Постанова

від 16.08.2024 по справі 203/2329/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2081/24 Справа № 203/2329/24 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 472 Митного кодексу України (далі МКУ),

за участю:

захисника Коваленка С. Г.

представників митниці Заярської Л. П., Красіна І. Л.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винуватим в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МКУ та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4 345 гривень 00 копійок з конфіскацією предметів правопорушення згідно з протоколом про порушення митних правил.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 08.12.2023 в зоні діяльності Одеської митниці автомобільним транспортом із Республіки Молдови відповідно до зовнішньоекономічного договору від 23.10.2023 № 23102023 укладеного між ТОВ "МЕРЧ СЕРВІС" (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 60 Б, Україна ) та Auto Energy Trade LTD (City Sofia 1000, st. William Gladstone No 30, fl2, Bulgaria) на адресу ТОВ "МЕРЧ СЕРВІС" код ЄДРПОУ 45045130, інвойсу від 06.12.2023 № 0000000125 на автомобільному транспортному засобі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на підставі CMR від 06.12.2023 № 415773 було переміщено макулатуру (записники, плакати та інші види продукції поліграфічної промисловості і паперово-білованих товарів з однокольоровим та різнокольоровим друком, без палітурки, обкладинки та корінця, видані на білому папері), загальною вагою нетто 22 000 кг загальною вартістю 2 970 євро.

12.12.2023 на підставі попередньої митної декларації від 07.12.2023 № UA110000/2023/922084, CMR від 06.12.2023 № 415773, інвойсу 06.12.2023 № 0000000125, ОСОБА_1 подав до митного поста «Слобожанський» електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ, зареєстровану за № 23UA110130025683U6 та задекларував макулатуру загальною вагою нетто 22 000 кг.

19.12.2023 співробітники Дніпровської митниці y присутності ОСОБА_2 (за дорученням), провели повний митний огляд задекларованого товару, в результаті якого встановлено, що у вантажному відсіку зазначеного транспортного засобу окрім задекларованого товару знаходяться книги бувші у використанні які мають ознаки зношеності, потертості загальною вагою 1100 кг (дві зв?язки).

Таким чином, ОСОБА_1 не задекларував у електронній митній декларації № 23UA110130025683U6 книги бувші у використанні які мають ознаки зношеності, потертості загальною вагою 1100 кг (дві зв?язки), які підлягли обов?язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційнійскарзі тадоповненнях донеї ОСОБА_1 просить поновитистрок апеляційногооскарження,скасувати постановусуду першоїінстанції, а провадження по цій справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що суд не взяв до уваги, що для переміщення товару через митний кордон, не достатньо наявності тільки CMR від 06.12.2023 № 415773. Ст. 194 МКУ передбачає обов`язкове подання попередньої митної декларації (яка відповідає вимогам ст. 259 МКУ). ОСОБА_1 , у відповідності з правилами переміщення товару через митний кордон, з метою надання відомостей достатніх для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до органу доходів і зборів призначення, оформив попередню митну декларацію типу ІМ ЕЕ від 07.12.2023 №23UA110000922084U4. В графі 31 ЕМД №23UA110000922084U4 зазначив «Макулатура (старі книги та архіви) марки МС-7Б, 40 кіп, 22 т.». Опис товару відповідав опису, зазначеному в інвойсі від 06.12.2023 № 0000000125. Таким чином, ОСОБА_1 , за ЕМД типу ІМ ЕЕ від 07.12.2023 №23UA110000922084U4 вказав відомості які в нього були визначені в товаросупровідних документах і задекларував макулатуру у вигляді старі книги та архіви вагою 22 тони.

12.12.2023, з метою випуску товару у вільний обіг (імпорт), ОСОБА_1 подав до митного поста «Слобожанський» ЕМД типу ІМ40ДЕ, зареєстровану за № 23UA110130025683U6 та задекларував товар вагою нетто 22 000 кг. В графі 31 ЕМД 23UA110130025683U6 зазначено «Макулатура (записники, плакати та інші види продукції поліграфічної промисловості і паперово-білованих товарів з однокольоровим та різнокольоровим друком, без палітурки, обкладинки та корінця, видані на білому папері), марки МС-7Б, 40 кіп, 22000кг.». Зазначений опис товару відповідав відомостям, зазначеним в пакувальному листі від 06.12.2023 та в довідці про склад макулатури від 06.12.2023 №366. Також цей опис відповідав опису макулатури марки МС-7Б-2 державного стандарту ДСТУ 3500:2019.

Звертає увагу суду, що зазначений опис товару не виключає віднесення його до макулатури за кодом УКТЗЕД 4707309000 або 4707901000 тому, що до макулатури відносять навіть нові не реалізовані (продані) книги. Протокол про порушення митних правил від 22.12.2023 №0143/11000/23 не відповідає вимогам п. 2 ст. 494 МКУ. В протоколі не зазначено місце, час вчинення порушення митних правил(вимога п.п. 4 п.2 ст. 494 МКУ). Не зазначена інформація стосовно декларування товару який переміщувався 08.12.2024 в пункті пропуску "Старокозаче-Тудора" Митний пост "Старокозаче" с. Старокозаче, КПП "Старокозаче-Білгород-Дністровський". Опис обставин справи в протоколі взагалі не описує декларування товару при переміщенні через митний кордон. Опис справи складено таким чином, щоб виникло хибне враження, що декларування товару через митний кордон 08.12.2023 було здійснено на підставі ЕМД типу ІМ40ДЕ від 12.12.2023 № 23UA110130025683U6. Вважає, що звинувачення базуються на хибній думці ОСОБА_3 , що тимчасово вилучений товар є книгами з кодом УКТЗЕД 4901. Законних підстав вважати, що тимчасово вилучений товар не є макулатурою, а книгами бувшими в використанні і придатними для читання в протоколі не зазначено.

Без визначення коду товару УКТЗЕД відповідальними особами Дніпровської митниці, які мають на це повноваження та кваліфікацію, з залученням СЛЕД (тобто складний випадок), не передбачено притягнення до адміністративної відповідальності декларанта або особи відповідальної за декларування.

Судом не визначено об`єкт правопорушення, а тому помилково визначено і об`єктивну частину правопорушення. В постанові суду зазначено «Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети». Апелянт вважає, що наведене формулювання не конкретизує об`єктивну сторону саме для диспозиції ст. 472 МКУ. На погляд апелянта, Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення за ст. 472 характеризується дією (недостовірне декларування за письмовою формою), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою формою, а саме ЕМД типу ІМ ЕЕ, відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари з метою ввезення товару на митну територію України та забезпечення доставки його до органу митного поста «Слобожанський».

Звертає увагу, що ОСОБА_1 зазначив всі достовірні відомості, які були у нього в наявності на момент подання ЕМД ІМ ЕЕ від 07.12.2023 №23UA110000922084U4 і тому об`єктивна сторона матеріалами справи не підтверджується. Суд помилково розповсюджує вимоги до подання додаткової ЕМД типу ІМ 40 ДЕ на вимоги декларування за ЕМД ІМ ЕЕ за якою декларується товар, що переміщується через митний кордон.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні захисник підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 і з підстав, викладених в ній просив її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

Представники митниці заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та дату апеляційного розгляду, до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, захисник пояснив, що останній просив розглядати справу без його участі та за участю захисника.

Мотиви апеляційного суду.

З метою забезпечення права особи на оскарження судового рішення в апеляційному порядку та враховуючи, що строк апеляційного оскарження пропущений на один день, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, підлягає задоволенню, а строк апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - поновленню.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За приписами статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до диспозиції ст. 472 МК України, передбачена адміністративна відповідальність осіб за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Вищезазначені положення закону суд першої інстанції виконав в повній мірі, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є законним, обґрунтованим та зроблений на підставі належним чином досліджених доказів та встановлених фактичних обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких деклараційта інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За змістом ст. 257 МК України встановлено перелік відомостей про товари, які вносяться декларантом до митної декларації, у тому числі у вигляді кодів, зокрема відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; тощо.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, дослідивши матеріали про порушення митних правил, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0143/11000/23 від 22.12.2023 року; ЕЕ №11000000/2023/922084; ЕМД типу ІМ 40 ДЕ, зареєстровану за № 23UA110130025683U6 від 12.12.2023; комерційним інвойсом від 06.12.2023 № 0000000125; актом проведення митного огляду від 19.12.2023 року; CMR 415773; контрактом №23102023 від 23.10.2023; описом предметів № 29 від 27.12.2023 року; висновком СЛЕД № 142000-3700-0156 від 08.04.2024 року; довідкою про витрати митниці у справі про порушення митних правил № 0143/11000/23 та іншими доказами в їх сукупності.

За змістом статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема такі дані встановлюються висновком експерта.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та заперечення представників митниці, апеляційний суд, звертає увагу на наступне.

В попередній митній декларації від 07.12.2023 №UA110000/2023/922084 було задекларовано наступний товар: макулатуру (старі книги та архіви), загальною вагою нетто 22 000 кг. (а.с. 11). При поданні попередньої декларації ОСОБА_1 було задекларовано товари відповідно до товаросупровідних документів, зокрема інвойсу від 06.12.2023 року №0000000125 (а.с. 15), а при поданні додаткової декларації зазначається виключно макулатура, хоча йому були відомі точні та достовірні відомості про товар, як це відображено у попередній декларації.

Відповідно до ст. 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 - 260 1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

12.12.2023 з метою випуску товарів у вільний обіг на території України, ОСОБА_1 було подано додаткову декларацію №23UA110130025683U6 та задекларував макулатуру загальною вагою нетто 22 000 кг, тобто, декларацію, в якій він відповідно до вимог ст. 261 Митного кодексу України, зобов`язаний був зазначити точні та достовірні відомості про товар, проте не зробив цього (а.с. 13).

В інвойсі від 06.12.2023 №0000000125 чітко зазначено, що товар являє собою макулатуру старі книги та архіви загальною масою 22 000 кг, незважаючи на це, у гр. 31 додаткової митної декларації від 12.12.2023 року №23UA110130025683U6 ОСОБА_1 товар зазначається лише як макулатура в порушення вимог ст. 261 МКУ.

19.12.2023 проведено повний митний огляд - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації, в результаті якого виявлено дві зв`язки з книгами бувшими у використанні, які не були задекларовані в гр. 31 додаткової митної декларації №23UA110130025683U6.

Отже, ОСОБА_1 маючи точні та достовірні відомості щодо товарів, які були зазначені в товаросупровідних документах, свідомо зазначив не точні дані щодо товару.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень МК України, відомчих інструкцій та власної оцінки доказів та фактичних обставин справи, які ОСОБА_1 та його захисник тлумачать на свою користь, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду по всім ключовим доводам захисту, на які захисник акцентував увагу в судовому засіданні та ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. 486, 489 МК України не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 495 МК України, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 472 Митного кодексу України.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 472 Митного кодексу України залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун