Рішення

від 22.08.2024 по справі 757/22074/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22074/24-ц

пр. 2-6360/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа №757/22074/24-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП»,

третя особа: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить визнати недійсними Договір відступлення права вимоги від 14.09.2022 року за кредитним договором №09-скл-11 від 28.02.2011 року, та Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1137 від 28.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за №3136 від 14.09.2022 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є позичальником за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року, який було укладено з кредитодавцем ПАТ «Банк «Український капітал» з метою отримання грошових коштів у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень строком користування до 27.02.2013 року зі сплатою 20% процентів річних за користування кредитними коштами. з метою забезпечення виконання умов цього кредитного договору між іпотекодавцем ОСОБА_1 і іпотекодержателем Банк «Український капітал» було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н. В. за №1137 від 28.02.2011 року, на підставі якого ОСОБА_1 надав в іпотеку земельну ділянку з кадастровим номером №2611092001:22:001:0577 площею 0,6400 га, яка належить боржнику ОСОБА_1 .

Станом на 14.08.2013 року заборгованість позичальника (іпотекодавця) ОСОБА_1 перед кредитодавцем (іпотекодержателем) Банком «Український капітал» по кредитному договору складала суму 998 271, 37 грн, з яких:

- прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 843 056, 57 грн;

- заборгованість по сплаті пені (штраф) по простроченому кредиту відповідно до п.3.1 кредитного договору у розмірі 155 214,80 грн.

Вказує, що оскільки зобов`язання за кредитним договором позичальником ОСОБА_1 не виконувались належним чином, а сторони не врегулювали спір в позасудовому порядку, тому кредитодавець звернувся до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2013 року, справа №354/818/13-ц, що набрало законної сили 09.01.2014 року, за позовною заявою ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 було ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку з кадастровим номером №2611092001:22:001:0577 площею 0, 6400 га у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року.

У виконавчому провадженні №61097971, яке згідно з законом є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судового рішення у справі №354/818/13-ц, що набрало законної сили 09.01.2014 року, не було задоволено вимоги кредитодавця.

14.09.2022 року АТ «Банк «Український капітал» (первісний кредитор) уклав з ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (новий кредитор) договір №14/09/22 про відступлення права вимоги за кредитним договором, а також договір про відступлення права вимоги за вказаним вище договором іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. за №3135 від 14.09.2022 року.

Набувши прав кредитодавця за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року та прав іпотекодержателя за договором іпотеки №1137 від 28.02.2011 року, ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (вже як первісний кредитор) уклала оспорюваний Договір відступлення права вимоги від 14.09.2022 року з фізичною особою ОСОБА_2 (новий кредитор). Після цього новий кредитор ОСОБА_2 прийняв на себе права вимоги належного виконання зобов?язань ОСОБА_1 за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року, які виникли і нараховані за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року станом на 12 вересня 2022 року і складають загальну суму вимог 1 439 756, 88 грн, а саме:

- по поверненню простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 843 056, 57 грн,

- по поверненню заборгованості по сплаті пені (штраф) по простроченому кредиту відповідно до п.3.1 кредитного договору у розмірі 155 214, 80 грн,

- по стягненню 3% річних за порушення грошового зобов`язання за період з 13 вересня 2019 року по 12 вересня 2022 року у сумі 88 097,45 грн,

- по стягненню інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за період з 13 вересня 2019 року по 12 вересня 2022 року у сумі 353 388, 06 грн.

Також вказує, що разом з правом вимоги виконання зобов?язань, що були передані від ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за Договором відступлення права вимоги від 14.09.2022 року, до нового кредитора ОСОБА_2 перейшли права за договором, що забезпечує виконання зобов?язань за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року, а саме: права іпотекодержателя, що виникають з Договору іпотеки від 28.02.2011 року №1137, укладеного іпотекодавцем ОСОБА_1 з первісним іпотекодержателем Банком «Український капітал».

Відступлення права вимоги за забезпечувальним договором було оформлено ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» і ОСОБА_2 одночасно на підставі окремого правочину - Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. за №3136 від 14.09.2022 року.

Вказує, що згідно з пунктом 3.2 оспорюваного Договору відступлення права вимоги від 14.09.2022 року, Первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» приймав на себе зобов`язання сповістити Боржника ОСОБА_1 , шляхом направлення на його адресу цінного листа з описом вкладення, де буде зазначено про здійснення відступлення Новому кредитору ОСОБА_2 права вимоги виконання зобов?язань за Основним та забезпечувальними договорами. Відповідне повідомлення має бути направлене не пізніше дня, наступного за днем переходу прав вимоги до Нового кредитора. Однак позичальник ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про перехід прав у зобов?язанні ОСОБА_1 за кредитним договором № 09-скл-11 від 28.02.2011 року та договором іпотеки №1137 від 28.02.2011 року від ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» до нового кредитора ОСОБА_2 .

Вважає, що укладенням оспорюваних договорів були порушені його права і законні інтереси як позичальника за кредитним договором №09-скл-11 від 28.02.2011 року та права і законні інтереси іпотекодавця, передбачені договором іпотеки №1137 від 28.02.2011 року. Зокрема, в Договорі відступлення права вимоги від 14.09.2022 року з виконання кредитного договору №09-скл-11 від 28.02.2011 року з порушенням закону нараховані фінансові санкції у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов?язання.

При цьому, Договір про відступлення права вимоги від 14.09.2022 року укладений ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» і фізичною особою ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства щодо відносин за кредитним договором, а тому має бути визнаний недійсним, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву, та встановлено третій особі строк на подання пояснень щодо позову протягом десяти днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачу та третій особі направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу направлено на відомі адреси електронної пошти сторін.

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження - 16.07.2024 року, на електронну пошту ухвалу доставлено - 27.05.2024 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення (трекінгу поштового відправлення), направленого на адресу відповідача, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками - 22.07.2024 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення (трекінгу поштового відправлення), направленого на адресу третьої особи, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками - 15.07.2024 року.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Третя особа пояснення на позов не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків то інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є позичальником за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року, який було укладено з кредитодавцем ПАТ «Банк «Український капітал» з метою отримання грошових коштів у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень строком користування до 27.02.2013 року зі сплатою 20 % процентів річних за користування кредитними коштами. З метою забезпечення виконання умов цього кредитного договору між іпотекодавцем ОСОБА_1 і іпотекодержателем Банк «Український капітал» було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н. В. за №1137 від 28.02.2011 року, на підставі якого ОСОБА_1 надав в іпотеку земельну ділянку з кадастровим номером №2611092001:22:001:0577 площею 0,6400 га, яка належить боржнику ОСОБА_1 .

Станом на 14.08.2013 року заборгованість позичальника (іпотекодавця) ОСОБА_1 перед кредитодавцем (іпотекодержателем) Банком «Український капітал» по кредитному договору складала суму 998 271, 37 грн, з яких:

- прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 843 056, 57 грн;

- заборгованість по сплаті пені (штраф) по простроченому кредиту відповідно до п.3.1 кредитного договору у розмірі 155 214,80 грн.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2013 року, справа №354/818/13-ц, що набрало законної сили 09.01.2014 року, за позовною заявою ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 було ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку з кадастровим номером №2611092001:22:001:0577 площею 0, 6400 га у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року.

14.09.2022 року АТ «Банк «Український капітал» (первісний кредитор) уклав з ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (новий кредитор) договір №14/09/22 про відступлення права вимоги за кредитним договором, а також договір про відступлення права вимоги за вказаним вище договором іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. за №3135 від 14.09.2022 року.

Набувши прав кредитодавця за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року та прав іпотекодержателя за договором іпотеки №1137 від 28.02.2011 року, ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (вже як первісний кредитор) уклало оспорюваний Договір відступлення права вимоги від 14.09.2022 року з фізичною особою ОСОБА_2 (новий кредитор). Після цього новий кредитор ОСОБА_2 прийняв на себе права вимоги належного виконання зобов?язань ОСОБА_1 за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року, які виникли і нараховані за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року станом на 12 вересня 2022 року і складають загальну суму вимог 1 439 756, 88 грн, а саме:

- по поверненню простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 843 056, 57 грн,

- по поверненню заборгованості по сплаті пені (штраф) по простроченому кредиту відповідно до п.3.1 кредитного договору у розмірі 155 214, 80 грн,

- по стягненню 3% річних за порушення грошового зобов`язання за період з 13 вересня 2019 року по 12 вересня 2022 року у сумі 88 097,45 грн,

- по стягненню інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за період з 13 вересня 2019 року по 12 вересня 2022 року у сумі 353 388, 06 грн.

Також, разом з правом вимоги виконання зобов?язань, що були передані від ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за Договором відступлення права вимоги від 14.09.2022 року, до нового кредитора ОСОБА_2 перейшли права за договором, що забезпечує виконання зобов?язань за кредитним договором №09скл-11 від 28.02.2011 року, а саме: права іпотекодержателя, що виникають з Договору іпотеки від 28.02.2011 року №1137, укладеного іпотекодавцем ОСОБА_1 з первісним іпотекодержателем Банком «Український капітал».

Відступлення права вимоги за забезпечувальним договором було оформлено ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» і ОСОБА_2 одночасно на підставі окремого правочину - Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. за №3136 від 14.09.2022 року.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Підставою визнання договору недійсним є недодержання вимог закону саме в момент його укладення, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 18.08.2010 року, справа № 6-20271св10, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року, справа №523/7609/17.

Однак недійсність укладених договорів про відступлення права вимоги прямо не встановлено законом. Водночас, в силу приписів ч. 3 ст. 215 ЦК України, Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Сторонами в зобов?язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов?язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов?язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов?язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв?язку із заміною кредитора в зобов?язанні саме зобов?язання боржника (його обсяг і на умови, що існували на момент переходу) зберігається, змінюється лише його суб?єктний склад у частині кредитора. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Отже, первісний кредитор у кредитних правовідносинах може відступити право вимоги за цим договором та договорами забезпечення лише фінансовій установі, яка має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг та включена до Державного реєстру фінансових установ, тому відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної чи юридичної особи, яка не має статусу фінансової установи, суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. В даному випадку, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, від 14.09.2022 року відбулася заміна кредитодавця ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП», яка є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу ОСОБА_2 , яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Таким чином, ОСОБА_2 , який є фізичною особою, не може бути кредитодавцем у кредитних правовідносинах, а відступлення права вимоги за кредитним договором-1 суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки таке право вимоги могло бути відступлене лише банку або іншій фінансовій установі.

Згідно з частиною 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов?язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція зазначена у висновках Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа №909/968/16), постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №465/646/11), який надалі застосована у постанові від 10 листопада 2020 року у справі №638/22396/14-ц.

У постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18, Велика Палата Верховного Суду відступила від загального висновку, сформульованого у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222ц18), конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

В даному випадку фінансова установа ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП», яка відступила фізичній особі ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором, не була позбавлена ліцензії на фінансові послуги та не перебувала у процесі ліквідації на дату укладення оспорюваних Договору про відступлення права вимоги від 14.09.2022 року і Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.09.2022 року за №3136, а тому в даному випадку не є можливим відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договором не тільки на користь фінансових установ.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Так, при розгляді судом даної справи встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило на користь ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором №09-скл-11 від 28.02.2011 року та договором іпотеки №1137 від 28.11.2011 року у незаконний спосіб, з порушенням вимог законодавства щодо укладення договору відступлення права вимоги, що порушує права та інтереси позивача.

З огляду на вищевикладене, той факт, що позивач не є стороною оспорюваних договорів, не позбавляє його права звернення до суду з вимогою про захист охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги про визнання недійсними Договору відступлення права вимоги від 14.09.2022 року за кредитним договором №09-скл-11 від 28.02.2011 року, та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1137 від 28.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за №3136 від 14.09.2022 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 215, 509, 510, 512, 514, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги - задовольнити.

Визнати недійсними Договір відступлення права вимоги від 14.09.2022 року за кредитним договором №09-скл-11 від 28.02.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 , та Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1137 від 28.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за №3136 від 14.09.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_2 .

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП», адреса: вул. Джона Маккейна, 39, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 39508362).

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 22.08.2024 року.

Суддя Г.О.Матійчук