Рішення

від 22.08.2024 по справі 361/4485/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року № 361/4485/18

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотур Велес» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

у липні 2018 року до Броварського міськрайонного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотур Велес» (ТОВ «Екотур Велес», товариство) з позовом до начальника Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області. Просили визнати протиправним та скасувати постанову відповідача від 09.07.2018 № З-0907/1-0907/6-и про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2018 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін, а протокольною ухвалою цього ж суду від 27.02.2019 замінено відповідача на Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області 27.02.2019 адміністративну справу № 361/4485/18 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019, (суддя Харченко С.В.) цю справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Згідно з ухвалами від 21.05.2019 та від 23.07.2019 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження, підготовчі засідання відкладено.

Ухвалою від 27.08.2019 судом закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

31.08.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду 06.03.2024 було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.

Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.

Ухвалою судді Скрипки І.М. від 14.03.2024 цю справу прийняти до свого провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2024.

У підготовче судове засідання 11.04.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. У зв`язку першою неявкою позивача, який був повідомлений належним чином, суд відклав підготовче засідання до 07.05.2024.

У судове засідання 07.05.2024 представники сторін прибули, однак через необхідність надання суду витребуваних документів підготовче засідання відкладено до 28.05.2024.

28.05.2024 розпочато підготовче засідання, але у зв`язку із необхідністю подання сторонами додаткових доказів у підготовчому засіданні до 27.06.2024 оголошено перерву.

У судове засідання 27.06.2024 представник позивача не прибув, не повідомив суду причин неприбуття, будь-яких заяв, клопотань або ж додаткових доказів не направляв.

Також у судове засідання 20.08.2024, представник позивача не з`явився, не повідомив суд причин неявки, заяв чи клопотань до суду не подавав.

У той же час, 20.08.2024 представник позивача подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У зв`язку із наведеним, зважаючи на відсутність потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд на підставі положень пункту 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 20.08.2024 ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначало, що не повідомлялося про час, дату і місце розгляду справи щодо накладення штрафу. Вказали, що будь-яких підготовчих та/або будівельних робіт по об`єкту нерухомості у АДРЕСА_1 ні на час проведення перевірок, ні на момент складання припису та протоколу не проводилося. Зазначили, що накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності застосовується до суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів або до тих, що одночасно виконують функції замовника і підрядника. Звертали увагу, що товариство позивача не було і не є ні замовником, ні підрядником будівництва по об`єкту нерухомості по вул. Івана Гонти у м. Бровари.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що у досліджуваному випадку правомірно проведено перевірку дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, представник позивача був присутній під час проведення перевірки та не був позбавлений можливості надавати пояснення, доводи і міркування. Зазначили, що оскільки вимоги припису про усунення виявлених порушень товариством «Екотур Велес» виконано не було, то відповідач обґрунтовано виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу, при цьому про розгляд справи про правопорушення товариство повідомлялося у відповідності до вимог законодавства.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Екотур Велес» є юридичною особою, зареєстроване 26.12.2017, код ЄДРПОУ 41830738, основний вид економічної діяльності 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

У період з 18.06.2018 по 26.06.2018 проведено перевірку - захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт і перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: адміністративно-готельний комплекс по АДРЕСА_1 . За результатми цього складено Акт №Т-2606/1 (т.1 а.с.53-71).

Так, замовниками у акті зазначені ТОВ «Екотур Велес» і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

Названа перевірка проведена на підставі наказу від 18.06.2018 №25/2018 (т.1 а.с.50) та у відповідності до направлення від 18.06.2018 №88/18-н (т.1 а.с.51); крім того, 04.06.2018 оформлено повідомлення позивачу про проведення перевірки, у якому зазначалася дата і час її проведення, висловлено прохання бути присутнім на об`єкті будівництва, а також надати документи, що засвідчують прийняття адміністративно-готельного комплексу в експлуатацію (т.1 а.с.49).

У матеріалах справи наявна розписка представника ТОВ «Екотур Велес» про отримання копії направлення на перевірку (т.1 а.с.52).

Підставою проведення перевірки стали звернення Броварського районного відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області(т.1 а.с.48), звернення громадянки ОСОБА_3 (т.1 а.с.46-47) та перевірка виконання вимог приписів №С-2704/1 та №С-2704/2 від 27.04.2018.

За результатами перевірки з`ясовано, що належний на праві власності товариству «Екотур Велес» адміністративно-готельний комплекс загальною площею 710,9 кв. м по АДРЕСА_1 за договором від 02.01.2018 переданий товариством в оренду для розміщення кімнат для приїжджих, однак такий комплекс використовується без прийняття його в експлуатацію. При цьому, ТОВ «Екотур Велес» надано приписи від 27.04.2018 №С-2704/1 і №С-2704/2 з вимогою з 03.05.2018 зупинити експлуатацію будівлі до введення об`єкту в експлуатацію, однак на час проведення перевірки такі вимоги приписів не виконано, експлуатацію не зупинено, чим порушено норми пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності`та підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну №553 від 23.05.2011.

26.06.2018 винесено припис №С-2606/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1 а.с.72-74), згідно якого з 02.07.2018 висловлено вимогу зупинити експлуатацію будівлі, що використовується під адміністративно-готельний комплекс до введення об`єкту в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Також тут зафіксовано, що представник позивача ОСОБА_4 від отримання припису відмовився, у зв`язку із чим примірник припису надіслано поштою.

Також 26.06.2018 складено протокол №Л-З-2606/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «Екотур Велес», де зафіксовані порушення пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну №553 від 23.05.2011; відповідальність за такі порушення передбачена абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (т.1 а.с.75-79).

Названі вище повідомлення, акт, протокол і припис направлялися товариству засобами поштового зв`язку рекомендованими листами (т.1 а.с.88-89).

09.07.2018, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акт №Т-2606/1 від 26.06.2018, припис №С-2606/1 від 26.06.2018, протокол №Л-3-2606/1 від 26.06.2018, винесено постанову № З-0907/1-0907/6-и про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до якої товариство «Екотур Велес» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладено штраф у 27615 грн. Підставою накладення штрафу вказано невиконання вимог приписів про зупинення експлуатації адміністративно-господарського комплексу по АДРЕСА_1 , який використовується без прийняття в експлуатацію (т.1 а.с.80-82).

Саме така постанова є предметом оскарження у випадку, який розглядається.

Судом неодноразово витребовувалися у позивача документи, на підставі яких було введено в експлуатацію об`єкт (адміністративно-готельний комплекс) за адресою АДРЕСА_1 . Разом із тим, такі документи подані не були.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради направлялося до Міністерства юстиції України звернення щодо правомірності реєстрації права власності на адміністративно-готельний комплекс по АДРЕСА_1 без декларації про готовність об`єкта до експлуатації. У відповіді Міністерства юстиції України (т.1 а.с.83) вказано, що державним реєстратором комунального підприємства Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» ОСОБА_5 24.10.2016 здійснено внесення змін до розділу Державного реєстру прав №7987532106 на підставі, зокрема, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19.10.2016 №КС142161820294 №КС142161820294, виданої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. Зазначено, що надалі право власності на відповідний об`єкт перейшло до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу, посвідченого 26.06.2017 за №362 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М.; на момент розгляду звернення власником відповідного об`єкта є ТОВ «Екотур Велес». Тут же звернуто увагу, що комунальному підприємству Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» скасовано акредитацію на підставі наказу Міністерства юстиції від 27.09.2017 №3057/5.

У свою чергу, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у відповіді від 05.07.2018 повідомив, що у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, інформація стосовно реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19.10.2016 №КС142161820294 №КС142161820294 відсутня (т.1 а.с.85).

У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовувалося питання оскарження приписів, невиконання вимог яких стало підставою прийняття оскаржуваної постанови.

Представник позивача зазначив, що товариством не оскаржувались приписи, оскільки вважають, що їх не повинно бути застосовано до товариства, оскільки останнє не є суб`єктом містобудування у спірних відносинах.

Також суд зазначає, що представником товариства «Екотур Велес» зверталась увага на неінформування позивача про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У підготовчому судовому засіданні представник товариства не заперечував факт отримання засобами поштового зв`язку протоколу від 26.06.2018 і припису від цієї ж дати. У той же час, у надісланому протоколі відображено інформацію про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого (норми права застосовуються у редакції на час виникнення спірних відносин).

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон №3038-VІ).

За змістом статті 41 названого Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

За нормами частини восьмої статті 39 Закону №3038-VІ експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як закріплено у пункті 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, затвержено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553).

За нормами пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як закріплено у пункті 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

За нормами пункту 12 цього ж Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

За положеннями пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

За положеннями пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку №553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку №553).

За правилами пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №553).

За визначенням у статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

За змістом абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом №208/94-ВР (Порядок №244).

За положеннями пункту 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку №244).

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування (пункт 10 Порядку №244).

За нормами пункту 13 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (пункт 15 Порядку №244).

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (пункт 16 Порядку №244).

У відповідності до пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (пункт 19 Порядку №244).

Згідно із пунктом 22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

За результатами аналізу наведеного вище, суд приходить до наступних висновків.

Суд звертає увагу, що приписи, у зв`язку із невиконанням яких товариство «Екотур Велес» притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу - не оскаржувалися позивачем і є чинними. Так само, докази виконання вимог таких приписів відсутні.

Як зазначалось вище, у ході судового розгляду справи доводи про відсутність повідомлення товариства позивача про розгляд справи про правопорушення не підтвердились.

Також, під час проведення перевірки товариства був присутній представник позивача, однак жодних зауважень у акті не виклав, натомість навпаки відмовився від ознайомлення із ним і підписанням, так само відмовився ознайомлюватися і підписувати припис і протокол, у зв`язку із чим такі документи було направлено засобами поштового зв`язку, що відповідає вимогам законодавства стосовно дій відповідача у такій ситуації.

До того ж, відповідач надав докази правомірності проведення перевірки, за результатами якої були складені відповідні акт, припис і протокол.

Представник позивача стверджував, що у спірних відносинах товариство не може бути притягнуто до відповідальності, оскільки не є суб`єктом містобудування, разом із тим доказів на підтвердження цього, які витребовувалися судом, не подав. У той же час, суд звертає увагу, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Стосовно з`ясовуваних судом причин неоскарження вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, позивач зазначав, що такі приписи, на думку товариства, не можуть бути застосовані до товариства, тому їх і не було оскаржено; разом із тим, такі доводи суд відхиляє, оскільки відповідні приписи виносилися щодо товариства позивача і у разі незгоди останнього із ними і відсутності наміру їх виконувати повинні були бути оскаржені. Отже, так як приписи не оскаржувалися і були чинними, відповідно, вони були обов`язковими до виконання, і через їх невиконання позивача і було притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Отже, позивачем не доведено наявності підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, а відповідачем надано докази її прийняття на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.