Ухвала
від 22.08.2024 по справі 711/6616/24
ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6616/24

Номер провадження 2-з/711/59/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., при секретарі Бутовській Д.., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна. приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, разом з позовною заявою, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.

Так, в належним чином поданій заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить вжити заходи запезепечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису №55093 від 22.12.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М..

Заяву обґрунтовує тим, що вказаний вище виконавчий напис вчинено незаконно та наразі його оскаржено у судовому порядку; на виконання оспорюваного виконавчого напису у виконавчому провадженні №669639663 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. проводиться стягнення.

Позивач вважає, що проведення стягнення за спірним виконавчим написом до вирішення районним судом спору щодо правомірності неминуче призведе до порушення його прав та інтересів, та ускладнить чи унеможливить ефективний захист, може бути неправомірно стягнуто з позивача його доходи.

ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами , нотаріус не мав права за законом вчиняти виконавчий напис за кредитними правовідносинами.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті, стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Встановлено, що заявник звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ТОВ «ФК ФОРТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна. приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (справа № 711/6616/24, провадження №2/711/2414/24).

Частина 12 ст. 28 ЦПК України передбачає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню може бути пред`явлено як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Місцем виконання виконавчого напису, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, є місце проживання позивача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відбувається звернення стягнення на його дохід.

Зазначена адреса територіально відноситься до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з можливих позовних вимог заявлених позивачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №55093 від 22.12.2021 р., здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» боргу в сумі 16960.00 грн..

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення у межах виконавчого провадження ВП №69639663, що перебуває в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича на підстав виконавчого напису №55093, вчиненого 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обережною відповідальністю «ФК ФОРТ» заборгованості на суму 16960.00 грн.

Копію вказаної ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Плесюку Олексію Степановичу (18001, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.195 офіс 219) - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Головуючий: Р. В. Демчик

СудПридніпровський районний суд м.Черкас
Дата ухвалення рішення22.08.2024
Оприлюднено26.08.2024
Номер документу121158093
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —711/6616/24

Рішення від 21.11.2024

Цивільне

Придніпровський районний суд м.Черкас

Демчик Р. В.

Ухвала від 22.08.2024

Цивільне

Придніпровський районний суд м.Черкас

Демчик Р. В.

Ухвала від 22.08.2024

Цивільне

Придніпровський районний суд м.Черкас

Демчик Р. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні