Рішення

від 22.08.2024 по справі 460/7148/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2024 року м. Рівне№460/7148/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕТРАНССЕРВІС" доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕТРАНССЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.06.2024 № 025183.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки від 04.06.2024 № 025183. Зі змісту спірної постанови зазначено, що позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕТРАНССЕРВІС" адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн. Вважає, вказану постанову протиправною та просить суд скасувати її. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що позивача притягнуто до відповідальності не за відсутність роздруківки з цифрового тахографа, а за відсутність інформації про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 29.04.2024 через те, що він використовував карту іншого водія. Наявність роздруківки з тахографа без необхідної інформації щодо особи яка керувала транспортним засобом та/або без зазначення періодів такої роботи (у разі, коли картка водія певний період не знаходилася у тахографі) є фактичним доказом невиконання перевізником обов`язків Закону № №2344-ІІІ, що є підставою для застосування адміністративно-господарських штрафів.

Оскільки розгляд справи здійснюється в спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

29.04.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на 405 км + 930 км а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине проведено перевірку транспортного засобу Renault днз НОМЕР_1 з причепом WIELTON НОМЕР_2 , який належить ТОВ «РІВНЕТРАНССЕРВІС.

Під час проведення перевірки було виявлено порушення статей 34, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час здійснення міжнародних вантажних перевезень по маршруту Україна - Італія перевізник не забезпечив водія роздруківкою з інформацією про роботу та час відпочинку водія ОСОБА_1 за 29.04.2024, а саме у слоті тахографа знаходилась картка іншого водія Panay Olexandr (цифровий тахограф).

За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР001338 від 29.04.2024 (далі - Акт перевірки). Водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений, пояснень не надав.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.06.2024 № 025183 про застосування адміністративно-господарського штрафу, було притягнуто до відповідальності ТОВ «РІВНЕТРАНССЕРВІС, за порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена вимогами абз.3 част.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Не погоджуючись із прийнятою постановою та вважаючи її протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п.п. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок.

Згідно з п. 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 13 Порядку № 1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою, слугував висновок інспектора про вчинення порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови вказує, що дії водія ОСОБА_1 слід кваліфікувати відповідно до абзацу 11 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою для висновків контролюючого органу про порушення вимог ст.53 Закону №2344-ІІІ є зафіксований факт надання водієм послуг при виконанні міжнародного перевезення вантажів без реєстрації режиму праці та відпочинку водія, а саме за відсутності роздруківки режиму праці та відпочинку на паперовому носії.

Частиною першою статті 53 Закону № 2344-ІІІ визначено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Згідно з частиною третьою статті 53 Закону № 2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

Законом України від 22.03.2012 № 4621-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування міжнародних автомобільних перевезень» (далі також Закон № 4621-VI) статтю 53 було доповнено частиною восьмою:

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані:

- допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті,

- надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти,

- а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно з абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас абзацом 11 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень:

- без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами);

- або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів зазначає, що статтею 53 Закону № 2344-III визначено вичерпний перелік документів, які повинен мати при виконанні міжнародних перевезень вантажів резидент України: 1) дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; 2) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 4) сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документи на вантаж.

Натомість, частина восьма статі 53 Закону № 2344-III містить положення про обов`язки водія, а не є продовженням переліку списку документів, які повинен мати резидент-перевізник.

З огляду на наведене, суд вважає, що автомобільні перевізники зобов`язані забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення.

Окрім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385), її вимоги поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24 червня 2010 року:

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

11 жовтня 2005 року набув чинності Закон України від 07 вересня 2005 року № 2819-IV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відтак, суд наголошує на тому, що норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Судом з`ясовано, що позивач визнає про наявність порушення, але вказує, що воно повинно кваліфікуватись відповідно до абз.11 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III, а не відповідно абз.6 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III.

Разом з тим, суд вважає за необхідне також зазначити, що у разі невикористання індивідуальної картки водія не здійснюється фіксація режиму праці та відпочинку. Роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв у випадку невикористання картки не відображатиме інформацію про режим праці та відпочинку водія. Лише коли індивідуальна картка водія розміщена у слоті тахографа, відбувається фіксація режиму праці та відпочинку.

Тобто, зафіксувати свій особистий режим роботи та відпочинку на цифровому тахографі та в подальшому відтворити його на паперовому носії (роздруківка) можливо тільки за умови використання в тахографі особистої картки водія (картка повинна знаходитися у слоті тахографа). Невикористання в тахографі карти водія автоматично тягне за собою неможливість зробити свою власну роздруківку даних роботи тахографа.

В контексті зазначеного вбачається, що роздруківка є документом похідним від картки водія, адже процес її створення неможливий без використання картки в тахографі.

Підтвердженням такого висновку є та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, який передбачений ст.53 Закону № 2344-III, необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч.3-6 ст.53 Закону № 2344-III є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).

Оскільки відповідач зафіксував, що у слоті тахографа під час перевірки знаходилася карта іншого водія, то відповідач правильною кваліфікував, що за відсутності інформації про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 , відповідальність передбачена абз.6 ч.1 ст.60 вказаного Закону.

У зв`язку з чим відповідачем правомірно було застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф, на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач приймаючи оскаржувану постанову діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і не порушив права та інтереси позивача у справі, а вказана постанова відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на викладене, постанова відповідача постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 04.06.2024 № 025183, - є правомірною та не підлягає скасуванню.

Оскільки судом не встановлений факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно залишити без задоволення.

Підстав для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕТРАНССЕРВІС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.06.2024 № 025183, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 серпня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕТРАНССЕРВІС" (вул. Мазепи, 29/20,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 33276798)

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Д.П. Зозуля