Рішення

від 19.08.2024 по справі 752/10182/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10182/24

Провадження № 2-а/752/197/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

у травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 б/н від 01.05.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути йому кошти в розмірі 1 700,00 грн, які сплачено на підставі вказаної оскаржуваної постанови та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору.

Позивач, зазначає, що 01.05.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , головним спеціалістом командування (юристом) відповідача ОСОБА_3 відносно нього складено протокол № б/н про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 01.05.2024 року прийнятою начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , визнано позивача винним за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку.

Позивач не погоджується з прийнятою постановою, вважає її незаконною, не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки йому не роз`яснено конкретні обставини (суть) адміністративного правопорушення, не додано жодних документів (доказів) та справу розглянуто за його відсутності.

В зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 16.05.2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 61).

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до копії постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 б/н від 01.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн за адміністративне правопорушення передбачене за ч. 2 ст. 210 КУпАП України.

Відповідно до вказаної постанови, позивач порушив правила військового обліку.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Так, за визначенням ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних та суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення, що є необхідними і достатніми для притягнення особи юридичної відповідальності.

Так, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне за собою відповідальність за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

З 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, що охоплюється дією особливого періоду.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, судом встановлено, що опис обставин, установлених відповідачем під час розгляду справи, не містить вказівки на жодну кваліфікуючу ознаку, передбачену ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, за якою особу можна було б притягнути до адміністративної відповідальності.

За результатом розгляду справи відповідачем в постанові також зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Решта наданих суду доказів, в тому числі, протокол про адміністративне правопорушення, також не містить відповідної вказівки.

Як вказано вище, оскаржувана постанови та протокол містять посилання на ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Однак, зазначена норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши, тим самим, законодавчі приписи.

Всупереч вказаному, оскаржувана постанова не містить вказівки на жоден спеціальний нормативно-правовий акт про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, норми якого були порушені позивачем.

До того ж, докази того, що відповідач встановлював ступінь придатності позивача, місце перебування на військовому обліку, наявність чи відсутність відстрочки від призову під час мобілізації, відсутні, тобто обставини того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 взагалі може призивати позивача на військову службу, не підтверджені.

При цьому, згідно з витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного № 1125 від 17.04.2024 року позивачу надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до 15.10.2024 року.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не з`ясовано всіх обставин, за яких було вчинено правопорушення та які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд в межах розгляду даної справи не встановлює інші фактичні обставини, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб`єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст. ст. 268, 279-280 КУпАП.

Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 року в справі № 463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч. 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 сплачений штраф у розмірі 1 700, 00 грн, суд виходить з наступного.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки № 4 від 01.05.2024 року, ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відповідно до положень ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» .

Відповідно до вимог п. 3 згаданого Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п. 5 цього ж Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем.

Сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.

Враховуючи викладене, а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд зазначає, що в разі невиконання відповідачем обов`язку по вчиненню дій, спрямованих на повернення коштів, то, в даному випадку, місцевий суд в порядку цивільного судочинства, може стягнути на користь платника сплачені на підставі вказаної постанови кошти згідно зі ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримувану суму, та саме до цього зводяться висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 року в справі № 910/5880/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, позов задоволено, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 245, 251, 252, 254, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 12, 72-78, 132, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

У задоволенні іншої частини вимог адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Хоменко