовж 2021 року за даним договором ТОВ «Хмельницькенергозбут» за поставлену електричну енергію повинно було отримати грошові кошти у сумі 489991,86 грн, відповідно до умов договору з врахуванням додаткових угод, Замовником безпідставно надміру сплачено, а ТОВ «Хмельницькенергозбут» безпідставно збережено, кошти на загальну суму 203256 грн.

На підставі викладеного прокурор просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Хмельницькенергозбут», а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 у справі №924/1336/23 - без змін.

19.06.2024 до суду від Відділу культури і туризму Волочиської міської ради надійшли пояснення у яких зазначає, що вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції та визнає його. Крім цього, Відділ культури і туризму Волочиської міської ради, як відповідач по справі покладається на розсуд суду при розгляді апеляційної скарги іншого відповідача.

Просить взяти до уваги вищевказану позицію по даній справі, а також просить апеляційну скаргу розглядати за відсутності представника відділу культури і туризму Волочиської міської ради, та у разі відкладення розгляду - слухати за відсутності представника і в подальшому.

21.06.2024 до суду від голови Волочиської міської ради надійшли пояснення у яких зазначає, що Волочиська міська рада, як учасник справи, вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції та підтримує його зміст у повному обсязі. Крім цього, Волочиська міська рада цілком підтримує доводи прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити апелянту у її задоволенні.

Просить взяти до уваги вищевказану позицію по даній справі, а також просить апеляційну скаргу розглядати за відсутності представника Волочиської міської ради, та у разі відкладення розгляду - слухати за відсутності представника і в подальшому.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 19.08.2024 з`явився прокурор та представник ТОВ "Хмельницькенергозбут".

Волочиська міська рада та Відділ культури і туризму Волочиської міської ради не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи клопотання про розгляд справи без участі представників, положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду, а також те, що судом належно повідомлено всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні представник ТОВ "Хмельницькенергозбут" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені частини позовних вимог, щодо визнання недійсної додаткової угоди за №1 від 20.01.2021 до договору за №20300206 від 29.12.2020 та стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 203256,00 грн.

Прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Хмельницькенергозбут» залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянт оскаржує рішення в частині позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.01.2021 та зазначає про необхідність перерахування стягнутих з нього коштів, перерахованих за товар, який не отримано.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не оскаржується рішення в частині позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2 від 04.02.2021, №3 від 05.03.2021, №4 від 07.07.2021, №5 від 08.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 03.11.2021, №8 від 07.12.2021.

А тому, з огляду на положення ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваного рішення саме у зазначених вище межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відділом культури і спорту Волочиської міської ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-13-001695-b із закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5) в кількості 247000 кВт*год, очікувана вартість предмета закупівлі - 889200 грн.

Згідно з реєстром тендерних пропозицій 28.11.2020 тендерну пропозицію подало ТОВ „Енергоносії України, 29.11.2020 - ТОВ Хмельницькенергозбут.

Відповідачем-1 було подано лист-згоду з проектом договору та його істотними умовами (від 27.11.2020 №Т-21-1120-79/5), в якому погодився з істотними умовами договору, проект якого наведений у тендерній документації, та підтвердив укладання договору в редакції, запропонованій замовником та гарантував виконання договору на умовах, викладених в проекті договору.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 30.11.2020 ТОВ Енергоносії України як переможець торгів відмовилося від підписання договору про закупівлю, ТОВ „Хмельницькенергозбут визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, встановлені ст.17 ЗУ „Про публічні закупівлі.

29.12.2020 між Відділом культури і туризму Волочиської міської ради (Споживач) та ТОВ „Хмельницькенергозбут(Постачальник) укладено договір №20300206 про постачання електричної енергії споживачу відповідно до п.1.1 якого, останній встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

У п.1.4 договору сторони, керуючись п. 3.2.6 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання Договору на умовах, відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей Договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника, поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2020-11-13-001695-b).

За цим Договором Постачальник продає Споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 року товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 ціна цього Договору становить 700000 грн, в т.ч. ПДВ 116666,67 гривні.

Згідно з п.5.2 договору ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника.

На виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі сторони домовились, що зміна ціни за одиницю Товару та встановлення щомісячної ціни поставки Товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку Товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН). Зміна ціни за одиницю Товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 Договору; не більше, ніж на 10% від Базової ціни за одиницю Товару. При цьому, загальна ціна Договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару (п.5.6, п.п.5.6.1).

При цьому у пп.5.6.2 договору наведено формулу зміни ціни за одиницю товару.

Відповідно до п.5.7 договору у випадку, якщо коливання ціни на ринку Товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно Базової ціни Товар, сторони, керуючись п.5. ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, дійшли згоди, що вартість Товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку. Обрахунок ціни за одиницю Товару на відповідний розрахунковий період, в такому випадку, визначається за формулою визначеною п.5.6. цього Договору.

На виконання п.7 ч.5 ст.41 3акону України Про публічні закупівлі сторони домовились що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість Товару з цим Договором.

У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції (пп.5.8.1 договору).

У пункті 5.8.2 договору вказано, що, додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна Товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці Додатку №1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних, вказаних в подальших додаткових угодах до договору.

Згідно з пп.5.8.3 договору додаткова угода про внесення змін до Договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

У п.5.9 договору зазначено, що зміна ціни за одиницю товару згідно п.п.5.5-5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п.13.1 договору).

Як визначено у п.13.6 договору, істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Невід`ємними частинами цього Договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Заявка на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії - 247000 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 1,17717 грн, тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл, без ПДВ 0,89057 грн, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл, без ПДВ 2036167 грн.

У додатку зазначено, що відповідно до п.5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №1351 від 11.07.2020, та становить 0,29393 грн без ПДВ; відповідно до п.5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 становить 0,89057грн. Оператор системи розподілу АТ „Хмельницькобленерго. Загальна вартість договору 700000 грн з ПДВ.

Також до договору складено додаток №2 - заявку на постачання електричної енергії Споживачу (за відповідними об`єктами електроспоживання).

16.01.2021 відповідач-1 звернувся до Волочиської міської ради із листом де вказав, що у зв`язку із набуттям чинності з 01.01.2021 постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2021 рік", тариф на послуги з розподілу електричної енергії зріс з 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ. Тариф згідно договору від 29.12.2020 №20300206 становив 2,83 грн/кВт*год з ПДВ, після набуття чинності постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 тариф становитиме 3,10 грн/кВт*год з ПДВ. До листа додано проект додаткової угоди.

Додатковою угодою №1 від 20.01.2021 у зв`язку з набуттям з 01.01.2021 чинності постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2021 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ сторони за взаємною згодою, керуючись п.7 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі вирішили викласти в новій редакції додаток №1 до договору. В угоді зазначено, що вона набирає чинності (вважається укладеною) з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору та згідно зі ст.631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.01.2021.

У додатку №1 до договору Комерційна пропозиція Постачальника у редакції вищезазначеної додаткової угоди сторони додатково погодили: кількість товару 225150,46 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 1,17717 грн без ПДВ, тариф на передачу 0,29393 грн без ПДВ, тариф на розподіл 1,12143 грн без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 2,59086 грн без ПДВ.

У додатку зазначено, що відповідно до п.5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №1351 від 11.07.2020, та становить 0,29393 грн без ПДВ; відповідно до п.5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, та становить 1,121143 грн без ПДВ; загальний обсяг 225150,46 кВт/год; загальна вартість договору 700000 грн з ПДВ.

В подальшому, додатковою угодою №2 від 04.02.2021 зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 204682,24 кВт/год та відповідно збільшено ціну за 1 кВт/год до 3,42грн (9,98%), додатковою угодою №3 від 05.03.2021 зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 186091,02 кВт/год та відповідно збільшено ціну за 1 кВт/год до 3,76грн (9,98%), додатковою угодою №4 від 07.07.2021 зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 668776,56 кВт/год та відповідно зменшено ціну за 1 кВт/год до 3,60грн (4,25%), додатковою угодою №5 від 08.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 3,86грн (7,22%), додатковою угодою №6 від 05.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 4,15грн (7,51%), додатковою угодою №7 від 03.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 4,56грн (9,88%), додатковою угодою № 8 від 07.12.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 5,01грн (9,87%).

Згідно актів приймання передачі №1 від 05.02.2021 на суму 87779,60грн, №2 від 05.03.2021 на суму 103150,38грн, №3 від 06.04.2021 на суму 117504,61грн, №4 від 07.05.2021 на суму 79061грн, №5 від 07.06.2021 на суму 17362,44грн, №6 від 06.07.2021 на суму 28675,21грн, №7 від 03.08.2021 на суму 5399,68грн, №8 від 06.09.2021 на суму 5250,85грн, №9 від 05.10.2021 на суму 15056,16грн, №10 від 05.11.2021 на суму 68088,80грн, №11 від 06.12.2021 на суму 77304,41грн, №12 від 30.12.2021 на суму 88659,72грн ТОВ Хмельницькенергозбут поставлено відповідачу-2 - 2173142 кВт електроенергії на загальну суму 693247,86грн.

За отриману електроенергію позивачем сплачено 693247,86грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №21 від 08.02.2021,№47 від 08.02.2021, №28 від 08.02.2021, №57 від 10.03.2021, №105 від 10.03.2021, №63 від 10.03.2021, №80 від 14.04.2021, №146 від 14.04.2021, №93 від 14.04.2021,№107 від 17.05.2021, №180 від 17.05.2021, №120 від 17.05.2021, №135 від 08.06.2021, №223 від 08.06.2021, №147 від 08.06.2021, №175 від 15.07.2021, №284 від 15.07.2021, №169 від 15.07.2021, №197 від 06.08.2021, №326 від 06.08.2021, №185 від 06.08.2021, №230 від 10.09.2021, №387 від 10.09.2021, №218 від 10.09.2021, №245 від 07.10.2021, №180 від 07.10.2021, №415 від 07.10.2021, №237 від 07.10.2021, №270 від 03.11.2021, №472 від 03.11.2021, №266 від 03.11.2021, №479, 298, 229, 523, 299 від 08.12.2021, №№ 318, 562, 322 від 24.12.2021.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Щодо представництва прокурора у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, прокурор з огляду на положення преамбули, ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 4, 26, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 23 Бюджетного кодексу України зазначив, що оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України "Про публічні закупівлі" входить в поняття "інтерес держави". Виконання зобов`язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства, може призвести до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, закріпленим у ст. 5 цього Закону. Натомість правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі позивача - органу, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Тобто враховуючи вищевикладене Волочиська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Волочиської міської ради.

Поряд із цим, Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 і №922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 і №922/1830/19).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Так, стороною договору є Відділ культури і туризму Волочиської міської ради, який є одержувачем бюджетних коштів, закупівля продукції здійснювалась за бюджетні кошти, тому порядок її проведення встановлюється та регулюється вимогами законодавства в сфері публічних закупівель. Відповідно до роз`яснення Міністерства фінансів України, наданих листом від 06.03.2003 № 021-03/6 та Державного казначейства України від 09.03.2006 № 3.4 - 22/498 та від 12.02.2008 №7.1-10/744, якщо спочатку нового бюджетного періоду здійснюються повернення зайвовиплачених в минулих бюджетних періодах коштів, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.ст.3, 23 Бюджетного кодексу України, та вищевказаних роз`яснень, безпідставно отримані ТОВ Хмельницькенергозбут кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути повернуті в бюджет Волочиської міської ради. Оскільки закупівля електричної енергії за Договором здійснювалась за кошти Волочиської міської ради, тому прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах останньої.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор 27.09.2023 звернувся до голови Волочиської міської ради з листом, в якому, повідомивши про порушення ст.41 ЗУ Про публічні закупівлі при укладенні спірних додаткових угод, що потягло за собою безпідставну сплату споживачем бюджетних коштів, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просив надати інформацію щодо намірів ради вжити у судовому порядку заходи стосовно стягнення з відповідача надміру сплачених коштів за договором та визнання недійсними додаткових угод до вказаного договору.

Проте, Волочиська міська рада відповіла, що немає можливості вжити заходів представницького характеру у зв`язку із об`єктивними труднощами щодо використання бюджетних коштів, проте не заперечила проти здійснення прокурором представництва інтересів держави в її особі щодо спірних правовідносин.

З наведеного слідує, що Волочиська міська рада з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, на такі порушення не відреагувала, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжила. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Наведені вище обставини свідчать про неналежне виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

При цьому, у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 22.11.2023), адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.01.2021 до договору №20300206 від 29.12.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Так, згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як встановлено з матеріалів справи, 29.12.2020, за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-11-13-001695-b на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції, поданої згідно процедури закупівлі, між Відділом культи і туризму Волочиської міської ради як споживачем та відповідачем-1 як постачальником укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №20300206, відповідно до якого постачальник продає споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. п. 1.4, 2.1 договору).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України та ст.180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно з ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22, виходячи з положень ст.ст.334, 628, 629, 632, 651, 652, 653, 655 ЦК України, ст. 189 ГК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зазначила, що із системного тлумачення наведених норм вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

У постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №908/653/22 зазначено, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Колегія суддів констатує, що станом на момент підписання договору про закупівлю від 29.12.2020 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

20.01.2021 сторони договору уклали до нього додаткову угоду №1 якою у зв`язку з набуттям з 01.01.2021 чинності постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2021 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ за взаємною згодою, керуючись п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі вирішили викласти в новій редакції додаток №1 до договору. В угоді зазначено, що вона набирає чинності (вважається укладеною) з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору та згідно зі ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.01.2021. У додатку №1 до договору Комерційна пропозиція Постачальника у редакції вищезазначеної додаткової угоди сторони додатково погодили: кількість товару 225150,46 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 1,17717 грн без ПДВ, тариф на передачу 0,29393 грн без ПДВ, тариф на розподіл 1,12143 грн без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 2,59086 грн без ПДВ.

Колегія суддів приймає до уваги, що за змістом ч.ч.2, 3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як зазначено вище, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди №1 від 20.01.2021, якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Поряд із цим у п.5.8 договору сторони передбачили, що на виконання п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.7, ч.5 ст.33, ч.4 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пп.5.8.1 договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції.

З системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.

Необхідність внесення у порядку п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" змін до договору додатковою угодою №1 від 20.01.2021 мотивована набуттям з 01.01.2021 чинності постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії АТ „Хмельницькобленерго на 2021 рік" і зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ. При цьому обсяг постачання електричної енергії зменшено з 247000 кВт*год до 225150,46 кВт*год.

Тендерна пропозиція ТОВ „Хмельницькенергозбут подана 29.11.2020; розкриття тендерних пропозицій згідно протоколу здійснено 30.11.2020; 17.12.2020 визначено переможцем закупівлі пропозицію ТОВ „Хмельницькенергозбут.

В подальшому, 29.12.2020 між сторонами укладено договір на постачання електричної енергії споживачу №20300206, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 247000 кВт/год на загальну суму 700000грн за ціною 2,83 за кВт/год.

З наведеного слідує, що на момент укладення із відповідачем-1 договору постачання електроенергії постанова НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 щодо тарифу на послуги з розподілу електричної енергії уже була прийнята, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2021 рік), з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості ТОВ „Хмельницькенергозбут мало можливість відмовитись від підписання договору на підставі п.3 ч.1 ст.31 ЗУ „Про публічні закупівлі як збиткового.

Зважаючи на викладене, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи ТОВ „Хмельницькенергозбут про те, що договір укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, адже поставка товару передбачалась не на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, що мало місце у 2020 році, а на 2021 рік.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, підписавши договір про постачання електричної енергії від 29.12.2020, ТОВ „Хмельницькенергозбут взяло на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору - з урахуванням постанов НКРЕКП №1351 від 11.07.2020 та №2353 від 09.12.2020, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі. Такі гарантії відповідачем надано у листі-згоді з проектом договору та його істотними умовами.

З огляду на викладене , додаткова угода №1 від 20.01.2021 була укладена з порушенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду й на те, що зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце ще до підписання договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020, а тому постанова НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору. При цьому, тариф на передачу та тариф на розподіл електричної енергії є складовою ціни товару як істотної умови договору.

У контексті наведеного судом звертається увага, що відповідачем-1 не поставлено жодної одиниці товару за ціною, яка була визначена за результатами проведеної процедури закупівлі та закріплена сторонами при укладенні договору.

З урахуванням наведеного, оскільки зміна тарифів на послуги з розподілу електричної енергії мала місце та була відома відповідачу-1 до укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 набрання чинності постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №1 від 20.01.2021 укладена з порушенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною.

Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 203256 грн коштів, перерахованих за товар який не отримано, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Як було встановлено, відповідач-1 поставив, а відповідач-2 отримав та оплатив електричну енергію в загальному обсязі 173142 кВт/год на загальну суму 693247,86 грн.

Згідно з приписами ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Зважаючи на недійсність оспорених додаткових угод щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч.1 ст.216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком №1 "Комерційна пропозиція постачальника" в редакції основного договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 2,36167 грн без ПДВ, відповідно, 2,834004 грн з ПДВ.

Таким чином, за 173142 кВт/год отриманої Відділом культури і туризму Волочиської міської ради електричної енергії за договором від 29.12.2020 останній зобов`язаний був сплатити відповідачу-1 кошти в сумі 489991,86 грн (173142 кВт/год * 2,83 грн).

Отже, оскільки прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення 203256,00 грн коштів, тобто в можливих межах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача-1 203256,00 грн у повному обсязі.

З огляду на залишення без змін рішення в частині визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.01.2021 до договору за №20300206 від 29.12.2020, вказана вище сума не підлягає перерахунку.

Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст.670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 у справі №924/1336/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 21.08.2024

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.