Ухвала
від 21.08.2024 по справі 761/27877/24
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27877/24

Провадження № 1-кс/761/18133/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника власника майна СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання представника власника майна СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000210000029 від 11.04.2023 року,-

В С Т А Н О В И В

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000210000029 від 11.04.2023 року, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» відкритих у переліку банківських установах.

В обґрунтування клопотання, вказали, що діяльність товариства, всі операції, які проводяться товариством, є законними та повною мірою відображені у податковій та бухгалтерській звітності, а тому інформація щодо періоду придбання і реалізації товару, кількості придбаних і проданих товарів, сум, задекларованих по кожній з операцій податків є доступною для контролюючих та правоохоронних органів, по контрагентах розбіжностей в ЄРПН немає, а також претензій від контрагентів не надходило.

Вказали, що СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» не має жодної заборгованості по розрахункам з держбюджетом, своєчасно та в повному обсязі сплачує податки та обов`язкові платежі, виплачує заробітну плату та здійснює господарську діяльність з дотриманням норм законодавства. СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» постійно проходить перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, законність всіх проведених господарських операцій та дотримання податкового законодавства доведено в судовому порядку.

Також зазначили, що СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» усвідомлює, що Бюро економічної безпеки України в рамках виконання покладених на нього завдань та в силу своїх повноважень перевіряє всі підприємства які займаються господарськими операціями, експортно-імпортними операціями та/або подають заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Однак, усього часу як триває досудове розслідування, посадовим особам СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» про підозру не повідомлялось. З огляду на зазначене, вважають, що правових підстав для вжиття процесуальних заходів у вигляді арешту рахунків СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» наразі не існує.

Вказали, що товариство та їхні посадові та/або уповноважені особи не мають жодного відношення до розслідуваних у кримінальному провадженні злочинів. Крім того, слідчим суддею при розгляді клопотання не було враховано, що у кримінальному провадженні жодній особі Товариства не повідомлено про підозру і арештоване майно не має ознак ані предмету злочину, ані речового доказу. Також просили врахувати, що в даній справі немає жодних доказів наявності підстав вважати, що гроші на банківських рахунках відповідають критеріям, зазначеним у ч.2. ст. 167 КПК України, зокрема, що грошові кошти мають ознаки таких, що здобуті протиправним шляхом.

В судовому засіданні представник власника майна СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказав, що Товариство немає жодного відношення до вказаного кримінального провадження, здійснює господарську діяльність з 2008 року, ДПС не нараховувала заборгованості підприємству по сплаті податку, підприємство добросовісно декларує рух активів. Вказав, що у з в`язку з накладенням арешту блокується господарська діяльність товариства, що має негативні наслідки для його господарської діяльності, таким чином обставини злочину не підтверджуються.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив про обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт грошові кошти на банківських рахунках СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказав на необхідність існування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки триває досудове розслідування. Безтоварність операцій з контрагентом ТОВ «Наш Квітень» уважає підтверджується тими даними, що директор вказаного підприємства ТОВ «Наш Квітень» притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 205-1 КК України, дав показання, що призначений на посаду за винагороду, без мети ведення господарської діяльності.

Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000210000029, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

За твердженням органу досудового розслідування, період з 01.01.2021 по 20.02.2023 службові особи ТОВ «Реал-Тренд» (код 40894633) здійснили фінансово господарську діяльність з підприємства що мають ознаки ризикованості, a саме: TOB «Наш Квітень» (код 35699641), ТОВ «Ескент» (код 44391328), ТОВ «Полімір-трейд» (код 44076702), ФГ «Носовський» (код 38327050), які також пов`язані між собою ІР адресами та засновниками, штучно сформували витрати та податковий кредит з ПДВ в бухгалтерському обліку для ТОВ «Реал-Тренд», без фактично виконаних робіт/надання послуг на суму 420,5 млн грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в загальній сумі 70077 921,76 грн, чим умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, що є особливо великими розмірами та підтверджується висновками аналітичного продукту від 06.06.2023 № 9.3/3.3.3/3879-23, складеного фахівцями Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ України, висновком аналітичного дослідженням ДПС України від 03.03.2023 №113/99-00- 08-01-04-20/40894633 та висновком аналітичного дослідженням ДПС України від 05.02.2024 №33/99-00-08-01-04-20/40894633.

Також у ході досудового розслідування надано витяг з ЄРДР №№72023000210000029 від 29.03.2024 року, відповідно до фабули службові особи СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» у період з 01.01.2020 по 31.12.2022 під час фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам із ТОВ «Наш Квітень», яке має ознаки «фіктивності», сформували податкове зобов`язання з податку на додану вартість без фактично постачання товарів та послуг, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в загальній сумі 11 769 356,40 грн., чим умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, що є особливо великими розмірами. В суді прокурор розмір збитків підтверджує висновком Аналітичного дослідженням ДПС України від 27.03.2024 № 82/99-00- 08-01-04-20/35777064.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2024 року по справі №761/15204/24, у кримінальному провадженні №72023000210000029, було накладено арешти на грошові кошти в розмірі 11 769 356,40 грн, що знаходяться на банківських рахунках СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відкритих в переліку банківських установах. Зі змісту ухвали убачається, що арешт на грошові кошти,які знаходяться на банківських рахунках СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відкритих у переліку банківських установах було накладено з метою збереження речових доказів як майна, здобуте внаслідок вчинення злочину.

Проте накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх доказів, наданих стороною обвинувачення.

У матеріалах кримінального провадження убачається, що єдиним доказом на підтвердження можливого ухилення СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» від сплати податку на прибуток є аналітичне дослідження ДПС України від 27.03.2024 № 82/99-00- 08-01-04-20/35777064 ЗА ПЕРІОД з 01.01.2020 по 31.12.2022.

Проте акт аналітичного дослідження ДПС України від 27.03.2024 містить твердження про можливе ухилення СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» від сплати податку на прибуток, зроблений під умовою, не ґрунтується на достатньому обсязі достовірних первинних даних.

Отже, достовірних переконливих даних про ознаки ст. 212 КК України в діях посадових осіб СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» не наведено. Натомість надані прокурором відомості після внесення даних до ЄРДР не містять даних про встановлення таких відомостей в порядку, визначеному КПК України. Питання в постанові детектива поставлені також під умовою, не стосуються суті обставин, які підлягають доказуванню. Після внесення даних до ЄРДР жодних інших слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення обставин, зокрема розміру шкоди - не проведено стосовно СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО», достовірних фактичних даних не здобуто.

Висновки за результатами експертизи - відсутні, в суді прокурор не обґрунтував об`єктивні причини неможливості отримати дані протягом часу з 29.03.2024 року.

Слідчий суддя зазначає, що на початкових стадіях досудового розслідування будь які аналітичні дослідження можуть свідчити про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, але в подальшому такі дослідження спеціалістів повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема висновками експертів, іншими фактичними даними.

Слідчий суддя також враховує, що у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, ВС зробив висновок, про те, що жодні аналітичні довідки чи висновки експертів не в змозі замінити узгоджене Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу, а будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом ухилення від сплати податків.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 106/3364/19 від 07.07.2022, зазначено, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Таким чином, на теперішній час матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів того, що арештоване майно, в квітні 2024 року, а саме грошові кошти на рахунках підприємства, відкритих в банках, набуто СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» у власність протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального чи правопорушення, обставини щодо яких розслідується за період 2020 -2022 років.

Прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з викладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт грошових коштів СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в подальшому жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину, оскільки посадовим особам СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не було повідомлено про підозру.

Слідчий суддя також враховує, що подальше застосування арешту на майно на даному етапі досудового розслідування, вплине на здійснення правомірної господарської діяльності Товариства, тобто утруднить її, що є надмірним порушенням прав юридичної особи.

Окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна орган досудового розслідування повинен був довести, що СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здобуло майно незаконно, в подальшому для збереження заходу забезпечення прокурор повинен надати більш вагомі дані для обмеження прав особи.

Крім того, необхідно вказати, вказані прокурором дані, про те що директор TOB « ІНФОРМАЦІЯ_2 » засуджений за вчинення дій за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205-1 КК України, не свідчить про обставини заборгованості, ухилення від сплати податків особи контрагента за період 2020 -2021 років, безумовно не може відноситися до предмету доказування обставин, які стосуються СТОВ «СОСОНІВКА АГРО».

Отже, відсутні розумні підстави уважати, що арештовані в квітні 2024 року грошові кошти є такими доходами від дій вчинених в 2020-2021 роках, при тому, що СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» здійснює активну господарську діяльність з 2008 року, звітує про рух активів до ДПС.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника власника майна СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000210000029 від 11.04.2023 року, підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника власника майна СТОВ «СОСОНІВКА АГРО» - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000210000029 від 11.04.2023 року, а саме: на грошові кошти в розмірі 11 769 356,40 грн., що знаходяться на банківських рахунках СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» (код ЄДРПОУ 35777064) відкритих у банківських установах, а саме:

в ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МЦП 307123):

НОМЕР_1 (українська гривня),

НОМЕР_2 (українська гривня, Євро, долар США),

НОМЕР_3 (українська гривня);

в АТ «СЕНС БАНК» (МЦП 300346):

НОМЕР_4 (українська гривня);

в АТ «БАНК «ГРАНТ» (МФО 351607):

НОМЕР_5 (українська гривня);

в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 351533):

НОМЕР_6 (українська гривня);

в філії Харківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 351823):

НОМЕР_7 (українська гривня, Євро, долар США),

НОМЕР_8 (долар США, Євро).

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.08.2024
Оприлюднено26.08.2024
Номер документу121159253
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —761/27877/24

Ухвала від 21.08.2024

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Хардіна О. П.

Ухвала від 21.08.2024

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Хардіна О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні