Ухвала

від 21.08.2024 по справі 705/4206/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4206/24

2-з/705/10/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Паланської сільської ради - Щербака Н.Л. про забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом Паланської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області бперебувають матеріали цивільної справи за позовом Паланської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

На адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпеченняпозову,яку обґрунтовує тим, що ТОВ «Ресурс Центр-М» подали до Паланської сільської ради заяву, у якій просили передати у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 5,5041 га з кадастровим номером 7124386100:02:001:0008 із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована в адміністративних межах села Паланка (автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка (через Вінницю) 535 км терміном на 10 років та долучили до заяви копії документів про право власності на нерухоме майно. Рішенням Паланської сільської ради від 17.05.2022 року №29-15/VIII «Про передачу земельної ділянки у користування (на умовах оренди) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ТОВ «Ресурс Центр-М» в адміністративних межах села Паланка (автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка (через Вінницю) 535 км. за межами населеного пункту», передано ТОВ «Ресурс Центр-М» у користування (на умовах оренди) земельну ділянку площею 5,5041 га із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована в адміністративних межах села Паланка (автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка (через Вінницю) 535 км, за межами населеного пункту. Проект договору оренди землі та копію рішення Паланської сільської ради було передано директору ТОВ «Ресурс Центр-М» для підписання. Орендар договір не підписав та не повернув, що на думку позивача, є порушенням його майнових прав, як власника цієї земельної ділянки, оскільки землекористувач не сплачує за користування земельною ділянкою, тому позивач звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області за захистом своїх прав. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.08.2022 було відкрито провадження по справі № 925/759/22.

Під час судового розгляду даної справи, 25.11.2022 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І. було посвідчено договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд та зареєстрованого в реєстрі за № 5136, згідно з яким власником нежитлових будівель та споруд з 25.11.2022 являється ОСОБА_1 , тобто вже під час розгляду справи ТОВ «Ресурс Центр-М» продало, а відповідач - ОСОБА_1 придбала комплекс нежитлових будівель і споруд за адресою: Черкаська область, Уманський район, Паланська сільська рада, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка (через Вінницю) 535 км, який розташований на земельній ділянці площею 5,5041 га з кадастровим номером 7124386100:02:001:0008.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2022 року у справі № 925/759/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року, в якому визнано укладеним між Паланською сільською радою, як орендодавцем, та ТОВ «Ресурс Центр-М», як орендарем, договір оренди земельної ділянки від 19.05.2022 року.

Договором оренди в розділі «Об`єкт оренди» визначено, що в оренду передається земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі комунальної форми власності, розташована в адміністративних межах села Паланка (автодорога Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка (через Вінницю) 535 км, за межами населеного пункту), загальною площею 5,5041 га земельна ділянка з кадастровим номером 7124386100:02:001:0008. На земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, як належать орендарю на праві приватної власності.

Також, під час розгляду вищезазначеної справи № 925/759/22, відповідно до договору про розірвання договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд від 26.05.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 2736, ОСОБА_1 повернено у власність комплекс нежитлових будівель та споруд з 26.05.2023 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М», тому період стягнення безпідставно збережених коштів з ОСОБА_1 з 01.01.2023 до 25.05.2023.

Паланською сільською радою відповідно до статтей 10, 288 Податкового кодексу України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято рішення від 28.06.2022 року № 30-2/VIII «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки на території Паланської сільської територіальної громади» (далі - рішення). Розмір орендної плати встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в залежності від виду функціонального використання земельних ділянок. Додатком 1 до рішення встановлено розмір орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (за межами населеного пункту).

Враховуючи той факт, що відповідач користувалася вказаною земельною ділянкою до укладення Договору, оскільки на вищевказаній земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі комунальної форми власності загальною площею 5,5041 га, яка перебувала у приватні власності відповідача відповідно до договору купівлі-продажу від 25.11.2022 року власником комплексу нежитлових будівель та споруд є громадянка ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) про що свідчать відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Договором визначено, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату, щорічно орендна плата сплачується з 01.01.2023 року у відповідності до Договору.

У період з 01 січня 2023 року по 25 травня 2023 року відповідач за користування земельною ділянкою не сплачувала плату за оренду земельної ділянки у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегла у себе грошові кошти в сумі 1090456,50 грн.

Несплата вищевказаної заборгованості стала причиною звернення до суду про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів.

Предметом позову позивача до відповідача є одна майнова вимога про стягнення безпідставно збережених коштів.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, несплата орендної плати за використання земельної ділянки, що є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів.

Відповідач та ТОВ «Ресурс Центр-М» під час розгляду справи № 925/759/22 уклали договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд, а згодом уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд. Зазначені маніпулятивні дії з нерухомим майном сторони здійснювали з метою уникнення сплати орендної плати.

На даний час у приватній власності відповідача перебуває наступне нерухоме майно:

- квартира загальною площею 36,3 кв. м., житловою площею 18,1 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартира загальною площею 53,1 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0054, площею 1,1265 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:01:000:0403, площею 0,1211 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район. Черкаська область;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0056, площею 0.3177 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець. Уманський район, Черкаська область;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:03:000:0022, площею 0,6896 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0055, площею 0,4347 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець. Уманський район, Черкаська область.

Доказами підтвердження перебування вищевказаного нерухомого майна у приватні власності підтверджується долученими витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідач не визнає позовні вимоги по дані справі, відмовляється від сплати безпідставно збережених коштів в значному розмірі, а саме 1090456,50 грн., а також відповідач попередньо відчужив нерухоме майно, яке було розташовано на земельні ділянці за яку стягується плата.

З даних обставин вбачається, що відповідач вживає всіх заходів, щоб уникнути сплати безпідставно збережених коштів, навіть вдаючись до відчуження нерухомого майна.

Виходячи з вищевикладених обставин вважають, що лише накладення арешту на все нерухоме майно відповідача може реально забезпечити виконання рішення суду по даній справі.

У разі, якщо відповідачем будуть здійснені дії щодо відчуження нерухомого майна шляхом його продажу, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить або навіть і унеможливить поновлення порушених прав або інтересів позивача.

За вищевикладених обставин і снує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, і наявний прямий зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позову, а саме обраний захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.

Просить суд накласти арешт на відчуження майно, яке перебуває у власності відповідача по справі, а саме:

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0054, площею 1,1265 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:01:000:0403, площею 0,1211 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0056, площею 0,3177 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район. Черкаська область;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:03:000:0022, площею 0,6896 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0055, площею 0,4347 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область;

- квартира загальною площею 36,3 кв. м., житловою площею 18,1 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартира загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них документи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.6 ст.153ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.п.1, 2 та 4 ч.1, 2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Разом з тим, вирішуючи питання про співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами суд виходить з наступного.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

За висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати зокрема відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Враховуючи зазначені норми закону, правові позиції Верховного Суду та обставини справи, суд дійшов висновку про неповну співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, у зв`язку з чим, з метою найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна, суд вважає, що достатнім заходом забезпечення позову буде заборона на право розпоряджатися частиною нерухомого майна, вартість якого є найбільш співмірною з предметом спору.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач подав заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Паланської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) сумі 1090456,50 грн., які на думку позивача відповідач не сплачувала за оренду земельної ділянки.

Як вбачається з наданих заявником матеріалів заяви, відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) є власником земельних ділянок та квартир, а саме: - земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0054, площею 1,1265 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область; - земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:01:000:0403, площею 0,1211 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область; - земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0056, площею 0,3177 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район. Черкаська область; - земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:03:000:0022, площею 0,6896 га; - земельна ділянка, кадастровий номер 7124386200:02:000:0055, площею 0,4347 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що за адресою: с. Піківець, Уманський район, Черкаська область; - квартира загальною площею 36,3 кв. м., житловою площею 18,1 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - квартира загальною площею 53,1 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки відповідач добровільно не виконує свої грошові зобов`язання, позивач звернувся з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів в судовому порядку. За таких обставин, у разі задоволення позову про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), відповідач, маючи нерухоме майно, на яке в подальшому може бути звернуто стягнення в примусовому порядку для забезпечення виконання рішення суду, зможе його відчужити, що в підсумку може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру загальною площею 53,1 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є достатнім та буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та ціною позову.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що до вирішення справи по суті про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), слід накласти арешт на: - квартиру загальною площею 53,1 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В решті заявлених вимог забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, відсутні.

За таких обставин, оскільки суд прийшов до висновку, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, такий захід є обґрунтованим та співмірним заявленим позовним вимогам, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Паланської сільської ради - Щербака Н.Л. про забезпечення позову задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), а саме на квартиру загальною площею 53,1 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом Паланської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р. В. Піньковський