Рішення

від 30.07.2024 по справі 916/2932/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/2932/21(916/5112/23)Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Скогутовському І.П.

дослідивши матеріали справи

За позовом: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46; код ЄДРПОУ 38981171),

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 від 13.10.2015 р.),

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: 1). Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ІНФОСИСТЕМИ" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 4; код ЄДРПОУ 39210567). 2). Центральна базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 40-А; код ЄДРПОУ 14323014). 3). Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 42; ЄДРПОУ 31958324),

про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення 5 910 245, 41 грн.

За участю:

від Позивача: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" арбітражна керуюча Юрченко О.М.;

Відповідач: Сербін Ю.С.;

від Відповідача: адвокат Дорошенко Є.В.;

від Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України

Кулик С.О.

Суть спору.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" звернулась до господарського суду із позовною заявою про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" та стягнення з нього 5 910 245,41 грн.

Процесуальні дії Суду.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2023р. відкрито провадження у справі №916/5112/23 за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" до відповідача ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення 5 910 245, 41 грн. Справу постановлено розглядати у межах справи №916/2932/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" за правилами загального позовного провадження із присвоєнням справі №916/2932/21(916/5112/23). До участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ІНФОСИСТЕМИ", Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ".

Підготовчі засідання у справі були призначенні на 17.01.2024р., 21.02.2024р., 06.03.2024р., 05.04.2024р.

05.04.2024 р. у судовому засіданні, господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на "22" травня 2024 р. об 11:00 год., про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 р. справу №916/2932/21(916/5112/23) призначено до розгляду по суті на "17" червня 2024 р. о 15:30 год., про що повідомити учасників справи.

17.06.2024 р. у зв`язку з неявкою у судове засідання Позивача, господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи №916/2932/21(916/5112/23) по суті до "30" липня 2024 р. до 12:10 год., про що зазначено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін господарським судом встановлено наступне.

Позиції сторін у справі.

Позивач, керуючись положеннями ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства звернулась до господарського суду із заявою про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД". Розмір вимог до Відповідача Позивачем визначено у розмірі 5 910 245, 41 грн., що становить різницю між розміром вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД", визнаних у справі №916/2932/21 та вартістю майна Боржника, яке було продано на аукціоні.

Підставою для звернення до суду із відповідною заявою є недостатність ліквідаційної маси Боржника для погашення заборгованості перед кредиторами.

В обґрунтуванні вищевказаної заяви Ліквідатор посилається на результати проведених нею аналізів фінансового - господарського стану банкрута щодо інвестиційного положення та положення на товарному ринку боржника від 2022р. та 2023р. За результатами аналізу 2022р. арбітражна керуюча встановила наявність ознак дій з доведення до банкрутства. У аналізі від 2023р. Ліквідатор також дійшла висновку про те, що підприємство має ознаки дій з доведення до банкрутства. На думку арбітражної керуючої Юрченко О.М., відповідальною особою за доведення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" до банкрутства є власник підприємства ОСОБА_1 .

Ліквідатор вважає, що ОСОБА_1 в період за 2020 по 2021 рік діяв на шкоду інтересам кредиторів, шляхом відчуження задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів та зменшення штату працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛЖИЛБУД».

ОСОБА_1 у відзиві на заяву Ліквідатора Банкрута про притягнення його до субсидіарної відповідальності зазначив, що не погоджується з доводами арбітражної керуючої Юрченко О.С., вважає їх безпідставними та не підтвердженими належними та допустимими доказами у зв`язку із чим, просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви у повному обсязі.

Інші учасники справи письмових пояснень по суті спору до господарського суду не надали.

Обставини справи встановлені судом.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Тлумачення положень частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку належить до об`єктивної сторони цього правопорушення за відсутності якого покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб унеможливлюється.

Таким чином, розглядуючи заяву Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛЖИЛБУД» господарському суду належить дослідити та надати оцінку доводам та доказам Позивача стосовно наявності чи відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та настанням негативних для боржника наслідків, а саме неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів.

Згідно ухвал господарського суду Одеської області від 07.09.2022р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106225850, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106225846, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106225844) загальний розмір вимог кредиторів у справі №916/2932/21 складає 6 242 757,62 грн.

Згідно протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230814-9841 від 25.08.2023р. ціна продажу лоту склала 332 512,21 грн. (а.с.9-10 том 11 справи №916/2932/21).

Таким чином, розмір субсидіарної відповідальності розрахований як різниця між загальним розміром вимог кредиторів та ціною реалізованої ліквідаційної маси, у сумі 5 910 245,41 грн.

13.09.2022р. ліквідатором ТОВ «ПОДОЛЖИЛБУД» згідно вимог ч.3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства був проведений аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку з урахуванням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства(т.1 а.с.126-160), затверджених наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006р. зі змінами.

Показники, що характеризують фінансовий стан ТОВ «ПОДОЛЖИЛБУД», було досліджено за період 2019 перший квартал 2021р.

Згідно наданих Позивачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.04.2020р. та 01.06.2021р. засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛЖИЛБУД» був ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 208-213).

03.06.2021р. ОСОБА_1 права на частку у статутному капіталі ТОВ «ПОДОЛЖИЛБУД» були відчужені, що підтверджуються актом приймання-передачі частки.

З вказано вбачається, що Відповідач був засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛЖИЛБУД» протягом другої половини з проаналізованого ліквідатором періоду. На початку аналізованого періоду згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.01.2019р. кінцевим бенефіціаром та засновником (учасником) ТОВ «ПОДОЛЖИЛБУД» була ОСОБА_2 . Відомостей про реєстрацію зміни засновника і бенефіціарного власника до 09.04.2020р. Позивач Суду не надала. Тому дослідженню підлягають фактичні обставини щодо дій/бездіяльності ОСОБА_1 , які спричинили негативні для Позивача наслідки, саме у зазначений період.

За результатами проаналізованих документів ліквідатором зроблено наступні висновки:

-коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, що на кожну гривню його зобов`язань в 2019 році припадало 094 грн, в 2020 році припадало 0,80 грн. оборотних активів, а в 2021 року 0,67 грн. На підприємстві кількість оборотних коштів для погашення своїх боргів та значення цього показника не приблизилося до його граничної величини 1,5;

-коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2019 рік значення коефіцієнту складало 0,21, в 2020 році складало 0,02, а в 2021 році 0, що значно нижче нормативного значення 0,6-0,8;

-коефіцієнт покриття запасів за 2019 рік значення коефіцієнту складало 0,57, в 2020 році складало 0,87, а в 2021році 0,63, що значно нижче нормативного значення >1;

-коефіцієнт фінансової автономії за 2019 рік значення коефіцієнту складало 0,06, в 2020 році складало 0,11, а в 2021 році 0,13, що значно нижче нормативного значення 0,5;

-коефіцієнт фінансової залежності в 2019 році складав 15,44, в 2020 році складав 8,71, а в 2021 році 7,85 при нормативному значенні 2;

-коефіцієнт концентрації власного капіталу в 2019 році складав 0,06, в 2020 році складав 0,11, а в 2021 році складав 0,13 при нормативному значенні >0,5;

-коефіцієнт концентрації позикового капіталу в 2019 році складав 0,94 в 2020 році складав 0,89, а в 2021році складав 0,87 при нормативному значенні

-коефіцієнт Бівера в 2019 році складав 0,09, в 2020 році складав 0,05, а в 2021 році складав 0,01 при нормативному значенні >0,2;

-рентабельність основної діяльності в 2019 році складала 2,04, в 2020 році складала 0,38, а в 2021 році складала 0,56. Рентабельність сукупного капіталу в 2019 році складала 0,10, в 2020 році складала 0,03, та в 2021 році складала 0,01.

Суд враховує, що аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку, здійснений у межах справи про банкрутство такого підприємства, не є самостійним доказом щодо його фінансово-господарської діяльності, а має інформаційно-аналітичний характер та ґрунтується на інших документах статистичної звітності та поточної діяльності.

З огляду на зазначене, Позивач дійшовши до висновків, які дають правові підстави для притягнення Відповідача до субсидіарної відповідальності, повинен надати Суду докази на підтвердження своїх висновків.

Проте, в аналізі фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку станом на 13.09.2022р. не відображено показників, які аналізуються саме за період, протягом якого Відповідач перебував у статусі засновника та кінцевого бенефіціарного власника. Також, Позивачем не надано інших доказів статистичної звітності та/або поточної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛЖИЛБУД», які свідчать про здійснення саме Відповідачем:

- підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів;

- необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна;

- прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;

- зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства;

- штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості;

- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (особлива увага приділяється договорам відчуження майна або оренди майна, зокрема перевіряється відповідність ціни реалізації ринковій та наявність дозволу на вказані операції органу, уповноваженого управляти майном);

- продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перепрофілювання або запуску нового виробництва; продаж товарних

залишків (сезонної продукції) у зв`язку із закінченням сезону тощо);

- у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності;

- необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.

Крім того, у вказаному звіті ліквідатором Позивача встановлено, що ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства на підприємстві не виявлено. Забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами (відношення суми активів боржника до суми його зобов`язань) показують, що підприємство мало активи, що перебільшують зобов`язання (значення коефіцієнтів від 1,13 на початок періоду до 1,15 на кінець періоду, що аналізується). Забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами (відношення оборотних активів до суми зобов`язань боржника) показують, що підприємство мало оборотні активи, що перебільшують зобов`язання (значення коефіцієнтів від 1,10 на початок періоду до 1,13 на кінець періоду, що аналізується). Розмір чистих активів (різниця між сумою активів підприємства та його зобов`язанням) мали значення від 1055,00 до 1019,00 грн. Це показує, що вартість активів перевищує розмір зобов`язань.

Оскільки з урахуванням даних показників статистичної звітності ліквідатор Позивача зазначає, що все вищезазначене дає підстави вважати, що підприємство має ознаки дій з доведення до банкрутства, то ліквідатор мав встановити період виникнення неплатоспроможності Позивача та характер зобов`язань Позивача, які перевищили його актив на кінець аналізованого періоду, однак були меншими на початку аналізованого періоду.

Наявними у матеріалах справи про банкрутство документами підтверджено наступні боргові зобов`язання Позивача:

1) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ІНФОСИСТЕМИ":

- з обставин, встановлених у рішенні Господарського суду м. Києва від 05.02.2021р. №910/11023/20 вбачається, що Боржник не здійснив оплату вартості постановленого товару за Договором поставки №100620019/01 від 10.06.2019р. за видатковою накладною №588 від 02.09.2019р. у сумі 97 834, 00 грн., за видатковою накладною №126 від 04.05.2020р. у сумі 860 000, 00 грн., за накладною №127 від 06.05.2020р. на сум 361 788, 00 грн. Судом встановлено, що Боржник зобов`язаний був оплати вартість поставленого товару у момент його отримання. Зазначеним рішення суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інфосистеми" заборгованість у сумі 1 319 622 грн., пеню у розмірі 14 101, 13 грн., 3% річних у розмірі 10 236, 79 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 385, 72 грн. та судовий збір у розмірі 20 300, 05 грн.

- з обставин, встановлених у рішенні Господарського суду м. Києва від 23.11.2020р. №910/11020/20 вбачається, що 23.05.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські інфосистеми (субпідрядник) укладено Договір будівельного підряду № 23/05.

За умовами п. 4.4 Договору оплата виконаних робіт субпідрядника здійснюється підрядником помісячно, у разі своєчасного отримання коштів від замовник, протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт ф. КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 за відповідний календарний місяць), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника за мінусом вартості матеріальних ресурсів, поставлених підрядником та сум сплаченого авансу.

Пунктом 6.1.6 зазначеного Договору встановлено, що підрядник зобов`язується забезпечити своєчасну оплату фактично виконаних субпідрядником робіт відповідно до умов Договору та у разі своєчасного отримання коштів від замовника.

Господарським судом м. Києва було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Українські інфосистеми виконано роботи загальною вартістю 3 531 595, 56 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю Подолжилбуд прийнято такі роботи, що підтверджується також Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2019 року від 16.08.2019 на суму 173356,88 грн., № 2 за вересень 2019 року від 02.09.2019 на суму 241 762,61 грн., № 3 за вересень 2019 року від 02.09.2019 на суму 5 805,71 грн., № 4 за грудень 2019 року від 02.12.2019 на суму 265 193,15 грн., № 5 за грудень 2019 року від 20.122019 на суму 285 935,58 грн., № 6 за грудень 2019 року від 20.12.2019 на суму 145 907,15 грн., № 7 за грудень 2019 року від 20.12.2019 на суму 8 026,31 грн., Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року на суму 226 362,56 грн., за вересень 2019 року на суму 2 432 492,63 грн., за грудень 2019 року на суму 576 206,84 грн., за грудень 2019 року на суму 296 533,53 грн., Актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт № 1 за серпень 2019 року на суму 53 005,68 грн., № 2 за вересень 2019 року на суму 2 184 924,31 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" частково оплатило Товариству з обмеженою відповідальністю Українські інфосистеми вартість виконаних робіт за Договором будівельного підряду № 23/05 від 23.05.2019р. на суму 3 076 811, 56 грн.

Також судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю Українські інфосистеми послуги генерального підряду на суму 109 257, 41 грн., що підтверджується складеними сторонами та підписаними без зауважень Актами надання послуг № 31 від 16.08.2019 на суму 15 602,12 грн., № 39 від 02.09.2019 на суму 15 108,65 грн., № 83 від 02.12.2019 на суму 51 858,61 грн., № 105 від 20.12.2019 на суму 25 681,54 грн., № 106 від 20.12.2019 на суму 1 006,49 грн.

З вказано вбачається, що Позивач протягом 2019-2020р.р. здійснював активну господарську діяльність надавав послуги, оплачував поточні зобов`язання.

2) перед Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2022р. у справі №916/2932/21 визнано конкурсні грошові вимоги Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" у сумі 1 936 821, 45 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, 1 770 045, 69 грн., що підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 4 962, 00 грн. (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

При розгляді заяви вказаного кредитора господарським судом було встановлено, що 02.10.2020р. за результатами процедури закупівлі між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОДОЛЖИЛБУД (Підрядник) було укладено договір підряду на капітальне будівництво № 217.

Під час експлуатації об`єкта будівництва Заявником булло виявлено ряд недоліків у якості виконаних Підрядником робіт, які засвідчені дефектними актами №1 від 03.06.2021р., №2 від 17.08.2021р. та № 3 від 18.10.2021. З огляду на те, що Боржником не було здійснено заходів для усунення недоліків, визначених дефектними актами, Заявником, для усування таких недоліків був змушений залучити третіх осіб.

У зв`язку із залучення до усунення недоліків (дефектів) третіх осіб Заявником понесено збитки у розмірі 1 936 949,61 грн., що підтверджено наданими до матеріалів справи експертними висновками, Договорами підряду на капітальне будівництво №403 від 22.11.2021р. та №495 від 20.12.2021р. та платіжними дорученнями, що підтверджують оплату виконаних робіт за цими Договорами.

Також судом визнано заявлені Кредитором штрафні санкції у сумі 1 770 045, 69 грн., що складаються з: штрафу за не усунення недоліків за Дефектним актом №1 у розмірі 460 893, 80 грн., штрафу за нез`явлення для складання Дефектного акту №2 у розмірі 460 893, 80 грн., штрафу за нез`явлення для складання Дефектного акту №3 у розмірі 460 893, 80 грн. та штрафу за неякісно виконані роботи у сумі 387 364, 29 грн. (20% вартості робіт за усунення недоліків (дефектів) якості робіт виконаних третьою особою).

З вказаного вбачається, що зобов`язання перед вказаним кредитором виникли не з запозичених коштів, або неоплачених товарів, а у результаті здійснення господарської діяльності як збитки та штрафні санкції за неякісно надані послуги.

3) перед Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ":

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2021р. у справі №910/19134/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДОЛЖИЛБУД (комітент) на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ (комісіонер) заборгованість за договором комісії на придбання товарів № 120/16-28к від 09.09.2016р. у розмірі 593 246, 83 грн., збитки у розмірі 39 295, 01 грн., що понесені Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ" за рішенням суду у справ № 910/9450/20, які має відшкодувати відповідач пропорційно частині, що пов`язана із виконанням договору комісії на придбання товарів № 120/16-28к 09.09.2016р. та судові витрати 9 488, 13 грн.

При розгляді вказаної справи, Господарським судом м. Києва було встановлено, Комісіонером виконано умови договору та поставлено товар за цими Специфікаціями на загальну суму 2 193 246, 83 грн., що підтверджується звітами комісіонера за листопад 2018 року, грудень 2018 року та січень 2019 року. У 2018р. Комітент оплатив послуги комісіонера у загальній сумі 1 600 000, 00 грн. З наведеного слідує, що за Товариством з обмеженою відповідальністю ПОДОЛЖИЛБУД обліковується заборгованість перед Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ у розмірі 593 246, 83 грн. (2 193 246, 83 грн. - 1 600 000, 00 грн.).

Разом з тим, Господарським судом м. Києва було встановлено, що умовами договору комісії на придбання товарів № 120/16-28к від 09.09.2016р. не передбачено конкретного строку для компенсування комісіонеру витрат, пов`язаних з виконанням договору комісії.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, посилання на яку зроблено у рішенні Господарського суду м. Києва, строком виконання грошового зобов`язання за вищевказаним Договором є дата звернення Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ до Господарського суду м. Києва з позовною заявою.

З відкритих джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, господарським судом встановлено, що датою звернення Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ до Господарського суду м. Києва є 02.12.2020р.

З огляду на зазначене, до вказано строку заборгованість перед даним кредитором у Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДОЛЖИЛБУД не обліковувалась. А часткове виконання зобов`язань по договору було здійснено у 2018 році.

Вищезазначені обставини підстав виникнення та структури кредиторських вимог не були проаналізовані ліквідатором Товариством з обмеженою відповідальністю ПОДОЛЖИЛБУД.

Зокрема, Позивач посилається на обставини відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛЖИЛБУД» транспортних засобів (KRONE SDP 24, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , КАМАЗ 55111, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , КРАЗ 65101, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , SCANIA P114 GA4X2NA34, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , MAЗ 5337, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_6 , MERCEDESBENZ 814, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 ) 08.02.2018р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 7», засновником якого обліковувався Відповідач.

Проте не наводить обставин збитковості даних угод або інших обставин, які можуть тлумачитись на шкоду Позивача.

Твердження Позивач, що правочини, які були укладені між ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 7» та ТОВ «ПОДОЛЖИЛБУД» можна вважати такими, що використовувалися даними учасника для уникнення сплати заборгованості та виконання судового рішення, спростовуються фактичними обставинами справи, а саме:

- виникнення заборгованостей перед кредиторами Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ІНФОСИСТЕМИ" та Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України у 2019 та 2021 роках відповідно, тобто після укладання договорів купівля-продажу автотранспорту (08.02.2018р.);

- частковою оплатою у 2018 році заборгованості у сумі 1 600 000, 00 грн. перед Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ;

- доказами оплатності вказаних договорів, наданих в межах справи №916/2932/21(910/18149/21), та не спростованих Позивачем за результатами виконання повноважень ліквідатора у справі щодо дослідження руху грошових коштів банкрута за сумнівний період.

Заслуговують на увагу доводи Відповідача, що чинне законодавство України не містить заборони щодо укладення договорів між афілійованими юридичними особами; вказаний договір сторонами або іншими зацікавленими особами не оспорювався та фіктивним в порядку, визначеному законом, не визнавався. Підставою для ухвалення рішення про відчуження основних засобів слугувала виробнича необхідність концентрації обліку, обслуговування, зберігання, ремонту, закупівлі запасних частин та матеріалів за однією компанією, так як це забезпечувало оперативність у вирішенні цих завдань, знижувало затрати з обслуговування техніки та її зберігання. Тому таке рішення могло бути раціональним та економічно вигідним. Про реальність здійснення вказаної господарської операції свідчить факт повного здійснення розрахунку за договором купівлі-продажу №2109/1 від 21.09.2018 року, відображення її в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Подолжилбуд» та ТОВ «Будівельник 7», сплата всіх податкових платежів.

Також під час дослідження доказів у справі не знайшли підтвердження доводи Позивача про те, що у 2019-2021 роках було допущено отримання збитків (код рядку 2300 Ф2 Звіт про фінансові результати) 2019 рік -387 тис.грн; 2020 рік -43 тис.грн та 2021 рік -8 тис.грн., що свідчить про негативні дії керівництва.

У Звітах про фінансові результати за 2019, 2020 та 1 квартал 2021 року відображені наступні фінансові результати діяльності ТОВ «Подолжилбуд» (код рядку 2350 Ф2 Звіту про фінансові результати за відповідний період):

на 31.12.2019 року чистий прибуток - 1760 тис.грн;

на 31.12.2020 року чистий прибуток - 198 тис.грн.;

на кінець 1 кварталу 2021р. чистий прибуток - 36 тис.грн.

Згідно Звітів про фінансові результати за 2019, 2020 та 1 квартал 2021 року, на які посилається ліквідатор, збитки у ТОВ «Подолжилбуд» відсутні.

Стаття «Витрати (дохід) з податку на прибуток» (код рядку 2300 Ф2 Звіту про фінансові результати) відображає суму нарахованого за звітний період податку на прибуток, тобто свідчить про отримання прибутку, так як податок на прибуток нараховується з отриманого прибутку. При отриманні збитку відсутня база для нарахування податку на прибуток. Відповідно у звіті в рядку 2300 Ф2 мав бути відображений показник 0.

Доводи Позивача про безпідставність скорочення штату працівників Боржника господарський Суд також оцінює критично, оскілки Позивачем до суду не надано доказів того, що скорочення працівників Боржника відбулось у той час, коли Відповідач був учасником Товариства і, що таке скорочення відбулось за його ініціативи.

Доводи Відповідача про зменшення чистого прибутку та погіршення інших фінансово-економічних показників в 2020 році, на які вплинули об`єктивні фактори, пов`язані з піком епідемії коронавірусу COVID-19 в Україні та встановленням Кабінетом Міністрів України жорстких карантинних обмежень та заборони залізничного, авіа-та автобусного міжміських та міжобласних пасажирських перевезень, а також робота метрополітенів тощо, не є об`єктивно неприйнятними.

Відповідач зазначає, що відповідно ці обставини сповільнили та ускладнили поставку будматеріалів, залучення робочої сили для виконання будівельних робіт на об`єктах, підвищили собівартість будівельних робіт, що мало наслідком зниження розміру чистого прибутку. Скорочення основних витрат є одним із способів стабілізації фінансового стану підприємства в умовах кризового стану в економіці чи окремих галузях, сезонних коливань (а будівництво є саме такою галуззю), наявності форс-мажорних обставин (епідемій, стихійних лих тощо), а в деяких випадках є одним зі способів підвищення прибутковості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та наявністю економічних ознак доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД".

Також, Позивачем не обґрунтовано подання до Суду доказів про те, що ОСОБА_2 станом на 01.01.2019 року була кінцевим бенефіціаром та засновником (учасником) ТОВ «ПОДОЛЖИЛБУД» та дружиною ОСОБА_1 (ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/567/21 від 27.05.2021р.), оскільки вимог до ОСОБА_2 у межах даної справи ліквідатор не заявляла.

У зв`язку із зазначеним вище, господарський суд відмовляє у задоволенні позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" та стягнення з нього 5 910 245, 41 грн.

Керуючись ст.ст. 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2024р.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ліквідатору ТОВ "ПОДОЛЖИЛБУД" арбітражній керуючій Юрченко О.М.; ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ІНФОСИСТЕМИ"; Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ; Центральній базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України; представнику ОСОБА_1 адвокату Дорошенко Ю.В.

Суддя С.І. Райчева