Ухвала

від 21.08.2024 по справі 916/3621/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"21" серпня 2024 р.м. Одеса № 916/3621/24

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№3700/24 від 16.08.2024)

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» (вул. Мала Арнаутська, № 89/91, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 33215824)

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» (вул. Армійська, № 8-Б, офіс 9, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 30199632)

про стягнення 47 482,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас», в якій просить суд стягнути з відповідача 47482,50 грн заборгованості, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як власником нежилих приміщень у будинку №89/91 по вулиці Мала Арнаутська в м. Одеса, зобов`язань зі своєчасної та повної сплати наданих позивачем у період з 01.04.2018 по 31.07.2024 житлово-комунальних послуг.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3222-IX, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України, які передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

У відповідності до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

При цьому, зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього, зокрема такі, як залишення позовної заяви без руху, залишення заяви/клопотання без розгляду.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, в редакції від 18.10.2023, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

При цьому, в абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України зазначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із кодом ЄДРПОУ 33215824 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 3157142, сформованою за відповідним запитом суду.

Так, у поданій до суду позовній заяві, яка підписана адвокатом Савицьким А.Я. вказано, що останній зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС.

Проте, виходячи із наведених вище положень частини 6 статті 6 ГПК України, незалежно від того чи зареєстрував адвокат, який представляє відповідну юридичну особу свій електронний кабінет в ЄСІТС, така юридична особа зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС (аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 910/10537/23, від 23.11.2023 у справі № 911/992/22, від 20.11.2023 у справі № 909/1167/17, від 24.11.2023 у справі № 910/18022/21 (913/882/21).

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

При цьому, поняття обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, означає те, що його зміст дозволяє суду зробити висновок про підстави стягнення заявленої суми та її розмір.

Так, позивачем до матеріалів позовної заяви додано довідку про заборгованість відповідача за період з 01.04.2018 по 30.06.2024 на загальну суму 47482,50 грн.

Між тим, суд зауважує, що така довідка про заборгованість, не може вважатись обґрунтованим розрахунком, оскільки, позивачем жодним чином не обґрунтовано яким чином здійснювались щомісячні нарахування в зазначених ним сумах, не надано доказів здійснення відповідачем часткових оплат за житлово-комунальні послуги, які зазначені у вказаній довідці (платіжні доручення або банківські виписки), а також не підтверджено документально зазначені тарифи щодо послуг.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості перевірити розрахунок позивача та зробити висновок про підстави для стягнення з відповідача заявленої суми основної заборгованості в розмірі 47482,50 грн.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позову, позивач вказує, що з 01.02.2024 згідно протоколу загальних зборів ОСББ «Південь» від 25.06.2024 було змінено тариф на житлово-комунальні послуги з утримання багатоквартирного будинку. При цьому позивач зазначає, що за Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Мікромегас» зареєстровано право власності на приміщення у будинку № 89/91 по вул. Малій Арнаутській у м. Одеса. Водночас, як встановлено судом, відповідних доказів, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме протоколу загальних зборів ОСББ «Південь» від 25.06.2024 та доказів реєстрації за відповідачем ПП ВКФ «Мікромегас» права власності на приміщення у будинку № 89/91 по вул. Малій Арнаутській у м. Одеса позивачем до матеріалів позову на надано.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

За змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ, встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом п.17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв`язку, підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.

Тобто, належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв`язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача.

Як доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до позовної заяви доданий фіскальний чек від 15.08.2024 без зазначення, зокрема його адреси та поштова накладна.

Разом з тим, позивачем у підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів не надано опису вкладення, що не дає суду можливості пересвідчитись в тому, що стороні були надіслані позовна заява та саме додані до позовної заяви документи, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тому, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ст.172 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно подати до суду докази надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» (вх. № 3700/24 від 16.08.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» (вх. № 3700/24 від 16.08.2024) залишити без руху.

2. Встановити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Південь» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС відповідно до статті 6 ГПК України.

4. Зобов`язати позивача, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 16.08.2024 за вх.№ 3700/24.

5. Роз`яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 21.08.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський