Ухвала

від 05.08.2024 по справі 755/13433/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13433/24

Провадження №: 2/755/7484/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"05" серпня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 187 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177Цивільного процесуального кодексу України.

Позивачу необхідно належного вказати у позовній заяві сторону у справі, а саме відповідача, у відповідності до ст. 48 ЦПК України.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

З відкриттям спадщини пов`язується виникнення у певних осіб прав спадкоємця, зокрема право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття протягом встановленого строку, початок якого пов`язується із часом відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Таким чином позивачу необхідно зазначити в позовній заяві коло всіх спадкоємців, які претендують на прийняття спадщини та визначити останніх в якості відповідачів.

Разом з тим, районні у містах ради ( у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють, зокрема, управління рухомим та нерухомим майном, та іншими об`єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах.

Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

У разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом позивачу необхідно притягнути до участі у справі відповідну селищну, сільську, районну або міську раду, які і будуть представляти інтереси територіальної громади.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" вказує, що у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оспорюють чи не визнають право власності.

Таким чином, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , однак не надає підтвердження, щодо зазначеної ціни позову за даним предметом майнового характеру.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення наведених положень позивачем не зазначено відомостей щодо підтвердження реальної вартості об`єкта майна, з приводу якого заявлено спір на час звернення до суду з позовом та, відповідно до ціни позову не сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», оскільки сплачений судовий збір не відповідає вартості майна, що є предметом спору. Після визначення ціни позову, судовий збір підлягає доплаті, з урахуванням сплаченої суми судового збору.

Відтак, позивачу необхідно зазначити ціну позову та додатково сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, виходячи з розміру ціни позову та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно дост. 66 Закону України «Про нотаріат»на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

У силу ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Позивачем не надано суду підтвердження звернення до нотаріальної контори та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, як це також передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, наявності чи відсутності спадкової справи, інших спадкоємців.

Про обов`язкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також зазначено у п.24ПостановиПленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.

Згідно з п.п. 23, 24 вказаної Постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відтак, матеріали позовної заяви не містять відповідних доказів того, що позивачу було відмовлено у видачісвідоцтва проправо наспадщину із зазначенням причин відмови (обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії).

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Житлово-будівельного кооперативу «Восход-2» про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя