Ухвала

від 19.08.2024 по справі 941/301/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 941/301/23

провадження № 61-11359ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад», яка підписана представником Аврамовим Вячеславом Панасовичем,на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» (далі - ТОВ «Петрівський посад») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, у якому просив розірвати договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Петрівський посад» 02 березня 2015 року, зареєстрований Державним реєстратором Іщенко В. А. Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції 26 серпня 2015 року за № 23918219 та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у сумі 6 393,53 грн.

Позов мотивований тим, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 березня 2015 року, ОСОБА_1 надала в користування ТОВ «Петрівський посад» належну їй на праві власності, згідно Державного акту серії КР № 003354 від 31 серпня 2009 року, земельну ділянку, площею 1,99 га, кадастровий номер 3524955000:02:000:5013, яка розташована на території Петрівської селищної ради.

У встановленому законом порядку договір було зареєстровано 26 серпня 2015 року за № 23918219 державним реєстратором прав на нерухоме майно Іщенко В. А . Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області з нормативною грошовою оцінкою 25 840,61 грн.

На виконання умов Договору позивачка передала відповідачу вказану земельну ділянку та згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЕЕТ 624582 було зареєстровано право відповідача на оренду земельної ділянки до 02 березня 2040 року з правом пролонгації.

Однак, відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору та в порушення приписів розділу «Орендна плата» та пункту 31 договору своєчасно не проводив внесення орендної плати у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 775,22 грн у грошовому виразі.

Відповідач не вжив заходів для виконання приписів пункту 10 договору про те, що за домовленістю сторін, орендна плата може не сплачуватись на протязі 5 років з моменту укладання договору, в залежності від прибутку орендаря, отриманого за використання земельної ділянки орендодавця.

Крім того, ігноруючи приписи пункту 11 договору, відповідач по закінченню передбаченого пунктом 10 договору «пільгового періоду», який закінчився 02 березня 2020 року, не погодив з позивачем можливість звільнення його від сплати орендної плати або зменшення її розміру в залежності від прибутків орендаря, отриманих за використання земельної ділянки та приписів пункту 11 договору, яким передбачається, що по закінченню терміну, передбаченого пунктом 10 договору, наступні 20 років орендна плата повинна сплачуватись в розмірі, визначеному пунктом 9 договору, тобто щорічно по 775,22 грн.

Отже, за період дії Договору оренди відповідач заборгував позивачу за період з 02 березня 2015 року по 01 лютого 2023 року 6 393,53 грн орендної плати та в порушення приписів пункту 13 договору щорічно не вносив орендну плату один раз на рік до 31 грудня.

Зокрема, станом на 01 лютого 2023 року орендна плата відповідачем не сплачена, про причини несплати орендної плати у строк та у визначеному договором розмірі позивач не поінформований.

Представник позивача зазначав, що поряд з цим, окремою підставою для розірвання договору оренди є порушення відповідачем приписів пункту 31 договору, орендар не забезпечив виконання вимог про дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Проведеною перевіркою спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області в серпні 2021 року виявлені порушення вимог санітарного законодавства та законодавства у сфері захисту рослин.

При проведенні дослідження проб ґрунтів, відібраних власником земельних ділянок відповідно до актів відбору зразків продукції № 60/11-6012/000057 від 23 червня 2021 року, № 60/11-6012/000057 від 23 червня 2021 року, № 60/11-6012/000058 від 23 червня 2021 року, № 60/11-6012/000059 від 23 червня 2021 року, № 60/11-6012/000060 від 23 червня 2021 року, № 60/11-6012/000061 від 23 червня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Хіманаліз» м. Київ, проспект Науки, буд. 41 офіс 328, згідно до Сертифіката Аналізу № Х3969 від 19 липня 2021 року виявлено вміст Кадмію 1,6 мг/кг, що перевищує встановлену ГДК норму та може накопичитись в результаті надмірного і безконтрольного застосування пестицидів.

Також позивачем заявлені вимоги про погашення заборгованості з орендної плати за період з 02 березня 2015 року по 01 лютого 2023 року, тобто за 7 років 10 місяців 30 днів, або за 2 893 дні, а враховуючи, що орендна плата за кожен день оренди складає: 786,13 грн : 365 дні = 2,21 грн, то заборгованість за весь період прострочення складає: 2,21 грн х 2 893 днів = 6 393,53 грн.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2024 року, позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Петрівський посад» 02 березня 2015 року, зареєстрований Державним реєстратором Іщенко В. А. Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції 26 серпня 2015 року за № 23918219. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ТОВ «Петрівський посад» засобами поштового зв`язку 06 серпня 2024 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Аврамовим В. П. ,на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 8 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до умов пункту 9 договору, тобто щорічно по 775,22 грн.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 2 325,66 грн (775,22 грн * 3 роки) + 6 393,53 грн заборгованості і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад», яка підписана представником Аврамовим Вячеславом Панасовичем,на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський посад» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат