Рішення

від 22.08.2024 по справі 340/4762/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4762/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства Качинського Михайла Павловича до відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 054237 від 25 червня 2024 року винесену відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті протиправною та скасувати її.

В обґрунтування позовних вимог керівник СФГ вказує, що застосовування до нього штрафу у розмірі 17000 грн. є протиправним, з огляду на те, що акт проведення перевірки від 13.05.2024 року складений з порушенням чинного законодавства, що свідчить про порушення принципів адміністративного процесу, верховенства права та принципів законності та юридичної визначеності. В акті перевірки у першому розділі із назвою ''під час перевірки виявлено поршення'' перевіряючою особою вказано ст.60 ЗУ ''Про автомобільний транспорт'' із зазначенням, що ТЗ обладнаний цифровим тахографом. Крім того, зазначає, що Інструкцією №385 не передбачений термін ''особиста карта водія'', тому не зрозумілим є наявність якимх документів перевіряла перевіряюча особа. Наголошує, що акт перевірки не відповідає вимогам Додатку 3 Порядку проведення рейдових перевірок, оскільки виявлені під час рейдової перевірки, зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (надалі відповідач) подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Свої доводи обґрунтовував тим, що у ході рейдової перевірки посадовими особами перевірено транспортний засіб здійснював перевезення вантажу без використання карки водія, який керував транспортим засобом. За результатами перевірки складений акт. Про час та місце розгляду справ про порушення автотранспортного законодавства господарству завчасно направлено повідомлення, яке ним отримано.

Дослідивши доводи наведені сторонами у заявах по суті справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

СФГ ОСОБА_1 зареєстроване як юридична особа.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на а/д Н-14 ''Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв'' км 75 + 812 м проводилась рейдова перевірка під час якої перевірено транспортний засіб MAN TGL НОМЕР_1 . Під час перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_2 не надав перевіряючим особам особисту картку водія.

За результатом перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР044850 від 13.05.2024 року, яким зафіксовано здійснення перевезення вантажу за відсутності документів перелік яких визначений ст.48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'', а саме особистої картки водія згідно Наказу МТЗУ №385 (надалі акт перевірки, а.с.22зв). Акт підписаний водієм.

Перевезення вантажу здійснювалось за видатковою накладною №261 від 13.05.2024 року (а.с.23).

Згідно повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт розгляд справи був призначений на 25 червня 2024 року. Вказане повідомлення направлено позивачу та отримано позивачем 11.06.2024 року (а.с.25).

На розгляд справи позивач не з`явився, надав письмові пояснення, які відображають зміст позову. У поясненнях зазначено те, що здійснювалось перевезення гуманітарного вантажу для внутрішньо переміщених осіб (а.с.26-27).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області виніс постанову №ПШ 054237 від 25.06.2024 року, якою на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до СФГ ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.22).

Отже правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закон України "Про автомобільний транспорт" Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Представник позивача у позові стверджує про невідповідність змісту акту перевірки вимогам Додатку № Порядку 1567, вважаючи, що, як на його думку, невідображенння в акті перевірки виду порушення із посиланням на порушену норму законодавства, є підставою для визнання спірної постанови протиправною.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

За висновками відповідача, позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, а саме за відстуності на момент перевірки особистої картки водія, чим порушив вимоги наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджена Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385).

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, водій під час здійснення перевезення вантажу зобов`язаний використовувати картку водія, з огляду на те, що автомобіль обладнаний цифровим тахографом.

Згідно визначення, наведеного в Інструкції №385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

Чіп-карта (картка водія) це пластикова карта, яка використовується у цифрових тахографах для фіксації режимів роботи та відпочинку водія.

Водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом використовую свою особисту картку водія. За відсутність якої передбачена відповідальність, визначена абз.3 ч.1 ст.60.

Доводи позивача щодо невідповідності акту перевірки відхиляються судом, з огляду на те, що розділ акту перевірки ''Під час перевірки виявлено порушення'' містить як вид порушення відсутність особистої картки, так і норму законодавства, що порушена Наказ МТЗУ №385, ст.48 та ст.60 ЗУ ''Про автомобільний транспорт''.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже правова конструкція вказаної норми свідчить про те, що відповідальність наступає за сам факт відсутності при здійсненні перевезення вантажу водієм своєї особистої картки, що унеможливлює перевірку дотримання водієм норм дотримання робочого часу.

Стосовно посилання позивача про те, що водій здійснював перевезення гуманітарного вантажу лише протягом трьох годин відхиляються судом, оскільки їх наявність не впливає на встановлено порушення. А здійснення перевезення, хоч і гуманітарного вантажу, повинно відбуватись із дотримання норм законодавства. Саме по собі факт перевезення гуманітарного вантажу не відміняє наявність порушення, за яке передбачений штраф.

Наявність довідки виконкому Компаніївської селищної ради Кропивницького району від 19.05.2024 року №616 підтверджує факт, що здійснення перевезення вантажу відбулось позивачем саме як автомобільним перевізником.

Принагідно, суд зауважує, що навіть наявність певних дефектів акту перевірки, не може впливати на законність спірної постанови, оскільки вказане не спростовує наявність факту порушення законодавства ''Про автомобільний транспорт''.

Отже матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, за що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем доведено правомірність спірної постанови №ПШ 014651 від 06.06.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факту вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову за селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, 25004) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК