Постанова

від 22.08.2024 по справі 520/406/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 520/406/24

адміністративне провадження № К/990/24239/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/406/24

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» до Київської митниці Державної митної служби України, Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

за касаційною скаргою Житомирської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Спаскін О. А., Любчич Л. В. , Присяжнюк О. В.) від 28 травня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (далі - ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України, Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2023/000040/2 від 05 вересня 2023 року Київської митниці Державної митної служби України;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2023/000457 від 05 вересня 2023 року Київської митниці Державної митної служби України;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA101030/2023/000006/1 від 07 вересня 2023 року Житомирської митниці Державної митної служби України;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101030/2023/000105 від 07 вересня 2023 року Житомирської митниці Державної митної служби України;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA101030/2023/000008/1 від 02 жовтня 2023 року Житомирської митниці Державної митної служби України;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101030/2023/000128 від 02 жовтня 2023 року Житомирської митниці Державної митної служби України;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2023/000284/2 від 04 жовтня 2023 року Житомирської митниці Державної митної служби України;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101030/2023/000131 від 04 жовтня 2023 року Житомирської митниці Державної митної служби України;

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов задоволено.

3. Житомирська митниця не погодившись із прийнятим судовим рішенням подала 25 березня 2024 року (через електронний суд) апеляційну скаргу. Одночасно, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року залишено без задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

5. Згідно довідки про доставку електронного листа, копії зазначених ухвал було надіслано до Житомирської митниці в електронний кабінет 04 квітня 2024 року в 15:40.

6. 15 квітня 2024 року Житомирською митницею повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Житомирської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 520/406/24 повернуто скаржнику.

9. Згідно супровідного листа копію вказаної ухвали направлено на адресу Житомирської митниці 29 квітня 2024 року.

10. 07 травня 2024 року Житомирська митниця повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, клопотанням про поновлення строку на його оскарження, та квитанцією про сплату судового збору.

11. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року підстави пропуску Житомирською митницею строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані неповажними та відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку.

12. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/406/24 залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 520/406/24 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин.

13. 16 травня 2024 року на виконання вимог ухвали від Житомирської митниці надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, повторне звернення із апеляційною скаргою відбулося в максимально можливий короткий термін після повернення первинної апеляційної скарги. За цей час здійснювалися заходи для оплати судового збору на подання апеляційної скарги.

14. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Житомирської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 520/406/24.

15. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 520/406/24.

16. Не погодившись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, Житомирська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

17. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

18. 05 липня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

19. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

20. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

21. При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з підстав відсутності фінансування та вчинення заходів для сплати судового збору, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових та/або організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень в порядку, встановленому законом..

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскільки первинно апеляційну скаргу подано з дотриманням строку апеляційного оскарження, а повторне звернення до суду відбулося в найкоротші строки без зволікань, пропущення процесуального строку має бути визнано судом таким, що відбулось з поважних причин.

24. Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.

25. Звертає увагу, що факт пропуску строку на апеляційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою. Указує, що судом безпідставно не враховано ту обставину, що у апелянта існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від його волевиявлення та пов`язана із дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії - сплати судового збору.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

27. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

28. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

29. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

30. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

31. Статтею 295 КАС України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.

32. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

33. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

34. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

35. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

36. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

37. З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

38. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

39. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

40. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

41. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

42. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

43. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

44. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

45. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

46. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження посилався на невиконання відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, неподання відповідачем заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку, значного пропуску строку на оскарження.

47. Верховний Суд зазначає, що передумовою повторного подання позивачем апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 520/406/24 поза межами строку на апеляційне оскарження було повернення первинної апеляційної скарги з підстав не виконання скаржником вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, якою відповідачу був наданий строк для сплати судового збору.

48. Колегія суддів ураховує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляло права скаржника відповідно до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

49. Вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано копію платіжного доручення про повну сплату судового збору від 06 травня 2024 року № 415, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

50. Таким чином, Суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге, в діях відповідача убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

51. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою вдруге (до якої ним додана квитанція про сплату судового збору) є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

52. У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

53. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

54. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

55. Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

57. Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

58. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

59. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

60. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

61. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської митниці задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року скасувати, а справу № 520/406/24 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов