Рішення

від 20.08.2024 по справі 918/702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/702/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до відповідача: Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради

про стягнення заборгованості в сумі 39 159 грн 93 коп.

представники сторін не забезпечили явку сторін

Описова частина:

В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості в сумі 39 159 грн 93 коп.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 918/702/24, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 20 серпня 2024 року.

20 серпня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання 20 серпня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 29.07.2024 року, до електронного кабінету Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради. В той час про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 20.08.2024 року, а також не повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

Мотивувальна частина:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на підставі типового договору розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи, надається послуга з розподілу природного газу Комунальному закладу «Рівненський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради, про що підписана заява - приєднання № ВА-1607 від 22.01.2024 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до пункту 1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.

Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно пункту 2.1 розділу ІІ Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.3 Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

16 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі Оператор ГРМ) та Комунальним закладом "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради (далі Споживач) укладено Договір компенсації вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу № РвФ/100/05.3/ ЮрОс/3, предметом якого є компенсація вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу відповідно до п.3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Згідно пункту 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов`язується: здійснити розрахунок вартості компенсації обсягів несанкціонованого відбору природного газу в порядку, визначеному Кодексом ГРМ. Надати Споживачу акти компенсації вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу та розрахунки вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ.

Відповідно пункту 3.1 Договору, вартість договору розрахована відповідно до п.3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ та становить 36 500,75 грн, в т.ч. ПДВ: 6 083,46 грн за маржинальною ціною придбання природного газу у квітні 2024 -14 215,35 грн за одну тисячу метрів кубічних природного газу, крім того податок на додану вартість (ПДВ)-20% - 2 843,07 грн, всього з ПДВ -17 058,42 грн за одну тисячу метрів кубічних природного газу.

На виконання умов договору між сторонами договору було підписано додаток № 1 до договору, а саме, акт № 1 компенсації вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу та Оператором ГРМ зроблений розрахунок вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ.

В розрахунку вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу несанкціонований відбір встановлений з 16.04. по 30.04.2024 року.

Згідно з п. 4.1 договору споживач зобов`язується сплатити вартість обсягів несанкціонованого відбору природного газу, визначену в п.3.1 договору, у строк до 31 травня 2024, шляхом безготівкового переказу грошових коштів у національній грошовій валюті України на розрахунковий рахунок Оператора ГРМ.

Судом встановлено, на момент розгляду справи Відповідач не виконав зобов`язання за договором перед Позивачем щодо оплати 36 500 грн 75 коп.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 179 ГК України, Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі зокрема типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до п. п. 1, 4, 6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє і затверджує типові форми господарських договорів, у тому числі на розподіл природного газу. НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, з-поміж іншого приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2498 від 30.09.2015 року (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1384/27829) (зі змінами) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір), до якого у подальшому вносилися зміни.

Крім того, відповідно до Кодексу газорозподільних систем (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494) договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на основі вищезазначеного Типового договору та заяви-приєднання від 22.01.2024 року № ВА-1607 між Рівненською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та Комунальним закладом «Рівненський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради було укладено договір розподілу природного газу. У договорі зазначено, що останній є публічним договором та договором приєднання.

Акт компенсації вартості обсягів несанкціонованого відбору природного газу № 1 підписаний відповідачем без будь-яких зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 6, 7 глави 6 розділу VI Кодексу передбачено, що періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 6.6. Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунку Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Оператора ГРМ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав та на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 36 500 грн 75 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання не виконав, за поставлений газ своєчасно не розрахувався, відтак позов в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 36 500 грн 75 коп. є доведений та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог в їх сукупності, підтверджують викладені ним у позові обставини щодо існування заборгованості відповідача перед позивачем в частині основної суми боргу в розмірі 36 500 грн 75 коп. в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Крім того, позивач нарахував для відповідача пеню за неналежне виконання Відповідачем умов Договору, розмір якої складає 1 715 грн 54 коп.

Пунктом 5.2. розділу 5 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених у пункті 4.1. Договору. Споживач сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми, на яку допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення і до дати повного розрахунку з Оператором ГРМ.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

До матеріалів справи позивачем надано детальний розрахунок пені у розмірі 1 715 грн 54 коп. Перевіривши відповідні нарахування, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за договором у зазначеному розмірі.

Також, позивач зазначив, що відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, відповідно позивач нарахував для відповідача інфляційні втрати в сумі 803 грн 02 коп. та 3% річних в сумі 140 грн 62 коп. (розрахунок а.с. 4).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши відповідні нарахування інфляційних та 3% річних, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 803 грн 02 коп. та 3% річних в сумі 140 грн 62 коп.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги року Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до відповідача Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради в загальній сумі 39 159 гр6н 93 коп., з яких основний борг у сумі 36 500 грн 75 коп.; пеня у сумі 715 грн 54 коп.; три проценти річних у сумі 140 грн 62 коп.; інфляційні втрати у сумі 803 грн 02 коп.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради (35324, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Боянівка, вул. Лісова, буд. 1, код ЄДРПОУ 03189328 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишневського, будинок 4, код ЄДРПОУ 45182059) 36 500 грн 75 коп. - основного боргу; 1 715 грн 54 коп. - пені; 140 грн 62 коп. - 3% річних; 803 грн 02 коп. - інфляційних втрат; 2 422 грн 40 коп - судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2024 року.

Суддя Вадим Торчинюк